Євген Смерековський, тато 6-річного Жені: «Дитина — особистість, яка має свою думку, характер, світогляд…»
— Ваш син Євген такий життєрадісний, здібний, талановитий хлопчина. Він отримує просто неймовірний творчий досвід у свої роки, розкажіть, як вам вдалося потрапити у світ медіа?
— З раннього дитинства Женька із захопленням любив позувати, коли я його фотографував. Вперше нас покликали на професійну фотозйомку у 2017 році, коли Жені було усього 3 рочки. Тоді наші спільні фото та інтерв'ю опублікували в закарпатському глянцевому журналі. Після того син брав участь у багатьох фотопроектах та знімався в різних образах: учень, лікар, поліцейський, Миколайчик, Дід Мороз та інші. Нас навіть запрошували за кордон для фотосесій у Словаччині, Франції, Італії, Словенії, Угорщині.
Наступного року Женя вперше вийшов на подіум, взявши участь у благодійному дизайнерському показі, став героєм обкладинки глянцевого журналу та дитячої телепередачі.
Постійно надходили пропозиції, які додали впевненості у власних силах, з’явилася додаткова мотивація розвиватися у модельному напрямку. Син отримував колосальний досвід спілкування з дітками різного віку. Кожна фотозйомка для нього — це своєрідна гра. Я ж бачив, як у ньому виробляються лідерські якості, як він спокійно почувається перед камерою та перед публікою.
— Які ще хобі має Євген? Як ви підтримуєте його інтерес до занять?
— Дитина сама показує своє захоплення. Треба просто уважно придивлятися і дослухатися до неї, не примушувати займатися тим, що їй не до вподоби.
Творчі здібності сина я став помічати змалку, особливо після того випадку, коли ми відвідали дитячу виставу. Сину настільки сподобалася акторська гра, що вдома він її відтворив у своєму виконанні. У школі Женя відвідує гурток малювання, вивчає англійську мову, займається плаванням. Цікаво, що маючи такий насичений графік занять, поїздок та творчих виступів, Женя не втомлюється, а стає ще більш енергійним. А коли сина питають про досягнення, він реагує дуже стримано, хоч і розуміє, що в певній мірі він є зірка. Я, як батько, найбільше пишаюся не його заслугами, а тим, що в свої 6 років Женя вміє критично оцінювати ті чи інші події та приймати власне рішення.
— Знаю про те, що ваш син здобув почесний титул «Міні Містер України 2019» — це для вас, напевно, велика гордість. Які ще винагороди він має?
— Євген брав участь у багатьох проектах, фестивалях, конкурсах, зйомках та благодійних вечорах. Їх можна до вечора перераховувати, але назву найкрутіші з них, якими ми особливо пишаємося. Він став обличчям енциклопедії дитячих талантів «Найвидатніші діти України». Звісно, як ви вже сказали, переміг у своїй віковій категорії та здобув титул «Міні Містер України 2019». У нього є заслужені титули New Face Model 2019 та «Найталановитіший Українець 2019». Також Женя увійшов у ТОП 100 «Найкрасивіших дітей України» та став переможцем національної премії Superstar Kids Awards 2019 в номінації «Успіх року». Це лише мала частка його винагород і відзнак. Я пишаюся Женею і буду вести його до нових вершин. Адже успіх мого сина — це і мій успіх теж.
— Розкажіть, що для вас є батьківством? Які пріоритети ви ставите перед собою у стосунках із сином?
— Я — хірург. І кожного разу, відчуваючи напругу на роботі й велику відповідальність за життя моїх пацієнтів, я знаю, що вдома на мене чекає найрідніша людина — Євген. Я виховую його самостійно. Взагалі, кожен з батьків керується своїми правилами виховання, має свої принципи і цінності, які суттєво різняться. Але не потрібно забувати, що дитина — особистість, яка має свою думку, характер, світогляд. Для мене головною у стосунках із сином є довіра та взаєморозуміння. Окрім того, я завжди розмовляю з ним, як з рівним, дорослим; прислухаюся до його думки і побажань. Ми завжди усе обговорюємо та приймаємо спільні рішення. Разом плануємо день, робимо покупки, прибираємо, готуємо їжу, миємо посуд, відпочиваємо, навіть в перукарню ходимо разом. Хвалю Женю за його маленькі і великі перемоги, не сварю, якщо щось зробив не так, а спокійно аналізую з ним, чому так вийшло. Пояснюю сину, що в житті не завжди все те, чого ми хочемо, обов’язково здійснюється, і важливо вміти як перемагати, так і програвати. Тому син відкритий до спілкування зі мною. А я, в свою чергу, стараюсь належно виконувати свій батьківський обов'язок, намагаюсь дати йому хороші виховання та освіту.
— Як зазвичай ви проводите вільний час разом? Якому відпочинку надаєте перевагу?
— У вільний час ми не любимо сидіти вдома. Подобається багато подорожувати як по Україні, так і за кордоном. Особливо Женя вподобав парки розваг «Діснейленд» та «Гардаленд». Окрім того, ми постійно відвідуємо футбольні матчі та граємо у футбол, регулярно їздимо на відпочинок. Вдома граємо у настільні ігри, складаємо пазли та конструктори. Загалом — вивчаємо, читаємо, малюємо і ніколи не сумуємо…
— У газеті «Справи сімейні», є традиційне запитання: Як виховати успішну дитину?
— Щоб виховати успішну дитину, потрібно насамперед дати їй можливість розвиватися в напрямку, який подобається, а не в тому, який силою нав’язують батьки. Потрібно навчити дитину вірити в себе, щоб вона не боялася робити помилок, ставила перед собою мету, щоб не витрачала час даремно. Окрім того, дитині потрібна любов. Малеча, що не обділена теплотою батьківських почуттів, зростає впевненою в собі, доброзичливою. Потрібно виховувати у дитині такі риси характеру, як самостійність, доброту, вміння допомагати і приносити користь іншим безкорисливо. І найголовніше ніколи не забувати, що батьки для дитини — зразок для наслідування.
Рейза Набієва, мама трьох синочків — Аміра, Алі та Мансура: «Коли діти щасливі — для мене це найбільша радість»
— Рейзо, розкажіть про вашу велику родину, а саме — трьох прекрасних синів.
— Амір — старший із братів, йому зараз 7 років. Алі і Мансуру — 5 рочків. Всі народилися в мальовничому Києві. З дитинства ми з чоловіком намагалася дати своїм дітям все найкраще: хороший дитячий сад, розвиваючі гуртки, уроки англійської мови, ролики, таеквандо, але гімнастика — улюблене заняття хлопців. Вони обожнюють ці тренування. Амір також захоплюється грою в шахи, його прийняли в секцію з трьох років, а вже в 5 — він виграв у шахи свого дідуся. Зараз вся наша сім'я живе в Баку — дуже теплому, красивому і комфортному місті.
— Ви така ніжна, м'яка жінка, як вам вдається вирощувати трьох хлопчиків?
— Насправді нічого складного в цьому немає. Саме мої чоловіки роблять мене такою ніжною. Я з ними як кращий друг, ми граємо і в футбол, і в хованки та інші веселі ігри. Вони довіряють мені, а я довіряю їм. Скажу точно, що основне моє завдання, як мами, — завжди вірити в своїх дітей: не шкодувати для них нічого: ні свого часу, ні уваги. І мій настрій також позитивно впливає на них, тому і собі доводиться приділяти час, адже дітям потрібні щасливі батьки!
— Розкажіть про переїзд вашої родини, як зміни позначилася на дітях?
— Повернення до рідного Азербайджану для дітей не було чимось спонтанним. Переїзд і адаптація до змін не сильно на них позначилася, адже їхні рідні були завжди поруч. Бабусі і дідусі їх дуже люблять, та тепер можуть спілкуватися і грати з ними набагато частіше. Коли діти щасливі — для мене це найбільша радість. Крім того, в Баку приділяється дуже велика увага дитячому розвитку — тут багато різних видів секцій, спортивних комплексів, дитячих ігрових майданчиків — нашим синочкам тут дуже подобається. Але і з Києвом у них пов’язані хороші спогади — обидва ці міста для них рідні та вони їх дуже люблять!
— Які методи виховання ви вибираєте для своїх дітей?
— З самого раннього віку я займалася всебічним розвитком дітей. Першим і обов'язковим пунктом, як на міг погляд, було читання книг, адже це добре розвиває слух, мислення дітей. Потім прийшов час карток для вивчення тварин, кольорів, букв і цифр і розвиваючих іграшок. Я противник гаджетів, тому телефон і планшет хлопцям ми даємо вкрай рідко. Відводимо час для перегляду мультфільмів по ТБ, та мобільні ігри тільки по вихідним. У вихованні дітей дуже важливо ставитися до них як до особистостей, не ламати їх, але і не дуже їх балувати. У них саме зараз формуються життєві установки і цінності. Таким вихованням синів як особистостей в нашій родині займається папа.
— Розкажіть про ваш активний відпочинок. Як ваша сім'я проводить час разом?
— Ми проводимо багато часу на свіжому повітрі, гуляємо, граємо ... Також хлопчики добре катаються на роликах, і навіть брали участь в змаганнях. На той момент Алі і Мансуру було всього по 3 роки, але вони взяли 1-ше місце у своїй категорії як найменші з учасників. Влітку ми надаємо перевагу відпочинку в теплих країнах, а от недавно, усі разом вперше відвідали гірськолижний курорт, тому окрім роликових ковзанів ми тепер освоїли і лижі.
— Похваліться маленькими і великими досягненнями ваших синів.
— Ми дуже велике значення приділяємо їх спортивному розвитку, оскільки спорт добре формує характер, загартовує волю і вчить цілеспрямованості. Хлопчики дуже активні і завжди бажають поглинати нові знання…Всі троє разом ходять в одну школу з англійським ухилом. Навчання у ній доволі складне, адже проходить англійською, проте російську та азербайджанську діти теж вчать по 2 рази на тиждень. Потім — обов’язково шахи та капоейра, з якої ми вже маємо нагороди! Амір і Мансур зайняли 2-ге місце на турнірі з цього бойового мистецтва. Та Амір взяв 2-ге місце з шахів у Баку. Зовсім скоро в нас знову змагання з капоейри. Хлопці з нетерпінням чекають та готуються, а я сподіваюся, що цього разу вони точно візьмуть 1-ше місце! Також, по вихідних, хлопчики ходять на заняття з робототехніки та програмування. Всі гуртки які вони відвідують, їм дуже подобаються!
— У чому ваш секрет? Як виховати дітей успішними?
— Найголовніше — це, напевно, любов до своїх дітей, розуміння та збереження сімейних цінностей. Основні сили ми направили на розвиток наших дітей. На нашу думку, коли у родині панує доброта, чесність, повага — тоді і діти щасливі, і батьки задоволені. Адже діти це наше відображення, ми отримуємо від них те, що випромінюємо. Для нас велике щастя — ми одна велика дружня родина і троє хлопців, як найкращі друзі!
