У пошуках миру серед війни

10/31/2023 - 0 Comments

Днями відбувся цікавий пресклуб «Хроніка та будні воєнного часу, або У пошуках миру серед війни». В заході взяли участі запрошені учасники гуртків позашкільної освіти «Точка зору», «Школа успіху» ЦДЮТ №5 м. Харкова (творчий керівник Леонід Гапєєв) спільно з Молодіжним громадським телебаченням Fest-ТV (творчий керівник Олександр Васильцов) за технічної підтримки Данили Стецюри.

Ключова ідея пресклубу: під час неформального спілкування поділитися досвідом виживання, обмінятися актуальною інформацією про творчий розвиток особистості в складних умовах воєнного стану. А також підтримати моральний дух одне одного у контексті діалогу поколінь за участі представників різних професій. Адже всі ми, хто залишився у Харкові та інших містах і населених пунктах України, хто тимчасово виїхав за межі країни, але подумки залишається з нами, прагнемо миру.

― Ідея інформаційної підтримки співвітчизників як рефлексія на події в країні виникла у мене особисто ще у перші дні війни, коли створив власний авторський блог «Хроніка та будні воєнного часу». І там вже є чимало цікавих публікацій за участі наших авторів, ― розповідає присутнім Леонід Гапєєв.

Цю естафету миру продовжив Олександр Васильцов. Він розповів учасникам пресклубу багато цікавого про реалії воєнного часу, про особливості нового законодавства воєнного періоду, про патрулювання вулиць міста з боку Українського козацтва, яке теж вносить свій посильний внесок у правопорядок під час війни серед мирного населення, і не тільки.

Запрошена в якості експерта психолог і педагог філософії Тетяна Количева, яка в мирний час активно брала участь у різних заходах для читацької молоді, поділилася власними враженнями, спостереженнями та рецептами виживання у цих непростих умовах. Нині вона з донькою Іриною тимчасово перебуває у Польщі.

― Шановна пані Тетяно, наскільки важко Вам було адаптуватися у нових умовах життя в іншій країні? Які маєте плани на майбутнє? Та й взагалі що можна порадити нашим співвітчизникам у подібних ситуаціях? ― запитую співрозмовницю.

― Звичайно, на початку нашої історії був шок. Бо в українських реаліях треба вижити між бомбардуваннями. У перші дні війни ми жили й ночували у підвалі харківської багатоповерхівки. Потім був тривалий переїзд. Та й на новому місці перебування ще деякий час ми здригалися від доволі відомих нам «звуків війни». І це цілком зрозуміло, з точки зору психофізіології людини. Тут, у Польщі, ми відкрили для себе новий метод виживання: навчилися жити у рамках хвилин. Ми поїли, можна зробити щось інше… Насправді, сумувати без діла не доводиться. На зайві переживання просто немає часу. Помітила таку особливість серед людей: коли в екстремальних умовах відкриваються найкращі чи найгірші людські риси. Тобто люди або швидко зближуються, або навпаки ― віддаляються одне від одного. Нам із подругою, теж з Харкова, вдалося знайти роботу психологів у польській місцевій школі, де намагаємося допомагати дітям і батькам українських переселенців. Адже важливо бути максимально корисними для інших тут і зараз, у тому місці, де нині перебуваємо.

― Що змінило Ваше сприйняття у нових реаліях та в іншому соціумі? ― запитую Тетяну Количеву.

― Що змінило моє сприйняття? ― продовжує пані Тетяна, ― Кожен з нас робить відкриття, це найбільша концентрація уваги за дуже короткий проміжок часу. Якщо можемо відчути радість від спокою, іноді від короткого споглядання мирного неба й сонця, то це вже супер! Важливо не замикатися в собі, а пробувати ділитися з іншими своїми емоціями. Також кожному з нас необхідна група підтримки. Це є дуже важливо. Йдеться про так би мовити коло підтримки людей із аналогічними вашим загальнолюдськими цінностями, які ви спільно поділяєте. Тоді ми відкриватимемо ті позитивні людські якості, про які раніше могли й не здогадуватися. Адже людина починає довіряти Богу, й відчуватиме гармонію Всесвіту…

…Дійсно, цей вебінар у форматі пресклубу видався доволі змістовним, насиченим цікавими роздумами, коментарями, спостереженнями. Кожен, за наявної можливості, робить свій посильний внесок у спільну справу миру в цей час. Вселяє надію та додає оптимізму той факт, що наша молодь зорієнтована на перспективу творчого розвитку. Скажімо, Ірина Количева з гуртка «Точка зору», яка активно займається малюванням та літературною творчістю, згадала про отриманий у подарунок від польської родини, де вони з мамою тимчасово перебувають, набір для малювання. Водночас наша авторка повідомила, що хоче й надалі продовжити займатися улюбленою справою.

Деякі з учасників і гостей ефіру висловили свої побажання незабаром продовжити цікаву дискусію на ці та інші актуальні теми.

― Війна є серйозним випробуванням для кожного з нас. Нам потрібно не піддаватися паніці, а дослухатися до вказівок наших військових, бо це корисно для нашої з вами безпеки. Я дякую усім, хто взяв участь у нашому вебінарі, ― звернулася до присутніх від імені Молодіжного громадського телебачення Fest-ТV Ірина Медвєдєва. Вона нагадала присутнім про основні напрямки правозахисної і правопросвітницької діяльності цієї організації та поінформувала про задум після завершення бойових дій видати сертифікати кожному учаснику заходу.