Прочитайте мініатюри В. О. Сухомлинського. Про що вони? Що в них спільного? Чим вони різняться? Як ви гадаєте, які професії оберуть хлопчики? Що стане із Сергієм?
Мокра і суха сорочка
У матері двоє синів — Іван та Сергій, їм по дванадцять років.
Коли почалися літні канікули, мати сказала синам:
— Беріть сапи та йдіть на роботу.
Ще й сонце не сходило, збудила мати синів. Узяли хлопчики сапи й пішли прополювати соняшники.
Увечері брати повернулися з роботи. В Івана сорочка мокра, а в Сергія — суха.
Умилися хлопці, повечеряли. Іван ліг спати, адже завтра знову на роботу. А Сергій вийшов на подвір’я, сів на лавці й музику слухає.
Наступного дня ще тільки брати двері відчинили, а мати вже дивиться на сорочки. В Івана сорочка мокра, а в Сергія — суха.
Сплять сини. А мати до півночі сидить над ними. Подивиться на Івана — усміхнеться. Подивиться на Сергія — тяжко зітхне.
Найкраща лінійка
Микола й Роман сидять за однією партою. У Миколи за письмові роботи завжди відмінні, лише інколи добрі оцінки. А в Романа — завжди посередні.
Ось і сьогодні роздала вчителька зошити з диктантом, що писали на минулому уроці. У Миколи знов «відмінно», а в Романа ніякої оцінки. Це означає, що помилок забагато. Написала вчителька: «Треба краще працювати».
Засумував Роман.
Після уроку мови пішли школярі до майстерні на урок ручної праці. Кожному учневі учитель дав дощечку й сказав: треба зробити лінійку.
Микола й Роман працювали поруч. У Миколи вийшла лінійка крива, кострубата. А в Романа — рівна, гладенька, гарна.
Учитель сказав:
— У Романа лінійка найкраща. Йому ставлю «відмінно». А тобі, Миколо, ніякої оцінки не можна поставити. Треба краще працювати.
Засумував Микола.
Закінчився урок. Роман просить учителя:
— Дайте мені лінійку, що я зробив.
— Бери, — дозволив учитель.
— Роман узяв лінійку, приніс її в клас і поклав на парту — поруч із зошитом, у якому за диктант немає оцінки.
