Суцільні стреси сучасного життя є ризиком для психофізичного здоров’я людини. Особливо це стосується освітян, які мають навчитися відновлювати себе після пережитих накопичених страждань, аби й надалі перебувати в позитивному настрої під час спілкування з дітьми, колегами та батьками. Для цього існує механізм супервізії. Отже, віднедавна Порядок здійснення супервізії врегульовано на державному міністерському рівні та навіть проходження освітянами супервізії має зараховуватися як години підвищення кваліфікації. Про це докладніше у статті.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 14 червня 2024 року №855 затверджено ПОРЯДОК надання професійної підтримки та допомоги педагогічним працівникам (здійснення супервізії).
— Що означає термін супервізія?
Це комплекс заходів з надання професійної підтримки та допомоги педагогічним працівникам.
— Як супервізія пов’язана з професійним розвитком та навчанням упродовж життя працівників галузі освіти?
Відповідно до ст. 1 Закону «Про професійний розвиток працівників» професійне навчання працівників — це процес цілеспрямованого формування у них спеціальних знань, розвиток необхідних навичок та вмінь, що дають змогу підвищувати продуктивність праці, максимально якісно виконувати функціональні обов’язки, освоювати нові види професійної діяльності, що включає первинну професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації працівників.
— Кого стосується супервізія?
Порядок здійснення супервізії поширюється на педагогічних працівників, які забезпечують освітній процес у закладах загальної середньої освіти.
— Хто може бути замовником супервізії?
Замовником може бути педагогічний працівник, який отримує послугу професійної підтримки та допомоги, або заклад освіти, центральний або місцевий орган виконавчої влади, або орган місцевого самоврядування, що здійснює залучення на договірній основі суб’єктів надання послуг супервізії для задоволення потреб супервізанта. Водночас супервізантом (отримувачем послуг супервізії) є саме педагогічний працівник, який потребує фахової підтримки і допомоги у вдосконаленні професійної діяльності та професійному розвитку.
— Хто може бути супервізором та яким є юридичний статус супервізора?
Супервізором може бути: педагогічний працівник, в тому числі, який успішно пройшов сертифікацію; науково-педагогічний, науковий працівник закладів освіти різних рівнів, наукових та науково-дослідницьких установ, інших установ та організацій, а також інші особи з педагогічною освітою, послуги яких потребує замовник.
— Як має фінансуватися здійснення супервізії?
Фінансування супервізії здійснюється із джерел, не заборонених законодавством.
—Як пересвідчитися в тому, що завдяки здійсненню супервізії досягнуто позитивного результату?
Для цього передбачено верифікацію результатів супервізії, тобто встановлення відповідності між запланованими і досягнутими результатами циклу супервізії. Це відбуватиметься на заключному етапі супервізії.
—Як варто діяти педагогічним працівникам, яких керівництво освітнього закладу спонукає пройти супервізію саме у конкретно визначеного супервізора? І чи мають освітяни оплачувати ці послуги власним коштом?
Одразу варто згадати про те, що педагогічні та науково-педагогічні працівники мають вільний вибір методів та форм підвищення кваліфікації, а також суб’єктів, що їх надають. Це гарантовано законодавством, зокрема Законом «Про освіту» та Постановою КМУ №800 (зі змінами 2025 року). Це означає, що освітяни можуть самостійно обирати між різними формами, такими як інституційна (очна, дистанційна, заочна, мережева) та дуальна (на робочому місці), а також видами навчання, наприклад, курсами, стажуваннями, тренінгами, вебінарами чи майстер-класами. На підставі ст. 54 Закону «Про освіту» педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на вільний вибір освітніх програм, форм здобуття освіти, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників.
—Куди можуть письмово звернутися освітяни (педагогічні працівники) як учасники освітнього процесу, у випадку порушення їхніх прав керівництвом освітнього закладу, в тому числі й стосовно підвищення кваліфікації?
У новому Законі «Про освіту» (стаття 73) запроваджено інститут освітнього омбудсмена. Так, з метою забезпечення належних умов для реалізації права особи на освіту в системі освіти діє освітній омбудсмен. Освітній омбудсмен у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також положенням про освітнього омбудсмена, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Освітній омбудсмен відповідно до покладених на нього завдань (серед іншого) має право: розглядати подані учасниками освітнього процесу звернення, перевіряти викладені у них факти; за результатами розгляду звернень та/або проведених перевірок надавати рекомендації керівникам та/або засновникам закладів освіти, органам управління освітою, державним органам, органам місцевого самоврядування, вимагати від них припинення порушення та/або відновлення порушених прав чи законних інтересів учасників освітнього процесу, спрямовувати до них подання про проведення службових розслідувань, повідомляти правоохоронні органи щодо виявлених фактів порушення законодавства.
—Чи буде здійснення супервізії, тобто проходження таких заходів педагогічним працівником потім зараховано йому як години підвищення кваліфікації?
За офіційною інформацією МОН, яку розміщено на урядовому порталі, супервізію офіційно визнано однією з форм підвищення кваліфікації. До 30 годин на рік роботи з супервізором можуть бути зараховані як професійний розвиток.
— Як проходження супервізії педагогічним працівником визнаватиметься за місцем роботи освітян педагогічною радою?
Нещодавно набули чинності «Зміни, що вносяться до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників». Такі зміни запроваджені Постановою КМУ від 22 жовтня 2025 р. №1343. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 липня 2026 року. Отже, раніше введений в дію Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників доповнено пунктом 31-1 такого змісту: 31-1. Проходження супервізії педагогічним працівником визнається педагогічною радою закладу освіти як підвищення кваліфікації. Обсяг (тривалість) такого підвищення кваліфікації визначається відповідно до його фактичної тривалості в годинах, але не більше 30 годин або одного кредиту ЄКТС на рік.
— Які є основні принципи здійснення супервізії ?
Основними принципами здійснення супервізії є такі: людиноцентризм; доступність; відповідальність; академічна доброчесність; академічна свобода; добровільність; об’єктивність; гуманізм; демократизм; сприяння навчанню впродовж життя.
— Які є основні функції супервізії ?
Основні функції супервізії: діагностична, аналітична, консультативна, наставницька, підтримувальна, фасилітативна, посередницька.
— Які є основні завдання супервізії ?
Основні завдання супервізії такі: допомога у визначенні професійних можливостей, потреб і труднощів у педагогічних працівників, ресурсів мотивації їх професійного розвитку; здійснення аналізу професійної діяльності педагогічних працівників; професійне консультування (допомога) педагогічним працівникам за результатами аналізу їх професійної діяльності; професійна допомога у запобіганні (попередженні) та подоланні професійних труднощів; сприяння у дотриманні професійних стандартів педагогічними працівниками.
—Які є основні методи здійснення супервізії та як ці методи обираються?
Основними методами супервізії є: бесіда (діалог), консультування, спостереження, опитування, самооцінювання, аналіз документів. Методи здійснення супервізії обираються відповідно до конкретної ситуації та етапу здійснення супервізії.
—Як мають оброблятися та відповідно захищатися персональні дані педагогічних працівників у процесі заходів проведення супервізії?
Обробка персональних даних учасників супервізії здійснюється відповідно до Закону України «Про захист персональних даних». На практиці, вочевидь, мають бути оформлені письмові згоди педагогів на обробку їхніх персональних даних в процесі проведення різних етапів супервізії.
— Яка є процедура здійснення супервізії ?
Супервізія відбувається за ініціативою педагогічних працівників закладу освіти, адміністрації закладу освіти, органу батьківського самоврядування, органу управління освітою виключно за згодою сторін. Супервізія може бути індивідуальною і груповою (від 2 до 10 супервізантів).
— Які є цикли та етапи здійснення супервізії ?
Цикл супервізії складається з трьох етапів: підготовчий (забезпечення умов для здійснення супервізії/-й); основний (здійснення супервізійної/-их сесії/-й); заключний (узагальнення, верифікація результатів).
—Що відбуватиметься на різних етапах здійснення супервізії?
Перший етап (підготовчий) передбачає здійснення супервізантом самооцінювання професійної діяльності, визначення напрямів професійного розвитку чи педагогічних проблем; формування плану та графіку здійснення циклу супервізії; вибір форм та методів здійснення супервізії.
Другий етап (основний) передбачає реалізацію плану здійснення супервізії за узгодженим графіком; коригування плану здійснення циклу супервізії та графіка (за потреби).
Третій етап заключний, який передбачає: анкетування супервізанта для отримання зворотного зв’язку та подальшого планування заходів з надання професійної підтримки та допомоги (за потреби); складання супервізором документації за результатами циклу супервізії; звіт про здійснення супервізії.
— Як документально буде підтверджено проходження освітянами супервізії?
Позитивною новиною для освітян є те, що проходження супервізії також враховується як підвищення кваліфікації. За результатами здійснення циклу супервізії супервізор видає супервізанту (тобто педагогічному працівнику) свідоцтво, погоджене адміністрацією закладу освіти. У свідоцтві має міститись інформація, передбачена пунктом 13 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №800. Вказана інформація також має бути зазначена у звіті про здійснення супервізії.
Тобто у документі про проходження супервізії (підвищення кваліфікації) мають бути зазначені такі дані: повне найменування суб’єкта підвищення кваліфікації (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) фізичної особи, яка надає освітні послуги з підвищення кваліфікації педагогічним та/або науково-педагогічним працівникам (для фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб – підприємців); тема (напрям, найменування), обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації у годинах та/або кредитах ЄКТС; прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) особи, яка підвищила кваліфікацію; опис досягнутих результатів навчання; дата видачі та обліковий запис документа; найменування посади (у разі наявності), прізвище, ініціали (ініціал імені) особи, яка підписала документ від імені суб’єкта підвищення кваліфікації та її підпис.
― У яких формах може здійснюватися супервізія? Хто визначатиме форми її проведення?
Супервізія може здійснюватися очно, дистанційно, очно-дистанційно.
Очно супервізія здійснюється за наявності необхідних умов для безпосереднього професійного спілкування супервізора та педагогічного працівника (педагогічних працівників). Дистанційно супервізія здійснюється за допомогою інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій синхронно (з використанням мобільних пристроїв, інтерактивних відеоконференцій та асинхронно (з використанням платформ для обміну повідомленнями, електронної пошти або в інший спосіб за домовленістю сторін). Очно-дистанційна форма здійснення супервізії передбачає одночасне використання як дистанційної, так і очної форми навчання. Замовник може визначати форму здійснення супервізії.
Насамкінець нагадаємо, що з 1 липня 2026 року почнуть застосовувати зміни стосовно підвищення кваліфікації освітян. Тому супервізія, яка відбуватиметься на добровільній основі, за згодою сторін учасників освітнього процесу, як сучасна складова цього суспільно важливого та життєво необхідного явища освіти та життя має стати дієвою підтримкою під час підвищення кваліфікації.
