Уявіть, що земляні вали, де знаходиться Лавра, Музей Голодомору, Церква Спаса, Музей Другої світової війни, є центром київської фортеці. Ця земляна фортеця була створена з метою захисту Києва, але так і не брала участі у військових сутичках.
Лавра, як центр фортеці, була обрана не випадково, все через її стратегічне розташування, що дозволяло контролювати переправу через Дніпро. Іншим важливим фактором стала господарська інфраструктура та наявність складів. Гарнізон фортеці налічував 7000 солдат, а в разі війни міг збільшуватися в кілька разів.
У наші дні київська фортеця вже практично поглинена містом, залишилася лише невелика її частина, під музеєм. До складу музею входять два підземні бункера, казарми, майданчик, міст і звичайно частина фортифікаційних споруд.
Схема фортифікацій.
Міст з караулом.
Кам'яна бруківка. Перехід на наступну лінію оборони.
Дерев'яний міст.
Вигляд на казарми з земляних валів. Тільки з висоти зрозумів, який тут величезний плац.
Гармати. Всього 1200 гармат на всю фортецю.
Друга лінія оборони.
Вежа для вартового.
Спускаюся. Склади фортеці могли вмістити майже 800 тонн пороху.
Частина фортеці, зображено схематично.
Місце для нарад і вечірок.
Стіни.
Перед входом у другий бункер.
Спускаюсь вниз в бункер. Температура на п'ять градусів нижче, ніж на вулиці.
Кімната для ув'язнених або камера для солдат.
Тут вже йшли різні види зброї, зразки форми солдатів, амуніція. Деякі експонати крутіші, ніж у музеї Другої світової війни.
Алсу на місці часового.
Дерев'яна вежа для часового.
Вікно першого бункера.
Задня частина гармати.
Гармати на земляних валах.
Київська фортеця — це чудове місце для прогулянки, особливо підійде тим, хто любить історію.
Дістатися можна на метро, станція "Кловська", і 15 хвилин пішки.
