Перевірки Держпраці заради захисту працюючих…

Роботодавці та наймані працівники, напевно, згадають про один Закон. Він має доволі цікаву назву «Про соціальний діалог в Україні». Коротко його суть полягає у взаємному дотриманні сторонами взятих на себе реально виконуваних зобов’язань. Але, на превеликий жаль, не завжди правові норми діючих Законів виконуються на практиці у реальному житті.

Права працівників, які з тих чи інших причин фактично було порушено з боку роботодавців, в Україні має захищати Державна служба з питань праці (Держпраці). 

До війни цей державний орган активно здійснював планові та позапланові перевірки роботодавців. Потім під час введення в дію воєнного стану його можливості дещо зменшилися через запровадження мораторію. Але на сьогодні ситуація суттєво змінилася у бік покращення можливостей для захисту прав працюючих наших співвітчизників.

Про можливості звернення до Держпраці та здійснення позапланових перевірок за зверненнями працівників дізнаємося докладніше.

Про статус та повноваження Держпраці

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. №96 затверджено Положення Про Державну службу України з питань праці.

Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. 

Серед основних завдань Держпраці (п. 3 Положення) є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Отож саме Держпраці здійснює нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Правова інформація від профспілок, або Неприємні «сюрпризи» для роботодавців

Отже, в яких випадках порушень трудового законодавства має втручатися у ситуацію Держпраці?
Для початку дізнаємося про найбільш кричущі випадки порушень Закону. Наприклад, відсутність належного оформлення трудових відносин.

Окрім уважного дослідження та подальшого дотримання вимог законодавства під час підготовки та направлення звернення до Держпраці, також не буде зайвим звернути увагу на актуальну правову інформацію від профспілок. Заради нашої практичної обізнаності. Адже на практиці треба не лише знати про свої права та діючі Закони, а ще й вміти ними грамотно користуватися у різних життєвих ситуаціях. 

Отже, Держпраці вживає заходів реагування після виявлених порушень у роботодавця податківцями.
За наявною інформацією Об’єднання профспілок Харківської області ДПС може провести фактичну перевірку. Під час проведення фактичної перевірки ДПС перевіряє наявність належного оформлення трудових відносин. Така фактична перевірка ДПС проводиться без попередження роботодавця. За її результатами складають акт, де може бути зафіксовано порушення трудового законодавства. Цей акт передають до Держпраці, яка на його підставі може ухвалити рішення про накладення штрафу. Ось є деякі типові приклади з практики.

Проблемний випадок перший. До магазину завітала перевірка ДПС. В підсобному приміщенні цієї торговельної організації виявили трьох осіб: перша особа – продавець, оформлений офіційно; друга особа – «стажер», у якого не було трудового договору; третя особа – один з керівників підрозділу підприємства. Як наслідок, ДПС розцінило перебування «стажера» в магазині, як неоформлені трудові відносини і передало Акт перевірки до Держпраці.

Проблемний випадок другий. Фактична перевірка ДПС відбулася у закладі харчування. Виявили офіціанта без оформлення трудових відносин, натомість був у наявності укладений цивільно-правовий договір. Як наслідок, ДПС передало до Держпраці акт із зазначенням порушень. Адже офіціант фактично отримує оплату за процес праці, а не за результат своєї професійної діяльності, що є ознакою трудових відносин.

Який штраф може бути застосований у подібних випадках?
Відповідно до ст. 265 КЗпП юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення (наразі це 80 000 грн) за кожного працівника. Такі штрафи накладаються у  випадках: у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту); у випадку оформлення працівника на неповний робочий день у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві; коли виплати зарплати (винагороди) здійснюються з мінімізацією відрахувань до бюджету, тобто без нарахування та сплати податків та ЄСВ. 

Штраф не застосовують до юросіб та фізосіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп. До таких суб’єктів господарювання застосовують попередження.

Законні підстави здійснення  державного нагляду (контролю)

Планові та позапланові перевірки з боку різних контролюючих державних органів, в т. ч. і Держпраці, передбачені у спеціальному Законі «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Так, у статті 6-й Закону детально описано підстави для здійснення цих позапланових заходів. Серед них є такі: перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Іншою підставою для здійснення заходів державного нагляду (контролю) є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. (У цій статті йдеться про Держпраці. Територіальний орган погоджує проведення позапланової перевірки в центральному апараті Держпраці в м. Києві).

Також серед підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) визначено такі як доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання; за рішенням суду.

Які проблемні питання має з’ясовувати державний орган під час здійснення позапланової перевірки роботодавця?

Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Чи можливе повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тими самими питаннями, скаргами, які вже розглядав відповідний державний орган?

Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Які передбачені Законом строки проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)?

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва – двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Оскільки на практиці мають застосовуватися принципи соціального діалогу під час практичної взаємодії роботодавців та працівників, аналогічно має відбуватися і позапланова перевірка з дотриманням принципу законності. Отож, ми абсолютно не закликаємо наших працюючих читачів подавати безпідставні скарги на роботодавців, адже це теж заборонено законом. Йдеться лише про ті випадки, коли дійсно має місце порушення прав працівника і роботодавець ніяк не реагує заради вирішення проблемної конфліктної ситуації. Водночас, з урахуванням принципу балансу думок, що є характерною ознакою діяльності сучасних медіа в цивілізованому світі, маємо звернути увагу і на опонентів. Тобто варто сказати дещо про захист інтересів роботодавців у разі настання ситуації позапланової перевірки з боку територіального органу Держпраці за письмовою скаргою працівника.

Які передбачені Законом особливості для захисту законних інтересів роботодавців як суб’єктів господарювання під час проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)?

Які є підстави для проведення позапланових заходів контролю з питань законодавства про працю, за офіційною інформацією з першоджерел — Державної служби України з питань праці (Держпраці)?

Якими є деякі нюанси та практичні алгоритми звернення до Держпраці?

Про це та інше дізнаємося у продовженні статті.