Початок національної кампанії «Стоп насильству!»

Це тільки верхівка айсберга. Таких випадків безліч, а ще більше їх замовчуються.

На сьогодні на обліку в органах внутрішніх справ за вчинення насильства в сім’ї перебуває понад 87,1 тис. осіб, з яких майже 77,6 тис. чоловіки. У цьому році поставлено на облік 47,9 тис. таких осіб, у тому числі за фізичне насильство – 27,4 тис., психологічне насильство – понад 18, 3 тис., економічне насильство – 2,1 тис. Винесено 55,7 тис. офіційних попереджень про неприпустимість учинення насильства в сім’ї.

До адміністративної відповідальності притягнуто понад 70,7 тис. осіб, з яких 68,7 тис. – за вчинення насильства в сім’ї.

Статистичні дані по Україні свідчать про те, що на обліку в органах МВС за жорстоке поводження з дітьми знаходиться понад 80 тис. сімей, в яких проживає понад 110 тис. дітей. 44% батьків не знають інших методів виховання ніж побиття дитини за провину. Найбільш поширеними в сімейних стосунках є психологічне насильство: грубість (48%), приниження одне одного (14%), а також фізичне насильство, зокрема, побиття (6%). Грубість у взаєминах сприймається більшістю чоловіків і жінок як норма сімейного спілкування.

Кількість звернень до центрів СССДМ щодо насильства в сім’ї в 2007 році становила 2579 заяв (з яких 492 – неодноразових), відносно яких спеціалістами центрів було надано 13923 соціальні послуги.

Окрім того, зареєстровано 899 звернень щодо жорстокого поводження з дітьми (з яких 155 – неодноразових), відносно яких надано 5759 соціальних послуг.

Робота в центрах соціально-психологічної допомоги здійснюється в цілодобовому стаціонарі, в умовах денного стаціонару (в т.ч. одноразова допомога) та шляхом консультувань по телефону.

За період  було надано допомогу 10388 особам, серед них за характером обставин, через які клієнти звертались до центрів, – 2220 осіб звернулись з приводу насильства в сім’ї (472 особи перебували в цілодобовому стаціонарі; 1203 особи – допомога надавалась в умовах денного стаціонару; 545 осіб – отримали допомогу шляхом консультування по телефону).

Клієнтам центрів протягом 2007 року було надано 150832 соціальні послуги. Зокрема, з 1811 осіб, які перебували в цілодобовому стаціонарі, на даний час:

789 особам – проблему розв’язано повністю;

434 – проблему розв’язано частково;

470 сімей передано під соціальний супровід центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання для подальшої допомоги у вирішенні складних життєвих обставин.

Насильство має серйозні наслідки для сімей, а також суспільства у цілому, передається від одного покоління до іншого. Насильство, крім особистих та соціальних наслідків, викликає великі економічні втрати (на медичне обслуговування, психологічну допомогу, невиходи на роботу, зниження продуктивності праці тощо). Припинення насильства у сім’ї є обов’язком кожного і кожної.

Мовчання означає співучасть.

Насильство проти жінок і дітей в сім’ї або родині не має вважатися приватною справою. Насильство порушує та підриває права людини та основні свободи. Таким чином, ми маємо докладати усіх зусиль для попередження насильства, для захисту жертв, а також для компенсації завданої шкоди, переслідування та покарання злочинців.

Насильство в сім’ї або родині залишається серйозною проблемою для усіх держав-учасниць ООН, незалежно від культури, регіону, мирного часу, конфліктів або стихійних лих. Воно набуває багатьох форм, але дуже часто суспільство заплющує на нього очі. Таким чином, щоб зупинити насильство у сім’ї, необхідні термінові заходи з боку урядів, парламентів, місцевих структур та активної участі громадськості.

Цілями Кампанії боротьби з насильством у сім’ї є:

- підвищення обізнаності населення про те, що насильство проти жінок і дітей є порушення прав людини, та заохочувати

усіх громадян боротися із цим явищем;

- формування у свідомості всіх верств населення нетерпимого ставлення до насильства;

- заохочення національних, громадських лідерів та осіб, які впливають на громадську думку, публічно визнати тяжкість

такого злочину, як насильство в сім’ї, засудити порушників та використання звичаїв, традицій та релігії для виправдання

насильства.

У рамках проведення Кампанії планується розробити та впровадити конкретні ефективні заходи для попереджання та боротьби із насильством, зокрема:

• реалізувати ефективні заходи з попередження та боротьби із насильством в сім’ї через законодавство й національний план

дій та проводити регулярний моніторинг досягнутих результатів;

• ідентифікувати та встановити заходи із збільшення кількості повідомлень, переслідувань та санкцій проти злочинців,

які скоїли насильство у сім’ї або родині; 

•  включити питання насильства як проблему порушення прав людини та проблему здоров’я суспільства до навчальних програм 

усіх закладів для працівників судових та правоохоронних органів, медиків, соціальних працівників, вчителів та інших;

•  заохочувати на усіх рівнях роботу із НУО, які борються із насильством, та встановити активну співпрацю із цими НУО;

•  заохочувати створення національних та місцевих програм роботи із порушниками;

•  збирати та поширювати кращі практичні рекомендації із попередження насильства у сім’ї або родині, 

захисту жертв та переслідування злочинців на національному, регіональному та місцевому рівнях;

• підвищити обізнаність про насильство у сім’ї або родині, використовуючи усі наявні засоби, зокрема, 

через ЗМІ та освітні кампанії, щоб подолати гендерні стереотипи та дискримінаційні культурні норми, 

а також змінити громадську думку щодо прийнятності такої практики;

• підтримувати конкретні ініціативи з підвищення обізнаності, спрямовані на чоловіків, щоб мобілізувати

їх до активної участі у боротьбі зі всіма формами насильства у сім’ї або родині.

КРОКАМИ НА ШЛЯХУ РЕАЛІЗАЦІЇ КАМПАНІЇ Є:

• інформування громадськості, просвіта, навчання;

• забезпечення максимальної безпеки і захисту жертв;

• надання жертвам насильства оптимальної підтримки та допомоги;

• привертання уваги громадськості до даної проблеми, а також просвіти дітей та молоді;

• забезпечення спеціальної підготовки представників різних професій, які стикаються з проблемами насильства;

• проведення профілактичної роботи в усіх відповідних сферах;

• розробка критеріїв для показників у сфері насильства.

Інформація Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту