Казки для дітей та їх батьків.

Казка про дідового півника і бабину курочку

Десь за річкою, за лугом, за низеньким перелазом жили собі старенькі дідусь з бабусею. Нікого на білому світі вони не мали — ні дітей, ні внуків, ні правнуків. Навіть корівки чи кізочки у них не було. У дідуся був півник, у бабусі — курочка. Курочка кожного дня несла яєчко. Бабуся продасть яєчко

6 хв читання

Про щасливого бідняка і нещасливого пана

Жив собі бідний чоловік. Ніколи ні на кого не скаржився, кожному догоджав, ніколи кривди не таїв. Та як не працював, як не старався, ніяк не міг із злиднів вибитися. Дітей мав багато, до того ж жінка померла. Бідняк жив у великому будинку. Над ним жив багатий пан. Бідняк за роботою

1 хв читання

Карась і окунь

Зустрілися карась з окунем. — Ну, й набридло мені жити в цьому багні, - скаржиться карась. — Так цій біді легко зарадити, — каже окунь. — Ухопи гачок — і відразу попадеш у сметану. Кінська сила Був ґазда і мав дуже худого коня. Доки кінь був молодий, то робив, а як постарівся, ґазда узяв та

1 хв читання

Казка про Климку

Жив-був у одному селі хлопець Климка. Та такий був злодіяка, що й світ не бачив. Як його не били, як не лаяли – ні, таки краде все, що де не побачить. Зібрались якось сусіди та й кажуть батькові Климки: – Або вези його кудись звідсіля, або ми його вб'ємо. Що

5 хв читання

Кінь, пес, кіт і півень

В одного ґазди був старий кінь. Такий вже старий, що не міг вже нічого робити. Не захотів ґазда тримати старого коня. За що було його годувати? От і вирішив прогнати коня. Так і зробив. Іде кінь собі дорогою, коли здибає пса, який ледве іде. Пес той вже дуже старий. Питає

3 хв читання

Розумна дочка

Жив собі на селі чоловік і мав дочку, молоду дівчину, але дуже розумну. Що скаже, що відповість, все, як по-писаному; таке доладне, що всі дивувались, навіть старі люди приходили її питати, що і як зробить, ї пішла слава про ту дівчину і дійшла аж до царя, і цар звелів її

4 хв читання

Кінь і вовк

Був цісар і мав коня такого старого, що ще його дід ним їздив. Аж як він не зміг уже ходити, так він його жалував застрілити і казав його вивести в ліс, най він або здихає, або що хоче най ся робить. Так його вивели до лісу і пустили. Пасеться кінь.

2 хв читання

Їжак та заєць

Був собі їжак. Якось вийшов він раненько з своєї домівки подивитися на білий світ. Вийшов та й каже сам до себе: — А піду лишень у поле — подивлюся, як там моя морква та буряки. Та й пішов. Іде собі та пісеньку мугикає. Коли виходить із-за куща заєць. Тоді саме він у

2 хв читання

Вовк та заєць

Як раз вовк з зайцем покумалися. Приятелями були. Але якось так трапилося, що вовк пару днів не міг нічого вполювати, голодний такий, що аж зубами дзвонить. Прибіг він до кума, нібито до зайця, та й каже: — Ну, куме, що було межи нами, то було, але тепер прощайся зі світом, бо

2 хв читання

Змія, вовк і лис

В їдній скалі сиділа змія. Але йшов лис і надійшов над її скалу і дуже ся зляк, що за така велика звір дивиться на него, вздрів її. Але вона собі сиділа і зобачила теж того лиса і хтіла лиса затягти до тої діри. Але надійшов на той час вовк. Та

4 хв читання

Наймит, кухар і пан

Жив колись на світі пан. Мав він у своїх володіннях величезні пташарні, де вигулювало безліч різної птиці: курей, гусей, качок. Узяв пан собі наймита доглядати всю птицю: годувати, поїти та на ніч заганяти. Сам пан приходив до пташарень раз на два-три дні перевіряти, чи є вся птиця. Важко працював наймит,

2 хв читання

Казка без кінця

В сиву давнину жив-був король, який дуже любив слухати казки. Він збирав при своєму дворі людей, котрі знали багато казок і вміли їх розповідати. Одного разу той король оголосив по всьому королівству: нехай прийдуть до нього люди, що зможуть розповісти таку казку, яка не мала б кінця. Тому, хто зможе

1 хв читання

Ворона й рак

Якось-то виліз на землю рак із своєї печери, а ворона поблизу стрибала, побачила та й ухопила його. Вхопила, держить у дзьобові міцно та й думає, як би то за нього краще взятися, щоб із’їсти. Бачить рак, що непереливки, та й пустився на хитрощі. Каже вороні: — Ой, вороно, вороно! Знав

1 хв читання

Голе телятко і вовк

Голе телятко пішло в Київ Богу молиться. Іде, а йому назустріч біжить вовк. «Здрастуй, голе телятко!» — «Здрастуй, сірий, кудлатий вовче!» - «Куди ти, голе телятко, йдеш?» — «В Київ Богу молиться». — «А тут буде небо валиться, так возьми і мене з собою». — «Іди», — каже голе телятко. І пішли умісті. Ідуть, ідуть,

1 хв читання

Вовк і чапля

Ішов голодний вовк. Він, бідний, так їсти хотів, аж у очах йому чорніло. Ішов він, ішов, аж гульк — чапля стоїть. Підкрався вовк тихенько та хап її! Бачить чапля, що непереливки їй, та й каже: — Дозволь мені, вовче, хоч перед смертю потанцювати. «Від цього мені шкоди не буде», — подумав вовк і

2 хв читання

Зайчик, лисичка й петушок

Як були собі зайчик та лисичка. Прийшов до зайчика петушок, та побраталися. От зайчик і каже петушку: «Як би лисичку, — каже, — приманить до себе?» От зайчик узяв та й вирив ямку на бурті, а потім того пішов у лисиччину хатку та й каже: «Лисичко! Сестричка тебе кличе». Вона пішла та

1 хв читання

Як солдат царя обдурив

Це було тоді, коли в солдатах служили по 25 років. Один солдат прослужив 25 років в армії, і не довелося йому побачити царя. І він рішив, що б там не було, побачити царя і пішов прямо до царського палацу. Вартові, що стояли там, не пропускають його, але він свариться і

2 хв читання

Як сватали ліниву дівчину

Була файна дівчина, але така лінива — лінувалася навіть придивитися, як то люди живуть на світі, про що говорять. То й не дивно, що розумом була недалека. Прийде до неї один парубок, постоїть-поговорить, прийде другий, а сватати ніхто не хоче. Але якось прийшли до неї сватачі з другого села. Щоб донька

1 хв читання

"Як заєць одружуватись ходив"

Одного разу зайцю спало на думку, що якби в нього була дружина, йому значно краще жилося б. А тут ще сподобалася йому дочка одного селянина. Попрохав заєць ведмедя висватати йому наречену. Але дівчина так відповіла сватові - Ні, за зайця я не піду заміж. - Чого не підеш? - поцікавився

2 хв читання

Чому морська вода солона

Жили собі колись два брати. Старший був дурний, а молодший — розумний. Старший брат дуже хотів, щоб молодший пішов у прийми, а молодший і сам був не від того, щоб зажити на стороні. Отож невдовзі він оженився, найняв у сусідів кімнату і сяк-так перебивався з молодою дружиною. Але прийшла зима, роботи

3 хв читання

Момотаро або хлопчик-персик

Давно колись жили собі дід і баба. От одного дня дід і каже: — Чуєш стара? Я б так хотів, щоб у нас були діти!.. — Авжеж, старий, це була б невимовна радість! — відповідає баба. Зітхнули вони і взялися до роботи: дід пішов збирати хмиз у гори, а баба — прати білизну в

2 хв читання

Розумниця

Було собі два брати – один убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над бідним, що не має той ні ложки молока дітям, та й дав йому дійну корову, каже: – Потроху відробиш мені за неї. Ну, бідний брат відробляв потроху. А тому багачеві шкода стало корови, він і каже вбогому

5 хв читання

Три сини і батько

Був багатий чоловік, що мав трьох синів. Сини повиростали, поженив їх і роздав увесь маєток, бо думав, що при них доживе віку. Але не так сталося, як гадалося: діти не хочуть батька шанувати. Був у найстаршого – прогнав, пішов до середущого – відіслав до наймолодшого, а той так батька годував, що ледве

1 хв читання

Як пан по-німецькому балакав

Одна вдова, проста жінка, та оддала дочку за поганенького панка. От раз той зять і поїхав до тещі в гості. Та й каже він своему наймитові: – Я балакатиму до тещі по-ненашому. А як вона спитає в тебе, чого я так балакаю, так ти скажи, що я вже забув по-своєму балакати,

2 хв читання

Два брати

Були собі два брати: один був дуже багатий, а другий – бідний. Та ще було так: що багатий та на багатій оженився, то ще й дужче став багатий, а бідному пришилось на бідній женитися, то ще й дужче став бідний. У багатого що день Божий музики грають та веселяться, а в

15 хв читання

Про бідного багача

Жив бідний чоловік. Ліг він якось спати, та не міг заснути. Лежав і думав: «Чому бідним тяжко на світі жити? Чому багачі забирають гроші від бідних людей? У одного багатство, маєток, і він ще відбирає гроші від бідних. Якби я був багачем, то не так би жив. Я би і

1 хв читання

Не завжди по правді і в суді судять

Було собі два брати: старший був розумний, а менший – так собі, придуркуватий трохи. Через те він і не женився, бо відома річ: ніхто не хтів своєї долі зв'язувати з дурним. Ті два брати мали стару маму, а старший брат мав молоду жінку. Одного разу дурень упав з печі

2 хв читання

Іссумбосі або хлопчик-мізинчик

Давно колись жили собі чоловік, і жінка, та не було в них дітей. А тому ходили вона! щодня І храм молити богів, щоб ті послали їм хоч би малюсінького хлопчика. І от одного дня знайшовся в них синок завбільшки з мізинчик. — Ой, яка гарненька дитина! — раділа мати. — Скоро підросте і

2 хв читання

Черепаха й кабан

Давно колись черепаха була висока і довгонога. І до того ж дуже сильна. Та подейкували, нібито кабан сильніший за неї. Почувши це, черепаха розгнівалася. «Кабан? А хто це такий?» — подумала вона. Одного дня зібралися звірі на змагання. Прийшла і черепаха. «Покажу і я, на що здатна»,— вирішила вона і глянула

1 хв читання

Брехун з брехунів

Давно колись жив у місті Нарі чоловік, який прагнув одного: здобути собі серед людей слави брехуна з брехунів. Отож одного дня пустився він у мандри. Поїхав на схід і нарепш добувся до Камакури. «Найшвидше б зустрітися з тутешніми брехунами!» — прокатував він подумки і раптом побачив дороговказ із написом: «Село Брехачі»

1 хв читання

Казка про двох шахраїв

Жив собі Іван з жінкою. Жили вони дуже бідно. Не стало в них ні грошей, ні хліба, і залишилось хоч помирати. Пішов Іван до брата, а брат у нього був багатший від нього, позичив у нього сто карбованців, щоб хоч трохи підкріпитись. Тоді пішов одного разу в шинок, наївся, напився,

3 хв читання

Як чудовиська ділили скарби

Жили собі колись в одному селі дід та баба. Були вони лагідні й милосердні на вдачу, такі, що й комахи не зачеплять, і працювали в поті чола від ранку до вечора. Якось пішов дід у ліс по дрова і так захопився роботою, що й не помітив, як авчало сутеніти. Поки

2 хв читання

Горобчик одрізаний язичок

ГОРОБЧИК ОДРІЗАНИЙ ЯЗИЧОК Жили собі колись дід та баба. Якось дід знайшев у лісі маленького горобчика, що випав з гнізда, пожалів його і приніс додому. Одного дня пішов дід у ліс по дрова, а баба заїздилася прати білизну. Випрала її, хотіла накрохмалили, та коли зайшла в кухню, крохмалю в тарілці

2 хв читання

Вдячна журавка

Жили колись собі старий із старою. Були вони дуже бідні, але добрі й лагідні на вдачу. Якось поніс старий продавати дрова до міста. Та, як на лихо, з самого ранку пішов сніг, поля і гори вкрилися білою габою. — Шкода, що я вибрався до міста в таку негоду,— зітхнув старий, поглядаючи

4 хв читання

Дивовижний барабан

Жив собі колись в одному селі чоловік на ім'я Генгоро. І був у нього дивовижний барабан. Ударить він у той барабан з одного боку, скаже: «Носе, витягуйся!» — і ніс видовжується. Вдарить з другого боку, скаже: «Носе, зменшуйся!» — і ніс укоро-. чується. Прийде до нього дівчина на порі й

2 хв читання

Як невістка провчила скупу свекруху

Давно колись жила собі баба з невісткою. Та не було між ними злагоди. Баба тримала невістку в чорному тілі: сама нишком наїсться, а невістка голодує. Одного дня, коли свекруха була вдома сама, принесла їй сусідка коржиків. — Дякую, дякую! Я їх зараз же скуштую,— сказала баба і поїла майже всі коржики.

1 хв читання

Мандри Котаро

Давно колись у невеликому селі біля моря жив собі неслухняний хлопець на ім'я Котаро, який пускав повз вуха все, що йому радили мати й односельці. По смерті матері Котаро так знахабнів, що всі люди його зненавиділи й обминали десятою дорогою. Залишатися в рідному селі було нестерпно, і хлопець

2 хв читання

Озеро Залиш

Давно колись в одному великому озері була сила-силенна коропів та карасів, а тому на його березі завжди сиділи рибалки. Та от дивна річ: коли ввечері вони збиралися додому, звідкілясь лунав голос: — Залиш! Залиш! Голос наганяв на рибалок такого страху, що вони залишали снасті та улов і тікали додому. Ось чому

1 хв читання

Щуряча сутра

Давно колись жила собі зла баба. Цілими днями бурчала і до всіх чіплялася. А проте невістка годила їй, як болячці. Повсякчас повторювала: «Правду кажете, мамо. Зроблю, мамо». І от нарешті одного дня баба подумала: «Гріх допікати такій лагідній невістці. Мабуть, час уже спокутувати свою провину сутрами. Але спочатку треба їх

2 хв читання

Отруєні коржики

Жила колись в одному селі свекруха з невісткою, та не було між ними злагоди: свекруха без угаву лаяла невістку, а та завжди їй перечила. Одне слово, ворогували, як собака з мавпою. їхня неприязнь дедалі зростала, і от нарешті невістка зважилася на найстрашніше — вирішила звести стару зі світу. Пішла вона до

1 хв читання

Вітри й дітвора

Було це дуже давно. Одного осіннього дня сільські діти гралися на моріжку біля храму. Раптом підійшов до них незнайомий чоловік і запитав: — Чи не хотіли б ви, хлоп'ята, податися кудись, де можна поласувати хурмою та грушками? — Чому ж ні, хотіли б! — відповів один хлопець. — Чому ж ні, хотіли

2 хв читання

Як придорожній стовп був свідком

ЯК ПРИДОРОЖНІЙ СТОВП БУВ СВІДКОМ Жили собі колись два чоловіки: один, на ім'я Маруйосі, чесний, а другий, Кадохіра, шахрай. Якось, коли йому забракло грошей, Кадохіра навідався до Маруйосі та й каже: — Може, ти позичив би мені на короткий час десять ріо? Бо інакше я поплачуся життям. Я так

2 хв читання

Риба-наречена

Жив собі колись одинаком бідний-бідний чоловік. Якось ішов він берегом річки, дивиться — діти на дорозі граються великою горбушею. Чоловікові стало жаль рибу, і він сказав: — Гей, хлоп'ята, продайте мені рибу! Ось гроші. Бачиш, мало тобі життя не вкоротили,— мовив він до риби.— Будь обережна! Він випустив горбушу в

2 хв читання

Садівник-чарівник

Давно колись жили собі дід та баба. Одного дня вирішив дід риби наловити. Як намислив, так і зробив: пішов на річку та й закинув вершу. Побачив його сусід. «Хіба я гірший,— подумав,— піду й собі риби наловлю»,— і закинув вершу недалеко від дідової. Але марно клопотався — витрусив уранці з верші

3 хв читання

Небесний ланцюг

Жила собі колись у гірському селі мати з трьома дітьми. Одного дня покликала вона старших синів і сказала: — Я піду на батькову могилу, а ви тим часом догляньте сестричку. Кажуть, у нашому лісі живе страшна відьма. Тож нікому дверей не відчиняйте. — Добре, мамо, будемо обережні! — Я на вас надіюся,— сказала

2 хв читання

Як лисиця дружила з видрою

Давно це було. Одного дня зустрілися на дорозі лисиця і видра. — Видрочко, я так рада тебе бачити! Збиралася оце до тебе йти,— сказала лисиця. — Невже? В якійсь справі? — Ні, просто так. Вирішила подружити з тобою і подумала: ми могли б запрошувати одна одну в гості,— відповіла лисиця. — Справді! Але спершу

1 хв читання

Як послушники перехитрили скупія

Давно колись поблизу міста Моріока був храм. Його настоятель любив смачно попоїсти, гарно вдягтися, а як живуть інші люди, його мало цікавило. У храмовому саду росла дивовижна груша, яка давала щоліта лише п'ять чи шість смачних-пресмачних плодів. Настоятель не тільки оберігав її від птахів та гусені, але й

2 хв читання

Сонько Нетаро

Жила собі колись жінка з ледачкуватим сином, який тільки те й знав, що вештатися по селу й спати, а через те люди прозвали його Соньком. Мати не знала, що з ним робити. — Слухай, Нетаро, ти вже дорослий. Годі тобі гуляти, час і до роботи братися,— нагадувала вона. — Мамо, я саме

1 хв читання

Про божество Дзідзо, якому смакували коржики

Жила собі колись в одному селі дівчина на ім'я Окійо. Батько й мати не могли нею натішитися, бо такої лагідної, дбайливої та вродливої дочки ще не було на світі. Одного весняного дня Окійо взяла коржиків, що їх напекла мати, і пішла в поле збирати свіжу приправу для страв.

2 хв читання

Як собака перетворилася на чайник

Давно колись жили собі дід та баба, бідні, як мак начетверо. Вже й Новий рік надходив, а в хаті не було ні гроша. — Чуєш, старий, треба щось купити на свято,— сказала баба. — Та треба...— відповів дід і подався до міста. Але грошей у нього не було, тож повертався він додому

2 хв читання

Як чоловік зміта з неба зорі

Давно колись в одному селі жив собі чоловік, якого звали Кітіго, а прозивали Перебрехою — за те, що був охочий до вигадок і неправди. От якось той чоловік оголосив на все село: — Сьогодні вночі змітатиму з неба зорі, тож приходьте збирати! Але селянине йняли йому віри й казали: — Знову Кітіго хоче

1 хв читання