Символи християнства в українському екслібрисі XX століття
У1994 році в Києві пройшла виставка екслібриса під назвою «Релігій багато — Бог один». На ній експонувалися роботи не лише художників з України, але також і з Словаччини, Росії, Франції, Бельгії, Китаю та Угорщини.
Основною ідеєю виставки було передати духовність народів та те, як культурна належність впливає на релігійне життя та традиції.
«Дві найбільш могутні сили в світі — релігія і наука, визначають і формують цивілізацію» — пише в передмові до каталогу виставки П. В. Нестеренко. Релігійні елементи зустрічаються нам у житті, впливають на наші дії, формують моральні цінності.
В екслібрисі Василя Леоненка, який виконано в техніці ліногравюра, зображено свічку, яка виростає з яблука, що є образом лона, в якому визріває дитина. Класичні образи, що прийшли до нас з мистецтва символізму ще в ХVІІ столітті. Колір, композиція — все відіграє роль та формує певну думку про сприйняття автором теми релігії, теми віри у вищу силу.
Навколо християнства завжди було багато розмов. Про зв’язок релігії і мистецтва можна говорити багато, адже релігія стала основним рушієм розвитку мистецтва в Україні. Українська графіка формувалася в умовах постійної трансформації, адже потік інформації був надзвичайно великий. Люди прагли істини, відображали своє світосприйняття у літописах, а потім уже і в окремих мініатюрах та іконографії.
Так само як створювалися цілісні роботи на християнську тематику, актуальним було використання окремих релігійних символів. Традиційними християнськими символами є: риба, коло, трикутник, хвилі, хрест та ін.
У роботі українського художника Сергія Буртового бачимо конкретне використання цих символів. Він звертається до більш стилізованої форми, яка нагадує зображення Трипільської пори. В його екслібрисі зображення поділено на три частини, дві крайні з яких є розділенням на чоловічу та жіночу тематики. А от центральна частина заповнена символами християнства, які зображені в ієрархічному порядку знизу до верху. Робота виконана в техніці ліногравюра, що можна визначити за лініями та формою рисок.
У техніці ліногравюра працює і Володимир Таран, чия робота теж експонувалася на виставці. Його екслібрис — це конкретний образ Богоматері, яка є єдиним цілим з деревом, яке є праобразом дерева роду — дерева життя. Вона тримає перед собою книги, які символізують народну мудрість та прихильність закону Божому.
Всі роботи українських майстрів на цій виставці об’єднує чіткість, контрастність образів, драматичний підхід. У цьому є заслуга української класичної школи виховання майстрів графіки. В кожній роботі — почерк автора, його риси, його переживання, його думка.
Висока технічність, філософія образу, шанобливий підхід — ось риси, що притаманні українським мистцям. У темі релігії є багато чого, що незалежно від часу переноситься в сучасність. Підсвідоме прагнення художника зробити натяк на присутність вищої сили, містичний вплив. Це прагнення реалізується за рахунок використання традиційної символіки та академічних технічних навичок, які надає українська академія мистецтв.
Юлія Каменецька
