В Ірпені, біля храму святого Миколая просто неба, відбулася виставка відомої української майстрині вишивки Євгенії ШУДРІ. Виставка відбулася з нагоди храмового свята, присвяченого Преображенню Господньому за ініціативи отця Сергія Чудиновича.
Перша виставка вишиваних картин просто неба «Вересневий вернісаж» Євгенії Шудрі відбулася серед саду греко-католицької церкви Різдва Пресвятої Богородиці два роки тому. З того часу в Ірпені відбулося 12 виставок вишивальниці.
Живопис голкою Євгенії Шудрі надихає, захоплює. Вишивка в її житті була завжди. Це як порятунок, як стиль життя. Вишивка займала її коротке дозвілля, приносила радість і задоволення. У дитинстві вона любила розглядати у дворі вишивки, які сушилися після прання. В оселях сусідок обов’язково були вишиті фіранки, скатертини, серветки, наволочки. На той час практично всі жінки вишивали. Влітку виходили у двір, сідали на ганок, виводили задушевні пісні і малювали голкою на полотні кольоровими нитками чудодійну красу. Все те і підштовхнуло дванадцятирічну Євгенію вишити свою першу роботу «Полуничка». Роботу створила гобеленовим швом.
Пані Євгенія пам’ятає, як мама випрала ту роботу, накрохмалила, випрасувала і з любов’ю повісила на стіну. Гості завжди любувалися роботою і хвалили. Відтоді й не випускає з рук голку, творить диво картини. Це захоплення триває ось уже пів століття. В її колекції на видному місці робота, якій шістдесят шість літ – «Лілія». Євгенія вперше експонувала її на виставці у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у 2013 році.
Пані Євгенія в усьому бачить красу. Квіточка, стеблинка, метелик – застигають в її роботах. Вона вміє дивуватися й дивувати. Її мистецтво захоплює, надихає й лікує душі у цей непростий і тривожний час.
Людмила Чечель
