Здорові зуби — здорове життя

Найважливішою задачею медичної просвіти є формування в людей потреби бути здоровими, вести здоровий спосіб життя, бути гармонійно розвинутими. Гігієнічне виховання повинно бути спрямоване на прищеплювання широким верствам населення навиків і звичок регулярно та правильно вести догляд за зубами.

Протягом життя через ротову порожнину проходить близько 70 тисяч літрів рідини, 10—15 тисяч кілограмів їжі, кілограми ліків, триль­йон мікробів.

Хоч основна маса речовин, що поступають в організм, затримуються в порожнині рота при акті жування лише на декілька десятків секунд, тим не менш це спричиняє певну дію на її тканини та органи. Суть його може заключатися в розчиненні емалі зубів під впливом різних мінеральних і органічних кислот, хелатів їжі та напоїв, в дії на слизову оболонку порожнини рота хімічних і механічних подразників, її різноманітними мікроорганізмами. Хімічний і механічний вплив речовин, що надходять ззовні, коли частина їх по тих чи інших причинах затримується в роті, можуть бути доволі тривалими.

Нерівності рельєфу слизової оболонки, наявність міжзубних проміжків, а також зубоясенних кишень спричиняє утримання в порожнині рота залишків їжі та сприяє розмноженню мікроорганізмів. Протягом життя в порожнину рота людини надходить біля 30 тисяч літрів слини, в склад якої входять ферменти та інші біологічно активні речовини. Дія слини спрямована на розчинення та змивання залишків їжі та рідини. Слина чинить як позитивну (бактерицидну, ремінералізуючу, трофічну), так і негативну (підвищення проникності слизової оболонки, посилення міграції лейкоцитів) дію.

Таким чином, у порожнині рота сучасної людини створюються сприятливі умови для активного розвитку мікроорганізмів, продукти життєдіяльності яких (токсини, ферменти, алергени) викликають патологічні процеси в тканинах пародонта та в емалі зубів. Деякі з продуктів життєдіяльності мікроорганізмів мають неприємний запах і тим самим обумовлюють поганий запах із рота.

Функція зубів
Функція зубів полягає у відкушуванні та розжовуванні їжі. Жування — початкова фаза травлення, яка складається із подрібнювання їжі зубами та перемішування її зі слиною. Під впливом ферментів, що містить слина, відбувається так зване ротове травлення, яке забезпечує подальше повноцінне травлення в шлунку. В тих випадках, коли зуби хворі або багато з них зруйновані, травлення порушується. Великий російський фізіолог І. П. Павлов встановив позитивний вплив процесу жування на секрецію слинних залоз, функцію шлунку, а також на кровообіг і обмін речовин в організмі.

Здорові зубки вашого малюка
Здоров’я зубів вашого малюка так важливо тому, що попередження зубного карієсу з раннього віку сприяє збереженню здоров’я наступних зубів.

Карієс — це хворобливе ураження зубів, яке, незважаючи на можливість його уникнути, все ще є доволі розповсюдженим явищем.

Розвиток карієсу зв’язаний з неналежною гігієною ротової порожнини та з вживанням цукровмісних продуктів харчування та напоїв. Бактерії зубного нальоту всього за кілька хвилин перетворюють цукор на шкідливі для зубів кислоти. Ці кислоти атакують зубну емаль та виводять із неї мінеральні солі, створюючи порожнини. Ось чому після їжі дитячі зуби обов’язково треба почистити.

Карієс — інфекційне захворювання. Дитина народжується без карієсогенних бактерій. Однак навіть при смоктанні пустушки, що на перший погляд може здаватися доволі безпечним, бактерії, які викликають карієс, можуть передаватися від батьків дитині, якщо вони оближуть пустушку, яка впала на підлогу, перед тим, як дати її малюку.

Крім того, важливо забезпечити, щоби дитина не смоктала дитячу пляшечку як пустушку та не наливати в дитячі пляшечки цукровмісні напої (тобто холодний чай, фруктові соки або соки з водою). Необхідно пам’ятати, що тривале смок­тання сосок-наконечників пляшечок, в яких дитині дають солодкі напої або каші, викликають карієс. Не рекомендується годувати дитину з дитячої пляшечки у віці більше одного року. Почніть чистити зуби після прорізування у вашого малюка перших зубів.

Як тільки у вашого малюка проріжеться перший зуб (між 2 та 8-м місяцем), його треба чистити один або два рази на день за допомогою м’якої дитячої зубної щітки та дитячої зубної пасти в кількості розміром із горошину. Спочатку — з моменту прорізування першого зубу і по досягненні 2 років — чистка зубів має нагадувати гру: почистити дитячі зубки батьки можуть подушечкою свого пальця, на яку видавлена зубна паста в кількості розміром із горошину. Починаючи з двох років, зуби треба чистити два рази на день за допомогою м’якої зубної щітки для дітей. Якщо діти раптом побажають почистити зуби самостійно, дозвольте їм це зробити, а потім повторіть чистку самі, чи спостерігайте за тим, як ваш малюк чистить зуби перед сном.
Перший візит до стоматолога повинен відбутися у віці 24 місяців.
 
Профілактика дитячих стоматологічних захворювань
На стадії, коли у дитини відбувається заміна молочних зубів постійними, зубний ряд у дитини змішаний. Ця стадія спостерігається у віці від 5 до 14 років. Найбільш високий ступінь ризику розвитку карієсу в дітей у віці від 6 до 12 років, оскільки зуби, що прорізалися, ще повністю не затверділи, дитина ще не зовсім добре навчилася чистити зуби, а молочні зуби, вражені карієсом, є джерелом карієсогенних бактерій.

Батькам дітей цієї вікової групи слід допомагати дітям правильно чистити зуби або нагадувати їм про необхідність почистити зуби перед сном. Дітям зі змішаним зубним рядом (у віці від 5 до 14 років) слід в найбільшій мірі уникати напоїв та продуктів харчування з вмістом цукру.

Оскільки діти цієї вікової групи схильні до більш високого ризику розвитку карієсу, вони повинні відвідувати стоматолога один раз на рік для перевірки.

Зубний камінь
Зубний камінь — щільні відкладення на зубах у вигляді жовтуватих або темно-сірих глибок. Зубний камінь відкладається на тих ділянках зуба, де не відбувається достатнього самоочищення під час жування їжі (в міжзубних проміжках, у шийок зубів). Він може вкривати і всю поверхню зуба, особливо якщо зуб не бере участі в жуванні (при наявності каріозної порожнини або відсутності антагоніста, тобто протилежного зуба), а також при поганому догляді за зубами.

Початкова стадія утворення зубного каменя — м’який зубний наліт, який складається з клітин злущеного епітелію, залишків їжі, бактерій і слизу, що склеює все це в суцільну масу. Наліт добре вилучається при правильній чистці зубів і жуванні твердої їжі на обох сторонах щелепи. У курців зубний наліт і зубний камінь мають коричневий і навіть чорний колір, бо вміщує продукти перегару тютюну. Такий зубний камінь у великій кількості відкладається, як правило, на внутрішній поверхні зубів, знімається він з великим трудом. У дітей і підлітків нерідко можна помітити зелену облямівку (смугу) на губній поверхні шийки зубів. Цей зелений наліт міцно з’єднується з емаллю зуба і знімається з трудом навіть при енергійному стиранні щіткою із застосуванням лікарських засобів. Походження зеленого нальоту пояснюють включенням у нього мікроорганізмів (хромогенних бактерій). М’який зубний наліт, якщо його своєчасно не усувати, поступово насичується вапняними солями і перетворюється в твердий зубний камінь, відкладення якого поступово збільшуються. У деяких випадках зубний камінь може відкладатися під краєм ясен і навіть на поверхні кореня зуба.

Зубний камінь поступово відтісняє ясна, викликає їх подразнення і як результат цього — кровоточивість. В запущених випадках може розвинутися запалення ясен — гінгівіт з гнійними виділеннями. При цьому може бути поганий запах з роту. Відкладення зубного каменя сприяє пародонтиту. Зубний камінь усуває стоматолог за допомогою спеціальних інструментів, іноді ультразвуковим апаратом.

Для попередження відкладення зубного нальоту та зубного каменю необхідно включати в харчовий раціон черствий хліб, сухарі, моркву, яблука тощо, також своєчасно лікувати зуби, запалення ясен, при необхідності здійснювати протезування. Корисні зубочистки, за допомогою яких усувають залишки їжі з міжзубних проміжків. Рекомендується також полоскати рот після їди. Зняття зубного каменю два рази на рік дозволяє попередити захворювання слизової оболонки порожнини рота та зубів.
 
Захворювання зубів
Карієс і гінгівіт — хворобливі стоматологічні захворювання, які являються доволі розповсюдженими, незважаючи на те, що їх виникнення можна попередити. Карієс розвивається при неправильному догляді за ротовою порожниною та при вживанні продуктів харчування та напоїв, що містять цукор. Бактерії, що викликають появу карієсу, які присутні в ротовій порожнині та в зубному нальоті за декілька хвилин перетворюють цукор в кислоти та поліцукриди, які пошкоджують зуби. Кислоти атакують зубну емаль та розчиняють мінеральні солі, що входять в її склад, що приводить до утворення каріозних порожнин. Поліцукриди збільшують кількість біовідкладень і нальоту, підвищуючи ризик запалення ясен.

Найбільш розповсюджений ка­рієс зубів, що розвивається в результаті порушень функцій різних систем організму, при неправильному харчуванні (споживанні великої кількості цукровмісних продуктів і зниженні вмісту в їжі білку, молочних продуктів тощо), а також при невмінні доглядати за зубами.

Серед усієї стоматологічної патології карієс і хвороби пародонта відносяться до найбільш розповсюджених і є основною причиною втрати зубів.

Встановлено, що поряд з нераціональним харчуванням, зайвою масою тіла, відсутністю фізичного навантаження, емоційно-розумовим перевантаженням, впливом хімічних факторів погана гігієна порожнини рота або її відсутність є потужними факторами ризику виникнення карієсу та хвороб пародонту.

Позитивні результати гігієни порожнини рота, що регулярно проводяться, дозволяють рекомендувати її в якості основного заходу із попередження деструктивних захворювань пародонту.

При оптимальному, а тим більш надлишковому вмісту фтору в питній воді дотримання вимог професійної та індивідуальної гігієни порожнини рота може виявитися єдиним прийнятним методом профілактики стоматологічних захворювань.

Правила догляду за порожниною рота
Навики догляду за зубами слід прищеплювати з раннього дитячого віку по завершенні формування молочного прикусу (2,5—3 роки). Перш за все дітей слід навчати користуватися зубною щіткою та допомогти їм засвоїти основні елементи чистки зубів із застосуванням гігієнічних засобів догляду за порожниною рота. Зрозуміло, що в дітей гігієнічний догляд за порожниною рота повинен відбуватися при безпосередній участі дорослих. Але в подальшому, в 3—4 роки діти вже повністю засвоюють спосіб правильного користування зубною щіткою та зубною пастою.

Несистематична чистка зубів сприяє накопиченню на зубах нальоту, який швидко насичується солями, утворюючи тверді зубні відкладення, що важко знімаються зубною щіткою. Більшість спеціалістів рекомендують чистити зуби протягом 1—4 хв. 2 рази на день — вранці після сніданку та ввечері після вечері.

Гігієнічний догляд за порожниною рота повинен полягати не тільки в чистці зубів за допомогою зубної щітки та пасти. Одночасно слід проводити масаж ясен та очищення міжзубних проміжків за допомогою зубочисток та зубних ниток. За часом весь комплекс гігієнічних заходів по догляду за порожниною рота повинен тривати від 3 до 5 хвилин. Головне місце в загальній системі цих заходів відводиться чистці зубів, яка має проводитись із дотриманням 2 основних правил:
1-е — слід правильно підібрати зубну щітку. Вона має бути оптимальної жорсткості, з довжиною робочої частини 25—35 см для дорослих і 18—23 см для дітей — відповідати горизонтальному розміру 4 верхніх різців.

2-е — необхідно дотримуватися техніки чищення. Людина повинна засвоїти комбінацію різноманітних прийомів та пам’ятати, що система, точність та ретельне виконання процедури чищення зубів є визначними факторами ефективності гігієнічного догляду за порожниною рота. Слід відмітити, що не існує універсального методу чищення зубів, хоча його загальну задачу можна сформулювати однозначно — максимальне визволення всіх поверхонь зубів і міжзубних проміжків від залишків їжі та м’якого зубного нальоту.

Наведемо приклад правильного чищення зубів.
На всю довжину щетинистої частини зубної щітки, яка змочена у воді, наносять зубну пасту. Чищення завжди починають з одного боку верхньої щелепи, поступово переводячи щітку через середину до протилежного боку. Зовнішню поверхню великих корінних зубів чистять круговими «подмітаючими» рухами, посилюючи тиск від ясен до жувальної поверхні; центральні зуби чистять вертикальними «вимітаючими» рухами зверху донизу. Потім очищають внутрішні поверхні зубів в тому ж порядку — рухи щітки при цьому короткі, ніби «скребуть». Такими ж рухами обробляють і жувальну поверхню зубів. Потім переходять до нижньої щелепи, повторюючи рухи щітки в такому ж порядку, як і на верхній щелепі.

Неправильною є чистка зубів із здійсненням поворотно-поступальних рухів щітки упоперек вісі зуба. Це сприяє переносу зубних відкладень із одної ділянки зубного ряду на другий і забрудненню міжзубних проміжків.

Для ефективної чистки зубів роблять від 5 до 10 парних рухів по кожній групі зубів, що одночасно очищаються. Треба дуже ретельно очищати язичну поверхню зубів, бо в цих місцях накопичується найбільша кількість зубного нальоту, що перетворюється потім у тверді зубні відкладення. Міжзубні проміжки слід очищати за допомогою зубочисток і зубних ниток.

Зубочистками користуються так: їх розміщують під кутом 450 в ясневу борозду зуба, що очищається, і рухаючись вздовж нього до контактного пункту, очищають поверхню міжзубного проміжку. Пересування зубочистки перпендикулярно довгій вісі зуба є неправильним, бо в результаті цього може бути пошкоджений сосочок ясен. Добре вимиває з ретенційних пунктів залишки їжі та зубний наліт енергійне полоскання порожнини рота, що здійснюється як після чистки зубів, так і після кожного прийому їжі. Полоскати порожнину рота можна звичайною водопровідною водою, але краще застосовувати зубний еліксир.

Нову щітку перед вживанням необхідно ретельно вимити з милом або ж продезінфікувати в 40%-ному розчині спирту. Кожного разу після чистки зубів щітку слід ретельно мити з милом під струменем води, потім знову намилювати і ставити в склянку головкою догори.

До одного з суттєвих моментів відноситься правильне зберігання зубної щітки, яка при забрудненні може стати сприятливим ґрунтом для розмноження мікроорганізмів. При неправильному користуванні нею в проміжках між щетинками накопичуються залишки їжі та зубний наліт, що містять велику кількість мікроорганізмів.

Не рекомендується тривалий час зберігати зубну щітку в закритих футлярах. Відомо, що при відсутності світла та повітря мікроорганізми швидше розмножуються. Зубні щітки можуть знаходитися в футлярах лише тимчасово, наприклад, при переїздах.

Спеціальні зубні пасти
В залежності від бажаного ефекту відповідно застосовуються спеціальні зубні пасти.

• Зубні пасти з рослинними препаратами. Деякі з них вміщують вітамін С, хлорофіл, бальзамічні смоли, яку зміцнюють і обеззаражують ясна.
• Зубні пасти, які вміщують настої лікарських трав (ромашка, звіробій, евкаліпт), мають протизапальні, в’яжучі та дезодоруючі властивості. Такі пасти рекомендуються при хронічних запальних захворюваннях пародонта.
• Зубні пасти, які вміщують сольові добавки, сприяють розчиненню зубного нальоту, чинять протизапальну дію, усувають неприємний запах з рота, покращують обмінні процеси, зменшують кровоточивість ясен.
• Зубні пасти, що очищують, з підвищеними властивостями. Вони вміщують протеолітичні (що розчиняють змертвілі тканини) ферменти і сольові компоненти, розчиняють зубний наліт, м’які зубні відкладення, спричиняють протизапальну дію.
• При захворюваннях тканин пародонту можна застосовувати пасти, що вміщують фтор, що зміцнюють тверді тканини зуба.
• При підвищені чутливості емалі зубів, яка зустрічається при пародонтозі, користуються зубними пастами, які вміщують мінералізуючі препарати (солі кальцію, фосфору).
• Зубні пасти, що вміщують біологічно активні добавки, негативно впливають на хвороботворні мікроорганізми в порожнині рота в зубоясенних кишенях, сприяють заживленню ран.
• Зубні пасти, що вміщують хлоргексидин, знижують умови для виникнення зубної бляшки, мають бактерицидні властивості (вбивають хвороботворні мікроорганізми).
• Гелеві зубні пасти ефективні для відновлення мінералізації емалі зубів.

Післямова
Завершуючи дану статтю вважаємо необхідним ще раз підкреслити, що раціональну гігієну порожнини рота слід розглядати як важливий і обов’язковий компонент в комплексній терапії стоматологічних захворювань.

Гігієна порожнини рота має суттєве значення для первинної профілактики стоматиту, особливо в осіб із захворюваннями травного тракту, що сприяють зниженню резистентності слизової оболонки порожнини рота до дії шкідливих факторів зовнішнього середовища.