Казки для дітей та їх батьків.

Карась і окунь

Зустрілися карась з окунем. — Ну, й набридло мені жити в цьому багні, - скаржиться карась. — Так цій біді легко зарадити, — каже окунь. — Ухопи гачок — і відразу попадеш у сметану. Кінська сила Був ґазда і мав дуже худого коня. Доки кінь був молодий, то робив, а як постарівся, ґазда узяв та

1 хв читання

Казка про Климку

Жив-був у одному селі хлопець Климка. Та такий був злодіяка, що й світ не бачив. Як його не били, як не лаяли – ні, таки краде все, що де не побачить. Зібрались якось сусіди та й кажуть батькові Климки: – Або вези його кудись звідсіля, або ми його вб'ємо. Що

5 хв читання

Кінь, пес, кіт і півень

В одного ґазди був старий кінь. Такий вже старий, що не міг вже нічого робити. Не захотів ґазда тримати старого коня. За що було його годувати? От і вирішив прогнати коня. Так і зробив. Іде кінь собі дорогою, коли здибає пса, який ледве іде. Пес той вже дуже старий. Питає

3 хв читання

Розумна дочка

Жив собі на селі чоловік і мав дочку, молоду дівчину, але дуже розумну. Що скаже, що відповість, все, як по-писаному; таке доладне, що всі дивувались, навіть старі люди приходили її питати, що і як зробить, ї пішла слава про ту дівчину і дійшла аж до царя, і цар звелів її

4 хв читання

Кінь і вовк

Був цісар і мав коня такого старого, що ще його дід ним їздив. Аж як він не зміг уже ходити, так він його жалував застрілити і казав його вивести в ліс, най він або здихає, або що хоче най ся робить. Так його вивели до лісу і пустили. Пасеться кінь.

2 хв читання

Їжак та заєць

Був собі їжак. Якось вийшов він раненько з своєї домівки подивитися на білий світ. Вийшов та й каже сам до себе: — А піду лишень у поле — подивлюся, як там моя морква та буряки. Та й пішов. Іде собі та пісеньку мугикає. Коли виходить із-за куща заєць. Тоді саме він у

2 хв читання

Вовк та заєць

Як раз вовк з зайцем покумалися. Приятелями були. Але якось так трапилося, що вовк пару днів не міг нічого вполювати, голодний такий, що аж зубами дзвонить. Прибіг він до кума, нібито до зайця, та й каже: — Ну, куме, що було межи нами, то було, але тепер прощайся зі світом, бо

2 хв читання

Змія, вовк і лис

В їдній скалі сиділа змія. Але йшов лис і надійшов над її скалу і дуже ся зляк, що за така велика звір дивиться на него, вздрів її. Але вона собі сиділа і зобачила теж того лиса і хтіла лиса затягти до тої діри. Але надійшов на той час вовк. Та

4 хв читання

Наймит, кухар і пан

Жив колись на світі пан. Мав він у своїх володіннях величезні пташарні, де вигулювало безліч різної птиці: курей, гусей, качок. Узяв пан собі наймита доглядати всю птицю: годувати, поїти та на ніч заганяти. Сам пан приходив до пташарень раз на два-три дні перевіряти, чи є вся птиця. Важко працював наймит,

2 хв читання

Казка без кінця

В сиву давнину жив-був король, який дуже любив слухати казки. Він збирав при своєму дворі людей, котрі знали багато казок і вміли їх розповідати. Одного разу той король оголосив по всьому королівству: нехай прийдуть до нього люди, що зможуть розповісти таку казку, яка не мала б кінця. Тому, хто зможе

1 хв читання

Ворона й рак

Якось-то виліз на землю рак із своєї печери, а ворона поблизу стрибала, побачила та й ухопила його. Вхопила, держить у дзьобові міцно та й думає, як би то за нього краще взятися, щоб із’їсти. Бачить рак, що непереливки, та й пустився на хитрощі. Каже вороні: — Ой, вороно, вороно! Знав

1 хв читання

Голе телятко і вовк

Голе телятко пішло в Київ Богу молиться. Іде, а йому назустріч біжить вовк. «Здрастуй, голе телятко!» — «Здрастуй, сірий, кудлатий вовче!» - «Куди ти, голе телятко, йдеш?» — «В Київ Богу молиться». — «А тут буде небо валиться, так возьми і мене з собою». — «Іди», — каже голе телятко. І пішли умісті. Ідуть, ідуть,

1 хв читання

Вовк і чапля

Ішов голодний вовк. Він, бідний, так їсти хотів, аж у очах йому чорніло. Ішов він, ішов, аж гульк — чапля стоїть. Підкрався вовк тихенько та хап її! Бачить чапля, що непереливки їй, та й каже: — Дозволь мені, вовче, хоч перед смертю потанцювати. «Від цього мені шкоди не буде», — подумав вовк і

2 хв читання

Зайчик, лисичка й петушок

Як були собі зайчик та лисичка. Прийшов до зайчика петушок, та побраталися. От зайчик і каже петушку: «Як би лисичку, — каже, — приманить до себе?» От зайчик узяв та й вирив ямку на бурті, а потім того пішов у лисиччину хатку та й каже: «Лисичко! Сестричка тебе кличе». Вона пішла та

1 хв читання

Як солдат царя обдурив

Це було тоді, коли в солдатах служили по 25 років. Один солдат прослужив 25 років в армії, і не довелося йому побачити царя. І він рішив, що б там не було, побачити царя і пішов прямо до царського палацу. Вартові, що стояли там, не пропускають його, але він свариться і

2 хв читання

Як сватали ліниву дівчину

Була файна дівчина, але така лінива — лінувалася навіть придивитися, як то люди живуть на світі, про що говорять. То й не дивно, що розумом була недалека. Прийде до неї один парубок, постоїть-поговорить, прийде другий, а сватати ніхто не хоче. Але якось прийшли до неї сватачі з другого села. Щоб донька

1 хв читання

"Як заєць одружуватись ходив"

Одного разу зайцю спало на думку, що якби в нього була дружина, йому значно краще жилося б. А тут ще сподобалася йому дочка одного селянина. Попрохав заєць ведмедя висватати йому наречену. Але дівчина так відповіла сватові - Ні, за зайця я не піду заміж. - Чого не підеш? - поцікавився

2 хв читання

Чому морська вода солона

Жили собі колись два брати. Старший був дурний, а молодший — розумний. Старший брат дуже хотів, щоб молодший пішов у прийми, а молодший і сам був не від того, щоб зажити на стороні. Отож невдовзі він оженився, найняв у сусідів кімнату і сяк-так перебивався з молодою дружиною. Але прийшла зима, роботи

3 хв читання

Момотаро або хлопчик-персик

Давно колись жили собі дід і баба. От одного дня дід і каже: — Чуєш стара? Я б так хотів, щоб у нас були діти!.. — Авжеж, старий, це була б невимовна радість! — відповідає баба. Зітхнули вони і взялися до роботи: дід пішов збирати хмиз у гори, а баба — прати білизну в

2 хв читання

Розумниця

Було собі два брати – один убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над бідним, що не має той ні ложки молока дітям, та й дав йому дійну корову, каже: – Потроху відробиш мені за неї. Ну, бідний брат відробляв потроху. А тому багачеві шкода стало корови, він і каже вбогому

5 хв читання

Три сини і батько

Був багатий чоловік, що мав трьох синів. Сини повиростали, поженив їх і роздав увесь маєток, бо думав, що при них доживе віку. Але не так сталося, як гадалося: діти не хочуть батька шанувати. Був у найстаршого – прогнав, пішов до середущого – відіслав до наймолодшого, а той так батька годував, що ледве

1 хв читання

Як пан по-німецькому балакав

Одна вдова, проста жінка, та оддала дочку за поганенького панка. От раз той зять і поїхав до тещі в гості. Та й каже він своему наймитові: – Я балакатиму до тещі по-ненашому. А як вона спитає в тебе, чого я так балакаю, так ти скажи, що я вже забув по-своєму балакати,

2 хв читання

Два брати

Були собі два брати: один був дуже багатий, а другий – бідний. Та ще було так: що багатий та на багатій оженився, то ще й дужче став багатий, а бідному пришилось на бідній женитися, то ще й дужче став бідний. У багатого що день Божий музики грають та веселяться, а в

15 хв читання

Про бідного багача

Жив бідний чоловік. Ліг він якось спати, та не міг заснути. Лежав і думав: «Чому бідним тяжко на світі жити? Чому багачі забирають гроші від бідних людей? У одного багатство, маєток, і він ще відбирає гроші від бідних. Якби я був багачем, то не так би жив. Я би і

1 хв читання

Не завжди по правді і в суді судять

Було собі два брати: старший був розумний, а менший – так собі, придуркуватий трохи. Через те він і не женився, бо відома річ: ніхто не хтів своєї долі зв'язувати з дурним. Ті два брати мали стару маму, а старший брат мав молоду жінку. Одного разу дурень упав з печі

2 хв читання

Іссумбосі або хлопчик-мізинчик

Давно колись жили собі чоловік, і жінка, та не було в них дітей. А тому ходили вона! щодня І храм молити богів, щоб ті послали їм хоч би малюсінького хлопчика. І от одного дня знайшовся в них синок завбільшки з мізинчик. — Ой, яка гарненька дитина! — раділа мати. — Скоро підросте і

2 хв читання

Черепаха й кабан

Давно колись черепаха була висока і довгонога. І до того ж дуже сильна. Та подейкували, нібито кабан сильніший за неї. Почувши це, черепаха розгнівалася. «Кабан? А хто це такий?» — подумала вона. Одного дня зібралися звірі на змагання. Прийшла і черепаха. «Покажу і я, на що здатна»,— вирішила вона і глянула

1 хв читання

Брехун з брехунів

Давно колись жив у місті Нарі чоловік, який прагнув одного: здобути собі серед людей слави брехуна з брехунів. Отож одного дня пустився він у мандри. Поїхав на схід і нарепш добувся до Камакури. «Найшвидше б зустрітися з тутешніми брехунами!» — прокатував він подумки і раптом побачив дороговказ із написом: «Село Брехачі»

1 хв читання

Казка про двох шахраїв

Жив собі Іван з жінкою. Жили вони дуже бідно. Не стало в них ні грошей, ні хліба, і залишилось хоч помирати. Пішов Іван до брата, а брат у нього був багатший від нього, позичив у нього сто карбованців, щоб хоч трохи підкріпитись. Тоді пішов одного разу в шинок, наївся, напився,

3 хв читання

Як чудовиська ділили скарби

Жили собі колись в одному селі дід та баба. Були вони лагідні й милосердні на вдачу, такі, що й комахи не зачеплять, і працювали в поті чола від ранку до вечора. Якось пішов дід у ліс по дрова і так захопився роботою, що й не помітив, як авчало сутеніти. Поки

2 хв читання

Горобчик одрізаний язичок

ГОРОБЧИК ОДРІЗАНИЙ ЯЗИЧОК Жили собі колись дід та баба. Якось дід знайшев у лісі маленького горобчика, що випав з гнізда, пожалів його і приніс додому. Одного дня пішов дід у ліс по дрова, а баба заїздилася прати білизну. Випрала її, хотіла накрохмалили, та коли зайшла в кухню, крохмалю в тарілці

2 хв читання

Вдячна журавка

Жили колись собі старий із старою. Були вони дуже бідні, але добрі й лагідні на вдачу. Якось поніс старий продавати дрова до міста. Та, як на лихо, з самого ранку пішов сніг, поля і гори вкрилися білою габою. — Шкода, що я вибрався до міста в таку негоду,— зітхнув старий, поглядаючи

4 хв читання

Дивовижний барабан

Жив собі колись в одному селі чоловік на ім'я Генгоро. І був у нього дивовижний барабан. Ударить він у той барабан з одного боку, скаже: «Носе, витягуйся!» — і ніс видовжується. Вдарить з другого боку, скаже: «Носе, зменшуйся!» — і ніс укоро-. чується. Прийде до нього дівчина на порі й

2 хв читання

Як невістка провчила скупу свекруху

Давно колись жила собі баба з невісткою. Та не було між ними злагоди. Баба тримала невістку в чорному тілі: сама нишком наїсться, а невістка голодує. Одного дня, коли свекруха була вдома сама, принесла їй сусідка коржиків. — Дякую, дякую! Я їх зараз же скуштую,— сказала баба і поїла майже всі коржики.

1 хв читання

Мандри Котаро

Давно колись у невеликому селі біля моря жив собі неслухняний хлопець на ім'я Котаро, який пускав повз вуха все, що йому радили мати й односельці. По смерті матері Котаро так знахабнів, що всі люди його зненавиділи й обминали десятою дорогою. Залишатися в рідному селі було нестерпно, і хлопець

2 хв читання

Озеро Залиш

Давно колись в одному великому озері була сила-силенна коропів та карасів, а тому на його березі завжди сиділи рибалки. Та от дивна річ: коли ввечері вони збиралися додому, звідкілясь лунав голос: — Залиш! Залиш! Голос наганяв на рибалок такого страху, що вони залишали снасті та улов і тікали додому. Ось чому

1 хв читання

Щуряча сутра

Давно колись жила собі зла баба. Цілими днями бурчала і до всіх чіплялася. А проте невістка годила їй, як болячці. Повсякчас повторювала: «Правду кажете, мамо. Зроблю, мамо». І от нарешті одного дня баба подумала: «Гріх допікати такій лагідній невістці. Мабуть, час уже спокутувати свою провину сутрами. Але спочатку треба їх

2 хв читання

Отруєні коржики

Жила колись в одному селі свекруха з невісткою, та не було між ними злагоди: свекруха без угаву лаяла невістку, а та завжди їй перечила. Одне слово, ворогували, як собака з мавпою. їхня неприязнь дедалі зростала, і от нарешті невістка зважилася на найстрашніше — вирішила звести стару зі світу. Пішла вона до

1 хв читання

Вітри й дітвора

Було це дуже давно. Одного осіннього дня сільські діти гралися на моріжку біля храму. Раптом підійшов до них незнайомий чоловік і запитав: — Чи не хотіли б ви, хлоп'ята, податися кудись, де можна поласувати хурмою та грушками? — Чому ж ні, хотіли б! — відповів один хлопець. — Чому ж ні, хотіли

2 хв читання

Як придорожній стовп був свідком

ЯК ПРИДОРОЖНІЙ СТОВП БУВ СВІДКОМ Жили собі колись два чоловіки: один, на ім'я Маруйосі, чесний, а другий, Кадохіра, шахрай. Якось, коли йому забракло грошей, Кадохіра навідався до Маруйосі та й каже: — Може, ти позичив би мені на короткий час десять ріо? Бо інакше я поплачуся життям. Я так

2 хв читання

Риба-наречена

Жив собі колись одинаком бідний-бідний чоловік. Якось ішов він берегом річки, дивиться — діти на дорозі граються великою горбушею. Чоловікові стало жаль рибу, і він сказав: — Гей, хлоп'ята, продайте мені рибу! Ось гроші. Бачиш, мало тобі життя не вкоротили,— мовив він до риби.— Будь обережна! Він випустив горбушу в

2 хв читання

Садівник-чарівник

Давно колись жили собі дід та баба. Одного дня вирішив дід риби наловити. Як намислив, так і зробив: пішов на річку та й закинув вершу. Побачив його сусід. «Хіба я гірший,— подумав,— піду й собі риби наловлю»,— і закинув вершу недалеко від дідової. Але марно клопотався — витрусив уранці з верші

3 хв читання

Небесний ланцюг

Жила собі колись у гірському селі мати з трьома дітьми. Одного дня покликала вона старших синів і сказала: — Я піду на батькову могилу, а ви тим часом догляньте сестричку. Кажуть, у нашому лісі живе страшна відьма. Тож нікому дверей не відчиняйте. — Добре, мамо, будемо обережні! — Я на вас надіюся,— сказала

2 хв читання

Як лисиця дружила з видрою

Давно це було. Одного дня зустрілися на дорозі лисиця і видра. — Видрочко, я так рада тебе бачити! Збиралася оце до тебе йти,— сказала лисиця. — Невже? В якійсь справі? — Ні, просто так. Вирішила подружити з тобою і подумала: ми могли б запрошувати одна одну в гості,— відповіла лисиця. — Справді! Але спершу

1 хв читання

Як послушники перехитрили скупія

Давно колись поблизу міста Моріока був храм. Його настоятель любив смачно попоїсти, гарно вдягтися, а як живуть інші люди, його мало цікавило. У храмовому саду росла дивовижна груша, яка давала щоліта лише п'ять чи шість смачних-пресмачних плодів. Настоятель не тільки оберігав її від птахів та гусені, але й

2 хв читання

Сонько Нетаро

Жила собі колись жінка з ледачкуватим сином, який тільки те й знав, що вештатися по селу й спати, а через те люди прозвали його Соньком. Мати не знала, що з ним робити. — Слухай, Нетаро, ти вже дорослий. Годі тобі гуляти, час і до роботи братися,— нагадувала вона. — Мамо, я саме

1 хв читання

Про божество Дзідзо, якому смакували коржики

Жила собі колись в одному селі дівчина на ім'я Окійо. Батько й мати не могли нею натішитися, бо такої лагідної, дбайливої та вродливої дочки ще не було на світі. Одного весняного дня Окійо взяла коржиків, що їх напекла мати, і пішла в поле збирати свіжу приправу для страв.

2 хв читання

Як собака перетворилася на чайник

Давно колись жили собі дід та баба, бідні, як мак начетверо. Вже й Новий рік надходив, а в хаті не було ні гроша. — Чуєш, старий, треба щось купити на свято,— сказала баба. — Та треба...— відповів дід і подався до міста. Але грошей у нього не було, тож повертався він додому

2 хв читання

Як чоловік зміта з неба зорі

Давно колись в одному селі жив собі чоловік, якого звали Кітіго, а прозивали Перебрехою — за те, що був охочий до вигадок і неправди. От якось той чоловік оголосив на все село: — Сьогодні вночі змітатиму з неба зорі, тож приходьте збирати! Але селянине йняли йому віри й казали: — Знову Кітіго хоче

1 хв читання

Як заєць відомстив Танукі

Давно-давно колись жили собі в мирі та злагоді дід і баба. Одного дня дід подався в поле сіяти ячмінь. Брав жменю зерен і розкидав, приспівуючи: — Зернинко, зернинко, стань тисячею зерен! Зернинко, зернинко, стань тисячею зерен! Аж тут де не взявся танукі — та й ну перекривляти діда: — Зогнийте, зернятка, зогнийте, Щоб

3 хв читання

Про вельможу, що був охочий бо балачок

Жив собі колись у провінції Нагадо один вельможа. Великий мастак поговорити і послухати чиїсь теревені, він розіслав по всіх усюдах таке оголошення: «Хто мене забалакає, за того віддам свою улюблену дочку». І тоді посунули до нього юнаки — кожен прагнув йому догодити й стати зятем багача. Та от біда — вельможа слухав

1 хв читання