Виховання дитини в Польщі, яке воно?
У кожній країні дітей виховують по-різному. Різні підходи до того, як і скільки дитина має спати, їсти, коли має йти в дитячий садок та яку освіту отримати обов’язково.
Після народження сина в Польщі «дитяча тема» постала для мене першочергово. І відмінності у ставленні до дітей в Україні і в Польщі відразу кидаються в очі.
Отож ще з самого пологового будинку — «шпиталю» мене здивував, і досить приємно, персонал лікарні. Бо лікарі та медсестри дуже привітні та доброзичливі. Те, що я з України, викликало у них не обурення і подив, а захоплення моїм бажанням народжувати самостійно, знанням польської та ще й тим, що працювала в Польщі до вагітності. На курсах для майбутніх мам (школа родзенства), яка, до речі, є безкоштовною, приємна медсестра розповідала, як проходять пологи, як доглядати за майбутнім малям. У Польщі на курси мами приходять разом з майбутніми татусями, які потім присутні і на пологах, звичайно, за бажанням. Мені, наприклад, чоловік дуже допоміг при пологах, лише тим, що був поруч, і хоч я кричала що не хочу його більше бачити (хто народжував — той зрозуміє), його спокій і слова дуже допомагали. З шпиталю вас не випишуть без наявності спеціального крісла для дитини в авто.
На прийомі у лікаря досить часто можна зустріти обох батьків — і маму, і тата. Щеплення малюкам роблять за графіком, як і в нас, вони є обов’язковими, в разі відмови — суд і штраф.
У Польщі популярні дитячі яслі (жлобки), дітей сюди віддають уже з двох місяців, а мами виходять на роботу, хоча держава виплачує високі декретні — 80% від заробітної плати протягом року. Ще діє програма «500+», на кожну другу і наступну дитину виплачують по 500 злот щомісяця, аж до досягнення дитиною 18 років.
Кричати чи бити дитину не можна. Поляки вражають своєю терплячістю до дітей, і часто можна спостерігати картину, коли дитина плаче, а мама чи тато спокійно пояснюють, чому не можна робити того чи іншого. Якщо ж у вас плаче дитина і ви не можете її заспокоїти, то не сипатимуться докори та косі погляди збоку — всі розуміють, що малі діти часто плачуть.
Вихідні в Польщі проводять всією родиною на озері чи в лісі або виходячи в місто в розважальні центри. Це час для сім’ї, для спілкування в родинному колі. Навіть заборонили торгівлю в неділю, аби родина проводила день разом, а не їздила за покупками, тому тепер в Польщі щонеділі закриті всі ринки та магазини.
Нещодавно спостерігала, як тато, разом з донькою, катається на роликах і демонструє її перевагу, говорячи що не може її наздогнати. Вечорами діти катаються на самокатах або роликах, розмовляють, слухають музику і завжди вітаються. Коли я сказала полячці-сусідці, які в неї виховані внучки-дівчатка, завжди вітаються, то вона відповіла, що це елемент виховання, бо неважливо, чи ти поляк, чи українець, в першу чергу ти — людина, до якої треба виявляти повагу.
Більш старші діти під час літніх канікул можуть заробити трохи грошей, працюючи в кафе чи продаючи морозиво, і за «вакації» назбирати кругленьку суму.
Речі для малих дітей тут дорогі, наприклад, шапочка на літо коштує в середньому 25 злот, тому поляки з радістю діляться один з одним одягом для малюків.
У кожній країні свої традиції, методи виховання, прийнятні для місцевого населення.
В Польщі так, в нас інакше.
Але кожна дитина, незалежно в якій країні народилася, потребує одного — батьківської любові, піклування, тепла, і в наших батьківських силах надати їм це.
Зіна Гордієнко
