Зразковий театр пісні «Ладоньки» зустрічає десяту весну
Зразковий театр пісні «Ладоньки» зустрічає десяту весну. З цієї нагоди учасники колективу запросили на своє десятиріччя гостей: батьків, друзів до Національного музею Тараса Шевченка.
Мені ж пригадалося, як одного весняного дня, коли цвіли сади, на території Києво-Печерської лаври просто неба співали маленькі дітки. Взявшись за руки, вони виконували танок і співали веснянки. Яскраві і барвисті костюми, голоси, мов дзвіночки, зупинили мене й дали можливість порадіти — у нас чудові діти.
Познайомитися ближче з цим колективом та художнім керівником Світланою Садовенко пощастило три роки тому в Парижі на фестивалі «Осінь в Парижі. Париж збирає друзів».
…Звучать пісні. Про Україну, про мир на землі, про щасливе дитинство. «Ладоньки» бажають усім: дорослим і малим — щастя й миру, щоб усе було у нас до ладу, щоб у державі запанувала злагода і настав мир.
«Ладоньки» оплесками зустрічають і дякують усім, хто прийшов їх привітати.
«Ладоньки» — ровесники Президентського фонду Леоніда Кучми «Україна». Радісну звістку принесла для «Ладоньок» представниця Фонду Тетяна Мельник.
— За роки співпраці з колективом юних талантів реалізовано багато цікавих проектів, — говорить пані Тетяна. — Маленькі співаки незмінно супроводжують художні виставки стипендіатів у Фонді та в столичних музеях, отримуючи насолоду від концертів, а головне — від можливості дарувати слухачам і глядачам щирість почуттів, радість, відвертість, добро дитячих сердець. «Ладоньки» — учасники численних благодійних концертів, що проходять в гарнізонах і батальйонах для військових — захисників України. Піснями діти піднімають бойовий дух поранених бійців у шпиталях, проводжають їх і зустрічають тих, хто повертається у коротку відпустку.
Тетяна Мельник вручила колективу подарунковий сертифікат на творчу подорож до Румунії.
Талановита українська композиторка Алла Мигай подарувала альбом дитячих пісень.
Привітали театр пісні «Ладоньки» Володимир Семенович Вовк — заступник директора Департаменту захисту прав дітей та усиновлення Міністерства соціальної політики України, Галина Козлова, директор Київського міського Центру сім’ї «Родинний дім», Людмила Грабовенко, заступник генерального директора «Видавничого дому «Справи сімейні», Анна Калмацкая — виконавчий директор Культурного центру «Сан».
«Ладоньки» — це обереги
Коли мова заходить про назву колективу «Ладоньки», саме слово ніби оживає. І бринить від нього щось ніжне і тепле, мов щемливе з дитинства: «Ладоньки, ладки, ладусі… Де були? В бабусі». Але про історію створення колективу ніхто краще не розкаже, як художній керівник Світлана Садовенко, кандидат педагогічних наук, заслужений діяч естрадного мистецтва України.
— «Ладоньки» — це обереги. Історія появи назви нашого колективу «Ладоньки» — це зовсім не «Ладушки», на манер співзвучного українському «долоньки». Назва нашого колективу пішла ось звідкіля.
Весна 2005-го — рік заснування, який спочатку був зорганізований як фольклорний гурт. У цей час на землі все пробуджувалося, розквітало, оживало, яскраво зеленіло — відновлювалося. Саме в цей період буйного цвіту і відродження землі від зимового сну і було створено наш дитячий творчий колектив.
Сама природа надихнула на появу такої назви. Образ Весни з давнини суголосний з образом богині Лади — покровительки любові, кохання, одруження, а отже — дітей, життя і його продовження. Деякими дослідниками фольклору відомий пісенний рефрен «дід-ладо» сприймається як прославлення Лади разом з її третім сином по імені Дід, Богом подружньої любові.
Варто згадати і те, що у дохристиянській міфології пошановувався дух предків — Ладо-Бог. А фольклор — це і є дух предків, наша народна мудрість, генетична пам’ять, що пройшла крізь віки і дійшла до нас, сучасних.
На щастя та долю завжди дарували і носили при собі оберіг — ладанку, що також є близьким до назви і призначення колективу. Отже, діти, що навчаються в «Ладоньках», є своєрідними оберегами нашого рідного українського пісенного фольклору і оточуючих людей.
Одними з перших жестів, що робить дитина, коли їй радісно, є плескання у долоньки. А слово «ладоньки» і справді, перегукується зі словом «долоньки», і відбиває настрій нашої творчої роботи у колективі. Невипадково однією з перших пісень-ігор, яку ми співаємо на перших заняттях, є пісенька «Поплескаємо в долоньки!», яку діти залюбки, відразу з першого заняття, виконують з рухами, причому так впевнено, неначе знали її від самого народження! Разом з цією пісенькою вивчається українська народна забавка «Одна ручка лежала, а другая танцювала». Дітки виконують її з відповідними рухами і співами на словах приспіву «обі ручки, обі, помагайте собі!». А якщо всім миром взятися за руки, то й буде ЛАД в нашій Країні!
Пробуджені веснянками
У «Ладоньках» навчається понад 100 дітей різного віку. Найменшим — два рочки, а найстаршій — Марічці Нікольській невдовзі виповниться 15. Вона в колективі від початку його створення. Пізніше до театру прийшли ще дві її сестрички — Анастасія і Дар’я. Практично сестри створили родинний колектив тріо «Ладо». Звісно, про всіх дітей не розкажеш в одній публікації, хоч кожна дитина, мов та зернина, заслуговує на увагу.
Серед найстарших — Іван Суліма, який ось уже дев’ять років у колективі — прийшов трирічним хлопчиком. З дворічного віку в «Ладоньках» співають сестрички-двійнята Адріана і Медея Наруцькі. Сьогодні вони — візитівка колективу. Немає жодного концерту, де б цей дует не взяв участі. Дівчатка виступають і в складі колективу, й окремо. Всюди їх зустрічають оплесками.
Амелія Підлісна, Надія Корнієнко, Богдан Шкода, Марічка Леонова, Карина Заєць, Максим Гриб, Ганнуся Карпенко Софійка Суккар, Мілана Заборовська, Олеся Панченко, Мар’яна Стельмах — це зірочки концертної групи, які сяють практично на всіх фестивалях, конкурсах. Всі солісти дотримуються правила і пам’ятають, що вони — єдине ціле.
Багато працюють над тим, щоб зберегти пісню, передати наступним поколінням генетичний код, витоки якого — у народних джерелах, у фольклорі.
Активно працюють з дітьми молоді викладачі Катерина Комар і Олександр Садовенко, концертмейстер Валентин Барзіон.
Ігри, колискові, забави, щедрівки, веснянки, гаївки, заклички, пісні з казок — репертуар «Ладоньок». Під силу їм і пісні академічного виконання — арії, романси, не оминають й естрадної пісні.
«Ладоньки» — лауреати багатьох міжнародних та всеукраїнських конкурсів. Гордість колективу — перемоги у всеукраїнському телевізійному дитячому пісенному фестивалі-конкурсі «Соловейко України». Саме на цьому фестивалі «Ладоньки» й вибороли поїздку до Європи.
«Ладоньки» стали учасниками заходів «Народної філармонії», яку очолює молода й енергійна співачка, кандидат наук Руслана Лоцман за підтримки Міністерства культури України.
Є ще одна особливість у зразковому театрі пісні — вісім пар близнюків відвідує «Ладоньки».
Звучать пісні. «Ладоньки» вміють тримати слухачів. Маленькі серця розчулюють душі дорослих. Хочеться вірити, що краса, таланти й діти — переможуть і в нашій країні буде лад і мир.
