Поради щодо попередження насильства в сім’ї

Не дозволяйте себе принижувати

Результати досліджень показують, що більше ніж 93% жінок — жертв фізичного насильства, тривалий час дозволяли кривдити себе словами. Тобто спочатку жертва потерпає від психологічного насильства, а потім відбувається фізичне насильство.

Не дозволяйте себе ображати, принижувати з початку стосунків, не дозволяйте по відношенню до себе дій, які можуть привести до насильства.

Правильно оцінюйте ситуацію

Сімейні конфлікти здійснюються в замкнутому просторі будинку чи квартири, де немає можливості зовнішнього втручання. У разі загрози конфлікту треба вийти з дому — конфлікт на людях, як правило, стає менш напруженим.

Якщо виникає загроза конфлікту (і як наслідок — насильства), спробуйте запросити людину, яка зменшить напруження, — наприклад, родича. Але не слід використовувати в ролі громовідводу дітей. Бережіть їх нервову систему і не провокуйте насильства по відношенню до дітей.

Не провокуйте конфлікти

Статистика свідчить, що більш ніж 60% убивств і тяжких тілесних ушкоджень здійснюються на побутовому грунті, тобто є наслідком імпульсивних, а не спланованих дій.

Якщо відомо, що один із членів сім’ї негативно реагує на якісь дії (наприклад, уживання вами алкоголю, запізнення, контакти з певними особами та ін.), не провокуйте конфлікти і як наслідок — і потенційне насильство.

Якщо ж ви бажаєте примусити чоловіка ревнувати, злитися та інше — ви провокуєте негативне ставлення до вас, конфлікт і потенційне насильство.

Будьте особливо обережними з п’яними

Значну частину насильств по відношенню до жінок здійснюють п’яні чоловіки. Дуже часто у п’яному стані агресивними стають цілком неконфліктні люди. Якщо ви бачите, що чоловік перебуває у стані сп’яніння, не з’ясовуйте з ним стосунків, не реагуйте на його провокації та намагайтесь заспокоїти його, не робіть різких зауважень.

Якщо зупинити конфлікт не вдається, спробуйте залишити приміщення: вийдіть в іншу кімнату, до сусідів, на вулицю.

Існують загальні ознаки чоловіків,

схильних до насильства:

• агресивність по відношенню до дітей,

•агресивність по відношенню до домашніх тварин,

•впевненість у тому, що тільки чоловік «хазяїн у домі»,

•грубощі по відношенню до жінок,

•неусвідомлене ставлення до серйозності покарання за здійснення насильства,

•патологічні ревнощі,

•перекладання провини за свої дії на інших, 

•погрози самогубства у випадку розриву відносин із жінкою.

Якщо випадки насильства вже мали місце

В такому випадку жінка має бути готова протистояти наступним актам насильства. Для цього слід:

•продумати дії на випадок повторного насильства,

•розказати про насильство тим, хто може допомогти,

•визначити місце, куди можна піти у випадку загрози насильства,

•домовитися із сусідами, щоб вони викликали міліцію, якщо почують крики з квартири,

•у безпечному, але доступному місці заховати документи, певну суму грошей, книжку з номерами телефонів, інші важливі папери, певний одяг та необхідні ліки,

•унеможливити доступ до інформації про місце перебування потерпілої,

•знищити всі можливості знайти потерпілу,

•визначити, що саме з цінних речей слід забрати з дому,

•заздалегідь знайти номери телефонів місцевих служб, які можуть надати необхідну підтримку.

Насильник повинен знати, що обов’язково буде покараний

Чоловік, який потенційно може здійснити насильницькі дії, повинен знати, що він обов’язково буде покараний. Можна повісити на видному місці списки телефонів служб невідкладної допомоги: швидкої допомоги, міліції та ін. Серед номерів телефонів повинен бути телефон дільничного міліціонера чи інспектора кримінальної міліції у справах дітей, яким необхідно дзвонити в разі домашнього насильства.

Національна «гаряча лінія»

з питань запобігання насильству та захисту прав дітей 

0 800 500 33 5 (безкоштовно),

386 (з мобільного МТС, «Київстар» безкоштовно).