Під час підготовки статті, вивчаючи матеріал та розглядаючи фотографії, я раптом зрозумів, що ідол Перуна не випадково знаходиться на Лисій горі.
Лиса гора це центр язичництва та інших культів у Києві, за часів Київської Русі волхви проводили там свої обряди й досі є люди, які дотримуються цих традицій.
Після мечеті, Ар-Рахма я попрямував до Лисої гори.
Особливої містики я не відчував, але атмосфера Лисої гори якось не сприяє відпочинку, а більше викликає похмурі почуття.
Дорога до Перуна.
Природа одноманітна, дерева та трава.
Можна зрозуміти, що Лису гору уподобали туристи, велосипедисти, відьми, язичники та інші екстремали.
Пагорб Перуна.
Перший ідол, на камені монетки як приношення, чи удачу.
Похмурий ідол з хрестиком на голові.
Вхід на капище Перуна. Вгорі на колоді язичницька символіка.
Капище Перуна.
Перун у язичництві, король грому і верховний бог, покровитель князів та дружини. Посередині капища стоїть ідол Перуна, обов'язково з дуба, камінь і жертовний вогонь.
Ліворуч два язичники, чекають коли я зроблю фотографії.
З кожного боку язичницького храму знаходяться символічні споруди з колод.
Ідол.
Нагадує величезного звіра, можливо охорона капища.
Сам ідол Перуна трохи підгорів, як я його зрозумів кілька разів хотіли спалити православні активісти. Бубон із язичницькими атрибутами, свіжий жертовний вогонь, два язичники, показали, що капище живе та процвітає. Подібне місце є на Андріївському узвозі біля Десятинної церкви.
Похмурий і суворий погляд бога війни, нагадує мені про те, що люди самі створили того, хто їх би підбурював до воєн.
Символічний камінь.
Символіка.
Підготовка до здійснення обряду.
