З якого віку приходити з дітьми на дитячий майданчик?

Максимко сидить у пісочниці й сипле собі на голову пісок, задоволено муркочучи при цьому. — Синочку, навіщо ти це робиш? — запитую, хоч і не очікую почути щось у відповідь, бо ж дитина в 1 рік ще не говорить.

Так, нам 1 рік, але ми вже на дитячому майданчику. Приходимо сюди з 10 місяців, відколи син став ходити, тримаючись за мої чи татові руки. Ми тут найменші, решті діток — від 2 до 10 років, але вони чудово ладять з нашим малюком: ходять з ним, тримаючись за ручки, просять погойдати на гойдалці чи спуститися з гірки, намагаються його розвеселити, доторкнутися до нього. Максимко, звичайно, їх слухає, але найкраще в нього виходить — повзати по пісочку за котиком, який полюбив дітлахів і приходить кожного разу з усіма на майданчик. 

Для нас, українців, які живуть у Польщі, спілкування зі старшими дітками — величезний плюс, бо саме так син вчить і запам’ятовує іншомовні слова, чує дитячу мову, наголоси, інтонацію, бо як би я не старалась говорити з ним польською — все одно виходить із акцентом.

Тож перший плюс дитячого майданчика в ранньому віці — необмежений простір. Дитина може ходити, а в нашому випадку — повзати, куди захоче, не слухаючи постійного маминого: «Не можна. Впадеш» . Чи щось подібне.

Другий плюс — рання соціалізація та здобуття комунікативних навичок.

Третій — дитина вчиться ділитися з іншими дітками іграшками та разом бавитись, але це з часом, бо нас з самого початку вабив лиш сусідський кіт, якого треба було наздогнати. А іграшки Максимко навчився віддавати трохи пізніше на прохання і то з дуже незадоволеним обличчям.

Мама на дитячому майданчику не має ловити гав, бо ж варто відвернутися на хвилину, а в дитячих рученятах або кусок скла, або камінчик, або дитя облизується, бо скуштувало пісок.

Кожного разу ми приходимо додому брудні, бо ж треба все перевірити, спробувати, проконтролювати, чи нічого не змінилося, поки нас не було. Але за забруднений одяг я не сварю сина. Ми миємо ручки, личко, змінюємо одяг і підгузник, бо від наших ігор пісочок навіть там. Але синочок задоволений, і щоразу лепече щось своєю дитячою мовою і протягує ручки, проходячи повз дитячий майданчик.

Тож з дітками до 1 року можна ходити в пісочницю, на майданчик. Для нас в цьому багато плюсів. Перевірте і ви.