«Шиття» Насті Подерв'янської

У виставкових залах НХМУ нещодавно відкрилася виставка під назвою «Шиття» відомої художниці Анастасії Подерв’янської. Представлені твори з клаптикового шиття за серіями «Натюрморт», «Явища земні й небесні. Символ. Традиція», Inner world та пальта, розташовані у чотирьох залах музею. 

Цей виставковий проєкт є своєрідною ретроспективою роботи художниці з текстилем, з яким вона працює з 2015 року. Анастасія Подерв’янська прагне змінити сприйняття текстилю як ужиткового рукоділля, розкривши його мистецький потенціал, надати йому сучасних сенсів. У своїх текстильних творах художниця звертається до традицій бароко й народного мистецтва, апелює до світового мистецтва, використовує образи масової культури. Таке поєднання дає змогу Анастасії переосмислити класичні та традиційні образи й надати їм сучасного мультикультурного наповнення. 

Художниця прагне прищепити нам культуру сприйняття текстилю, як частину декоративно-прикладного творчого процесу, в справжній мистецький потенціал. Знання досягнень світового мистецтва, фахова підготовка, філософська забарвленість, самобутні творчі здібності додають її творам яскравої індивідуальності.

Анастасія відкрита до діалогу з глядачем і створює справжній лікбез на своїх виставках. Великого розміру панно вміщують цілі саги з життя, спонукають до роздумів. Творча мова мисткині зачаровує виразними художніми образами, глибиною творчих задумів, неймовірною позитивною енергетикою. Створюючи свої есеї, майстриня вдало поєднує суто побутове оточення з образами світових митців, які з індивідуальним стилем майстрині набирають особливого значення.  Дивна суміш часів та стилів підвладна фахівцю, який добре знається на світовому мистецтві. І це недаремно, бо Анастасія здобула вищу освіту в майстерні народного художника України М. Стороженка. 

До речі, клаптикове шитво відоме в Україні з прадавніх часів. Автор статті згадала виняткову зустріч з декоративними виробами в Яремчі, коли спеціально зайшла до майстерні пошиття одягу зі шкіри. Вироби були прикрашені клаптиками шкіри у поєднанні з вишивкою й вражали вишуканим смаком гармонійних кольорів. Про минуле здивування згадалося на виставці біля творів А. Подерв’янської. В образах майстрині відчуваються філософські мотиви, дивна життєдайна енергетика, в якій відчувається сутність оберегів та кодових знаків наших пращурів. Власна творча манера складна, вишукана, наповнена комбінованими техніками. Художниця використовує плетення, гаптування, вишивку гладдю,  аплікації. Складний та багатошаровий візуальний ряд містить елементи колажу, вставки з парчевої тканини та інші деталі, які в цілому роблять твори неймовірно виразними, красивими.

Художниця прагне показати текстиль як самостійне художнє мистецтво. Переосмислюючи народні мотиви,  створює масштабні композиції на тканині. Вдало підібрані клаптикові елементи створюють сучасний колаж, в якому поєднані народна творчість, міфологія, класичне мистецтво та попарт. Знайдена художня образність сповнена національних ознак, які вдало доповнюють побудову сучасного твору. Про що свідчить представлений одяг, достойний показу на світових подіумах як бренд українських модельних зразків. 

Дійсно, творчий потенціал українського мистецтва невичерпний, про що й свідчить виставка «Шитво» відомої художниці Анастасії Подерв’янської. 

У виставкових залах НХМУ нещодавно відкрилася виставка під назвою «Шиття» відомої художниці Анастасії Подерв’янської. Представлені твори з клаптикового шиття за серіями «Натюрморт», «Явища земні й небесні. Символ. Традиція», Inner world та пальта, розташовані у чотирьох залах музею. 
Цей виставковий проєкт є своєрідною ретроспективою роботи художниці з текстилем, з яким вона працює з 2015 року. Анастасія Подерв’янська прагне змінити сприйняття текстилю як ужиткового рукоділля, розкривши його мистецький потенціал, надати йому сучасних сенсів. У своїх текстильних творах художниця звертається до традицій бароко й народного мистецтва, апелює до світового мистецтва, використовує образи масової культури. Таке поєднання дає змогу Анастасії переосмислити класичні та традиційні образи й надати їм сучасного мультикультурного наповнення. 

Художниця прагне прищепити нам культуру сприйняття текстилю, як частину декоративно-прикладного творчого процесу, в справжній мистецький потенціал. Знання досягнень світового мистецтва, фахова підготовка, філософська забарвленість, самобутні творчі здібності додають її творам яскравої індивідуальності.

Анастасія відкрита до діалогу з глядачем і створює справжній лікбез на своїх виставках. Великого розміру панно вміщують цілі саги з життя, спонукають до роздумів. Творча мова мисткині зачаровує виразними художніми образами, глибиною творчих задумів, неймовірною позитивною енергетикою. Створюючи свої есеї, майстриня вдало поєднує суто побутове оточення з образами світових митців, які з індивідуальним стилем майстрині набирають особливого значення.  Дивна суміш часів та стилів підвладна фахівцю, який добре знається на світовому мистецтві. І це недаремно, бо Анастасія здобула вищу освіту в майстерні народного художника України М. Стороженка. 

До речі, клаптикове шитво відоме в Україні з прадавніх часів. Автор статті згадала виняткову зустріч з декоративними виробами в Яремчі, коли спеціально зайшла до майстерні пошиття одягу зі шкіри. Вироби були прикрашені клаптиками шкіри у поєднанні з вишивкою й вражали вишуканим смаком гармонійних кольорів. Про минуле здивування згадалося на виставці біля творів А. Подерв’янської. В образах майстрині відчуваються філософські мотиви, дивна життєдайна енергетика, в якій відчувається сутність оберегів та кодових знаків наших пращурів. Власна творча манера складна, вишукана, наповнена комбінованими техніками. Художниця використовує плетення, гаптування, вишивку гладдю,  аплікації. Складний та багатошаровий візуальний ряд містить елементи колажу, вставки з парчевої тканини та інші деталі, які в цілому роблять твори неймовірно виразними, красивими.

Художниця прагне показати текстиль як самостійне художнє мистецтво. Переосмислюючи народні мотиви,  створює масштабні композиції на тканині. Вдало підібрані клаптикові елементи створюють сучасний колаж, в якому поєднані народна творчість, міфологія, класичне мистецтво та попарт. Знайдена художня образність сповнена національних ознак, які вдало доповнюють побудову сучасного твору. Про що свідчить представлений одяг, достойний показу на світових подіумах як бренд українських модельних зразків.

Дійсно, творчий потенціал українського мистецтва невичерпний, про що й свідчить виставка «Шитво» відомої художниці Анастасії Подерв’янської.  

Фото збірне

Біографія: Подерв’янська Анастасія Олександрівна – живописець, художниця декоративного текстилю. Член НСХУ з 2002 року. Дочка Олеся Подерв’янського та Світлани Лопухової, онука Сергія Подерв’янського та Людмили Міляєвої і Олександра та Надії Лопухових. Освіта вища, закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури у 2002 році, майстерня професора М. А. Стороженка.

Лауреатка 5-го та 6-го Всеукраїнських трієнале текстилю (2016, 2021 обидва м. Київ); Міжнародного бієнале текстилю (Мадрид, 2019); Всеукраїнського бієнале левкасу (Київ, 2023). Працює в різноманітних техніках в галузі живопису, текстилю, текстильної скульптури, а також вишивки. Учасниця всеукраїнських та закордонних виставок від 1995-го, Київ, Нью-Йорк, Луцьк. Твори зберігаються в Національному музеї «Київська картинна галерея», Музеї історії Києва, Музеї сучасного мистецтва України (усі Київ), Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків (Луцьк), Хмельницькому художньому музеї, у колекціях Eurolab, а також у приватних колекціях в Україні, Польщі, Німеччині, Македонії та США

Біографія: Подерв’янська Анастасія Олександрівна – живописець, художниця декоративного текстилю. Член НСХУ з 2002 року. Дочка Олеся Подерв’янського та Світлани Лопухової, онука Сергія Подерв’янського та Людмили Міляєвої і Олександра та Надії Лопухових. Освіта вища, закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури у 2002 році, майстерня професора М. А. Стороженка.

Лауреатка 5-го та 6-го Всеукраїнських трієнале текстилю (2016, 2021 обидва м. Київ); Міжнародного бієнале текстилю (Мадрид, 2019); Всеукраїнського бієнале левкасу (Київ, 2023). Працює в різноманітних техніках в галузі живопису, текстилю, текстильної скульптури, а також вишивки. Учасниця всеукраїнських та закордонних виставок від 1995-го, Київ, Нью-Йорк, Луцьк. Твори зберігаються в Національному музеї «Київська картинна галерея», Музеї історії Києва, Музеї сучасного мистецтва України (усі Київ), Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків (Луцьк), Хмельницькому художньому музеї, у колекціях Eurolab, а також у приватних колекціях в Україні, Польщі, Німеччині, Македонії та США.