Володимирський кафедральний собор знаходиться неподалік від Золотих воріт на бульварі Тараса Шевченка. Згідно з вікіпедією, це головний храм ПЦУ.
Собор був зведений у псевдовізантійському стилі в 1862-1882 роках і відрізняється від українського бароко Софійського собору та Михайлівського монастиря.
Парк для відпочинку.
За початковим проектом Володимирський собор повинен був мати тринадцять куполів, але грошей не вистачило... Вирішили зробити лише сім. Уся його величність собору псують автомобілі на лівому плані, мені здається, що на території релігійних споруд не повинно бути нічого, що нагадує про матеріальні принади цього світу.
Ідеологічним прототипом візантійського стилю слугував Софійський собор у Константинополі. На тлі неба собор виглядає велично і божественно.
Усередині Володимирський собор нагадує базар, спочатку торгують у передсвіті, потім у самому соборі. Але те, що мене засмутило, це те, що за фотографування вимагали плату. Добре хоч, що повітря в храмі не платне.
Парафіянин дуже багато, але щоб їх не турбувати, намагався фотографувати без них.
Усередині собор виглядає дуже розкішно і красиво, але правда дуже темно.
Нижче елементи архітектури я знімав вже іншим об'єктивом SMC PENTAX-DA 35mm F2.4 AL.
Вікна собору.
Володимирський собор з іншої сторони.
Усім любителям старовини та візантійського стилю рекомендую.
