У переліку об’єктів, які досліджував Микола Макаренко, є видатні пам’ятки – свідки історичних джерел Русі-України. Особливу увагу вчений приділяв пам’ятникам великокняжих часів, які підтверджували високий економічний рівень та підйом духовності Київської Русі. До них відноситься Спасо-Преображенський храм у Чернігові – вагома дослідницька криниця М. Макаренка. Ідея побудови собору виникла як мудре миролюбне рішення при сімейних протистояннях двох братів Мстислава і Ярослава. Князювати у Києві залишився Ярослав, а Мстислав почав розбудовувати Чернігів.
Так у середньовічній Європі Чернігівське князівство стало помітним явищем, а храми Софії Київської та Спаса Преображенського Чернігівського стали символами державної мудрості та яскравих культурно-мистецьких центрів у Європі. Ці храми не просто князівські пантеони, а й носії історичної інформації, найдавніші об’єкти на землях України.
Оскільки сенсом життя вченого було служіння історії української державності, то стає зрозумілою його увага до цих храмів. Макаренко упродовж життя відкривав криницю за криницею, які підтверджували витоки української самоідентичності.
Влітку 2025 року на подвір’ї храму розташувався мистецький десант художників, членів Національної спілки художників України. Так в життєвому просторі стародавнього Чернігова відбувся живописний пленер під назвою «Барви Спасу Чернігівського». Двадцять митців, котрі приїхали з різних міст України, розпочали творче чаклування в унікальному історичному середовищі. Кожен по-своєму відчув відгомін історії з бажанням передати самобутню красу архітектурної пам’ятки ХІ століття. Представлені роботи красномовно розкрили характерні риси, притаманні храмовому будівництву християнської доби, яка створювалася під впливом Візантії. Так художні образи стали артефактами унікального періоду розквіту Київської Русі серед Європейських держав. Особливості творчого письма кожного автора можна відчути, переглядаючи картини.
Поруч з відомими художниками працювала молодь, і дійсно їм було чому повчитися. Завершені композиції заслуженого художника України Олександра Ольхова, ритміка потужного епохального руху пензля заслуженого діяча мистецтв України Олеся Солов’я, монументальні глибокі за суттю полотна Миколи Кутняхова, романтика світосяйної палітри Сергія Кривенка, мажорні акценти Володимира Гарбуза – все зачаровувало й додавало сенсу творчому процесу.
Заслужений діяч мистецтв доцент Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Олесь Соловей представив два красномовних твори «Поза часом» та «Золото Чернігівського Спаса». Пласти української історії митець розкриває через філософське тлумачення вагомих реалій.
Ганна Морозова створила епопею «Сивих легенд відлуння». Микола Кутняхов передав сучасний стан в картині «Поновлений храм», твір зачаровує живописними градаціями світлодайної палітри. До спілкування запрошує Володимир Натамушко через композицію «Біля Спаського собору». Біля картин мимоволі виникає діалог у просторі та часі, який збагачує уявлення сучасників культурою наших пращурів.
Романтичний настрій наповнений в композиції «Сходи до храму» пензля Сергія Кривенка. Кожен автор передав свої враження через самобутні художні образи, поєднані високою професійністю та потужною енергетикою, як на творах Володимира Гарбуза, Олександра Ткача, Олександра Ольхова, Тетяни Федорітенко, Сергія Вутянова.
Представлені твори показують самобутність живописного письма художників, які прибули із різних куточків України. Результатом плідної праці стала виставка, яка розташувалася в самому соборі, свідка величних історичних подій. Подія неймовірно зворушлива, вона розкриває дивні, загадкові миті нашої історії через призму тривожного сьогодення.
Кожен митець увіковічив у картинах своє творче бачення величних подій, свідків розквіту Київської Русі та неповторну красу найстарішого храму української спільноти. Благословенне місце величного фортифікаційного валу, свідка нашої історії, передало вікову силу авторам, які представили 24 картини на підсумковій виставці. Ініціатор проєкту мистецтвознавиця Марія Рабіна-Ткач та директорка заповідника «Чернігів стародавній» Наталія Реброва подякували учасникам за потужну творчу працю.
Неймовірний сум викликає варварська агресія раші і те, що ворог воює не з людьми, а з нашою священною пам’яттю, свідчать обстріли пам’яток історії. Це вже розстріл інтелекту й духу, яким наповнений український народ. Саме за збереження історії Микола Макаренко розплатився власним життям.
Зараз, в період воєнного стану та безлічі надлюдських випробувань, такі проєкти вкрай необхідні. Вони нагадують нам життя наших пращурів, їхні мрії про єдність та мирне існування людства, про палке бажання зберегти свої землі від нападників. Історія свідчить, що ми отримали унікальні землі, де дійсно «тече молоко та мед», і наше завдання – зберегти свій райський куточок для нащадків. На превеликий жаль, доводиться платити ціною людських життів, зруйнованими містами, жахливими наслідками війни. Але ми маємо приклад мудрого мирного рішення при спірних питаннях великих правителів Русі-України. Два храми є свідками великої історії непереможного народу України, якими важкими не були б її шляхи. Вчимося мудрості.
Цією статтею ми намагаємося звернути увагу сучасників до шляхів Миколи Макаренка, який щедро сіяв свої енциклопедичні знання для збереження історії свого народу.
Для афіші використана живописна картина «Поза часом» О. Солов’я.
Валентина ЄФРЕМОВА
