Голос Сходу – Віталій Павловський
7 вересня в Голосіївському мануарі в проєкті «Авторські читання» відбулася зустріч із найповажнішим поетом Донеччини Віталієм Павловським, членом НСПУ (2000), лауреатом премії ім. В. Сосюри (2008), який є також і науковцем, кандидатом технічних наук (1972), і викладачем у 1964–2014 роки на кафедрі електротехнічних станцій Донецького технічного університету. Від 2014 року мешкає в Києві
Дебютував у 1980-му з віршами в обласних та республіканських газетах. Виступав у періодичних виданнях літературного характеру.
Твори друкував у журналах «Київ», «Донбас», «Кур’єр Кривбасу», «Бористен».
Тематика творчості – рідна земля, її слава і воля, віра в людину, її доброту і красу, почуття кохання, роздуми про життя, завдання поезії, відгомін війни та події української новітньої історії.
Захід відкрила Вікторія Колесник, директор музею Максима Рильського. Вона зазначила, що постать Віталія Павловського знакова як для Донеччини, так і для України. Політика відносно українських територій була така, що все українське опинилось у меншості та вважалося меншовартісним. Говорити та писати українською було навіть принизливим.
Пан Віталій виявився досить наполегливим. Він наполягав на використанні рідної мови як у побуті, так і в літературній діяльності.
Ігор Зоц, головний редактор Всеукраїнської газети «Слово «Просвіти», відзначив непересічність літературного таланту та творчості пана Віталія, образність його текстів, вплив наукового образу мислення в системності викладання текстів.
Пані Наталія Веселицька звернула увагу на кристалічність та музичність поезії Віталія Павловського. Вона відчула в текстах автора глибинну любов до рідної землі, пробудження «власного донбаського гена», який назавжди лишається в її душі та серці.
Віталій Павловський півгодини читав вірш за віршем, крок за кроком відкриваючи перед слухачем багатогранність і неперевершеність українського Слова.
Модератори заходу – Вікторія Колесник, директор музею Максима Рильського, Наталія Веселицька, старший науковий співробітник музею Максима Рильського.
Основні твори Віталія Павловського: «Три дороги», 1995; «Зоря на склі», 1997; «Станція надії – Межова», 1999; «Божа пташка», 2000; «В години прозрінь», 2002; «Часоплин», 2004; «Тривоги днів», Вибр. поезії (1980–2005); «Барви світу», 2012; «Дорога пам’яті», 2017; «За порогами», 2018; «Слово і світ», 2020.
