Нещодавно в рамках творчого проєкту «Право на мирне життя» була представлена виставка картин художниці з Нової Зеландії Ольги Шевель. Ольга стверджує, що потрібно впевнено йти до своєї мети — і тоді все вийде. «Не сумуй. Рано чи пізно все стане зрозуміло, все стане на свої місця і вишикується в єдину красиву схему, як мереживо. Стане зрозуміло, навіщо все було потрібно, бо все буде правильно», — так говорила Аліса, героїня казки «Аліса в країні чудес».
Життя Ольги Шевель наповнене важкими випробуваннями, але подолати їх несподівано допомогла творчість. За освітою Ольга — економіст, а виховання в родині батька-інженера та матері-бухгалтерки вплинуло на вибір професії. Дім, у якому вона зростала, завжди був наповнений радістю, любов’ю та співом. Але випробування, які випали на її долю, спонукали до пошуку власного життєвого кредо й самостійності.
Її історія реальна, але схожа на казку — з цілою купою проблем. Разом із чоловіком вона переїхала з України до Нової Зеландії. Але саме в цей період трапилося нестерпне горе — пішли у засвіти її батьки. Болісний час кардинально змінив її світогляд. Уві сні до неї почала приходити підтримка, яка спонукала зосередити сили на творчості.
Саме там вона почала малювати та шукати власний шлях у мистецтві. Знайомство з мистецтвознавицею Валентиною Єфремовою сприяло формуванню авторського стилю та створенню циклів тематичних картин.
Ольга Шевель народилася в місті Новомосковськ на Дніпропетровщині — прекрасному місті з родючими землями та привітними людьми, що розташоване в самому серці Європи. Її сім’я будувалася на коханні, шанобливому ставленні до історії України та підтримці нужденних. Батько мав оперний голос, тож у домі завжди лунав спів. Позитивні емоції формували радісний життєвий настрій і любов до творчості.
Усе це вплинуло на розвиток її творчих здібностей. Вона почала дослухатися до голосу серця — так підказували сни та поради дивного наставника, який рекомендував навчитися малювати та передавати знання іншим… Без сумнівів і страху вона почала малювати. Її фантазії поступово ставали реальністю, афірмацією в житті. Згодом вона навчилася відчувати серцем, працювати з олійними фарбами, які найкраще передавали її емоції та почуття.
З’явилися сюжети з мальовничими куточками природи, наповнені квітами, птахами, річками, горами та долинами… Оля малювала пензлями, мастихіном, пальцями — всім, що допомагало самовираженню. Її перша персональна виставка відбулася вже через сім місяців після того першого сну — у Сіднеї, Австралія. Так біль перетворився на щастя нового життя.
Ольга дедалі більше переконувалася в існуванні тонких духовних світів. Вона навчилася компонувати перспективу, формувати композицію, створювати власну палітру, наповнену яскравими кольорами. Відчула силу світлотіньових градацій, які додавали особливого настрою її картинам.
Так виникли мотиви з яскравим морським узбережжям, гірськими верхівками, квітучими долинами, шелестом трав і щебетом птахів. Серед пейзажів Нової Зеландії виникали куточки з рідними берізками — спогадами про юність. І вона, мов Ассоль, чекала на зустріч. І ця зустріч відбулася — через проєкт «Мирна Україна — мрія золота».
Це стало відповіддю на запрошення Валентини Єфремової взяти участь у проєкті «Право на мирне життя», який втілює в життя «Мистецька світлиця».
У реалізації проєкту брала участь ціла команда: потрібно було перевести картини з цифрового формату в друкований (за що особлива подяка Регіні Гаріфулліній), підготувати виставку, оперативно привезти роботи та допомогти з їх розміщенням (допомога Томаса). Особлива вдячність — Тетяні Юріївні Коцебі за реалізацію непростого проєкту, спрямованого на підтримку воїнів ЗСУ, які проходять реабілітацію в Київській міській клінічній лікарні №8.
Організатори — Київська організація НСХУ «Мистецька світлиця», Київська міська клінічна лікарня №8, «Федерація жінок за мир у всьому світі», Видавничий дім «Справи сімейні».
