Виготовлення подарункової коробочки в техніці «Квілінг»
МЕТА:
— надати відомості з історії виникнення техніки «Квілінг»;
— розвити образне мислення; дрібну моторику м’язів руки;
— виховна: формувати зацікавленість дітей до нової техніки;
— сприяти розвитку творчої уяви;
— підводити учнів до отримання радощів від результатів праці, від того, що даруєш це почуття іншим людям.
ОБЛАДНАННЯ:
Ножиці, кольоровий картон (половина формату А5), смужки квілінгу, схеми скручування смужок квілінгу (тугі роли), зубочистка або шпажка для шашлику, клей ПВА, лінійка, циркуль.
ХІД УРОКУ:
Вступне слово керівника гуртка.
— Добрий день всім Вам, я щиро рада бачити Вас на заняттях нашого гуртка «Виготовлення сувенірів». Ми продовжуємо вивчати різні техніки та творити з них прекрасні речі. Сьогодні я пропоную Вам зробити цікаву невеличку подарункову коробочку в техніці «Квілінг».
Хоча достовірно походження квілінгу невідоме, вважається, що він з’явився одразу після винайдення паперу в Китаї у 105 р. н. е. Інші джерела стверджують, що квілінг практикувався у Давньому Єгипті. Одне можна сказати напевно — квілінг має дуже багату історію.
Вперше документально згаданий квілінг у 1200-х, але фактично почав використовуватись у 1500—1600-ті французькими та італійськими черницями. Вони використовували рвані шматочки бібельдруку (особливо тонкий непрозорий папір) та гусяче пір’я, щоб прикрасити релігійні догмати та картини. Саме використання гусячого пір'я породило термін «quilling».
Починаючи з кінця 1600-х квілінг став досить популярним захопленням у Європі та Англії серед молодих дам. У школах дівчата вивчали квілінг разом із вишиванням. Приклади таких робіт все ще існують із назвою школи та ім’ям дівчинки на звороті.
Квілінг ніколи не був розвагою у вільний час для жінок робочого класу. І лише дами вищого класу мали час на квілінг, не маючи потреби у роботі, доки підходящий наречений не зробить пропозицію. Цю техніку використовували для прикрашання та декорування меблів, ваз, підставок, корзин, шкатулок та ін. Тільки люди з грошима могли дозволити собі купівлю матеріалів для квілінгу. У якості фону використовували фольгу та флюди.
Поселенці привезли із собою квілінг у Америку, і там він пережив переродження.
У наші часи квілінг став досить відомим і доступним, тож кожен охочий тепер може створювати неповторні шедеври у себе вдома.
Квілінг — це мистецтво виготовлення плоских чи об’ємних композицій із скручених у спіральки довгих і вузьких смужок паперу.
Скручування паперу у гарні квіти, ялинки та інші прикраси походить чимось на аплікацію, але є дещо складнішою. Хоча дитина від 4 років дуже добре може впоратися з нескладим візерунком.
Інструменти для квілінгу бувають різні. Проте для виконання робіт у техніці паперокручення спеціальні інструменти мати не обов’язково.
У Європі використовують для скручування смужок паперу пластмасову чи металеву паличку з розщепленим кінцем. Проте можна використовувати і звичайне шило з діаметром приблизно один міліметр. Також можна зробити прилад для скручування паперу самостійно за допомогою голки з підрізаним вушком та дерев’яної ручки. Ці засоби використовуються для виготовлення паперових спіралей.
Пінцет. Кінці повинні бути гострими, точно суміщеними. Для виконання робіт високої точності. Має бути зручним для вашої руки та забезпечувати надійне захоплення паперу.
Ножиці мають бути достатньо загострені для максимально точної нарізки бахроми.
Клей має достатньо швидко засихати і не залишати слідів.
Стандартна ширина смужки приблизно 3—7 мм. Папір має бути пофарбований в обсязі, тобто обидві сторони і зріз мають бути одного кольору.
Техніка квілінгу. Смужка паперу звивається у щільну спіраль. Починати потрібно з краю смужки, який накручується на кінчик гострого шила. Після декількох щільно накручених витків валик можна зняти з шила та крутити вручну. Скручувати рулон потрібно двома руками, аби він не розпустився раніше, ніж потрібно. Тепер, коли уся стрічка згорнута, послабте пальці і дайте їй трохи розпуститися. Кінчик паперу змащується клеєм та закріплюється. Тепер заготівлі можна надати бажаної форми, в залежності від того, де і як її стиснути. Результат залежить лише від вашої фантазії.
Основна частина заняття:
І. Виконання подарункової коробочки у техніці «Квілінг».
ІІ. Матеріали, необхідні для виконання подарункової коробочки у техніці «Квілінг»: ножиці, схеми скручування смужок квілінгу (тугі роли), клей ПВА, кольоровий картон (половина формату А5), лінійка, зубочистка або шпажка для шашлику, циркуль, смужки квілінгу.
ІІІ. Порядок виконання подарункової коробочки курчати у техніці «Квілінг»:
1. Готуємо всі матеріали для роботи.
2. Беремо кольоровий картон, лінійку, ножиці, простий олівець, циркуль і креслимо та вирізаємо квадрат розмірами 5х5 см.
3. Вибираємо смужки квілінг, з яких ми будемо робити коробочку (намагаємося вибирати смужки яскравих кольорів, але такі, щоб гармонійно поєднувалися між собою) та одного розміру (ширини та довжини).
4. Починаємо скручувати смужки квілінгу, нам потрібно скрутити 84 шт. (із одної смужки виходить один тугий рол), 80 шт. — стінки коробочки; 4 шт. — ніжки нашої коробочки.
5. Беремо картонну заготовку та за допомогою клею ПВА починаємо приклеювати до неї скручені наші роли.
6. Стінки коробочки робимо в 5 рядів, тобто спершу обклеюємо по контуру 1-й ряд, потім поверх нього 2-й, 3-й, 4-й і 5-й. В кінцевому результаті ми отримаємо стінки коробочки висотою майже 3(5) см в залежності від ширини смужок квілінгу. На стінки ми використовуємо 80 шт. ролів.
7. 4 роли, які залишилися, ми за допомогою клею приклеюємо на низ коробочки, це наші ніжки.
8. Поки наша заготовка коробочки підсихає, в цей час ми починаємо готувати кришечку для коробочки.
9. Беремо 34 смужки квілінгу та починаємо їх накручувати одну на одну, кінці безпосередньо змащуємо клеєм та проклеюємо. Утворюємо велике коло із смужок квілінгу. Трохи вигинаємо його вперед (тобто витягуємо середину). Утворений конус зсередини проклеюємо, це потрібно для того, щоб трималася форма.
10. У цей час беремо 6(9) смужок квілінгу, скручуємо їх спочатку у тугий рол, трохи розпускаємо, в руках здавлюємо та утворюємо краплю (око, пелюстку або змінену краплю). Кінчик проклеюємо. Скручуємо всі 6(9) смужок. Потім приклеюємо заготовки одна до одної, тим самим утворюючи квітку.
11. Залишаємо підсихати нашу квітку.
12. Коли наша квітка підсохла, приклеюємо її кришечки коробочки.
Наталія Юрченко,
керівник гуртка «Виготовлення сувенірів» Будинку дитячої творчості Шевченківського району м. Києва