«Гра у судовий наказ»: Як виграти кожному?

Можливості стягнути борги з людини на підставі судового наказу у швидкий спосіб доволі часто хочуть обернути на свою користь банки, надавачі комунальних послуг і не тільки. Адже борги доводиться платити. Але є зовсім інші ситуації, коли стягнення боргу в такий спрощений спосіб викликає незгоду боржника. Тоді слід детально у всьому розбиратися, а судові накази, де є спір про право, мають бути скасовані тим самим судом. Які є нюанси для оскарження судового наказу? Як краще сприймати цю «судову гру» та вигравати? Ця історія взагалі нагадує гру без правил. Замість задоволення від життя середини літа у людини, що опинилася у ролі боржника, напевно, «кипіла голова» від стресу. Уявіть себе на місці тієї особи, з якої комунальники намагалися швиденько, у спрощений спосіб, стягнути більше 4 тисяч гривень за неіснуючі борги. Так, 6 липня 2020 р. у м. Кам`янське суддя Заводського райсуду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т. П., розглянувши заяву боржника «про скасування судового наказу», за заявою КВП Дніпродзержинської міськради «Міськводоканал» про видачу судового наказу та стягнення заборгованості з 2 осіб за надані послуги обслуговування будинку та прибудинкової території, встановив доволі цікаві нюанси цієї невигаданої історії. 3 липня 2020 року від боржниці надійшла заява до суду про скасування судового наказу, виданого ще 5 грудня 2019 року, в якій жінка висловлює свою незгоду з заявленими вимогами, просить скасувати судовий наказ. Адже заборгованість виникла за період з квітня 2017-го по 01.11.2019 року. Відповідно до договору купівлі-продажу житла від 14.06.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності було припинено у зв`язку з відчуженням власником свого майна. Разом із заявою боржником подано клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу.

Як в такій ситуації варто захищатися?

Відповідно до частини 2-ї статті 170 ЦПК України боржник має право протягом 15 днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Враховуючи те, що форма та зміст заяви про скасування судового наказу відповідають вимогам ст. 170 ЦПК України, суддя у цій справі вважає, що підстави для повернення заяви про скасування судового наказу відсутні, заява подана у встановлений строк, а тому судовий наказ підлягає скасуванню.

Який є вердикт суду?

Керуючись статтями 170, 171 ЦПК України, суддя постановив заяву боржниці «про скасування судового наказу за заявою КВП «Міськводоканал» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги обслуговування будинку та прибудинкової території ― задовольнити повністю. Також суддя поновив строк для подачі заяви про скасування судового наказу, виданого райсудом 5 грудня 2019 року. Отож доволі «азартну гру», метою якої була спроба безпідставно стягнути з 2 осіб неіснуючу заборгованість за надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території, а ще й індекс інфляції, 3% річних і судовий збір (усього 4 298 грн) стягувач програв. Хоча це не позбавляє його права та практичної можливості подати до суду цивільний позов і «продовжити гру», але вже за іншими правилами…

Інша історія ще більше вражає тим, наскільки пересічні громадяни не захищені від того етапу виконання рішення суду, коли вже державний виконавець стягує борги. Але навіть у такій складній ситуації на практиці ніколи не пізно відстоювати своє право.

Напевно, судова Ухвала від 01.07.2020 року Ізюмського міськрайонного суду сусідньої Харківської області стане корисним прикладом із судової практики для тих боржників, які налаштовані принципово і рішуче у своєму самозахисті. Ще 11 березня 2020 року Ізюмським міськрайонним судом було ухвалено судовий наказ за заявою КП «Благоустрій міста Ізюма». Йдеться про стягнення з фізичної особи заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком. А 30 червня 2020 року надійшла заява боржника про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу, про скасування судового наказу та поворот виконання судового наказу. Практично боржник заперечує проти заяви про видачу судового наказу, вказує, що договору з підприємством із благоустрою про надання послуг та факту надання тих послуг надано не було. (Можливо,  не варто підписувати договори із надавачами комунальних послу: платіть собі, що можете і як можете, адже факти відсутності письмових договорів можуть бути оцінені судами на користь споживачів).

Як людина обгрунтовує пропуск строку для подачі заяви?

Поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу людина мотивувала тим, що дізналася про цей судовий наказ тільки у червні 2020 року, про що її повідомив державний виконавець. Як уже потім їй стало відомо, відносно неї було відкрите виконавче провадження. Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання про поновлення строку на подачу заяви про скасування судового наказу та про задоволення заяви про скасування судового наказу.

На чому базується правова позиція суду?

З матеріалів справи та заяви вбачається, що боржник не визнає свій обов`язок перед стягувачем, оскільки матеріали справи не містять договору укладеного між сторонами. Отже, існує спір, який підлягає розгляду судом у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

Якою ж була Ухвала суду від 01.07.2020 року?

Керуючись ч. 3 ст. 171 ЦПК України, заяву боржника про поновлення строку (для подання заяви), заяву про скасування судового наказу та поворот виконання судового наказу суд задовольнив частково. Судовий наказ міськрайонного суду від 11 березня 2020 року за заявою підприємства з благоустрою до боржника про видачу судового наказу та про стягнення заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком тим же судом скасовано. А от в іншій частині вимог (про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості) заявнику відмовлено. Бо з наданих документів (через недостатність доказів) суд не зміг встановити, чи було вже якісь суми боргу стягнуто, списано установою банку чи майно було вилучено державним або приватним виконавцем. Гарна й доволі повчальна історія: людина у більшості своїх вимог перемогла у цій «грі» із судовим наказом. Водночас це може бути і нестаточною перемогою, бо судом роз`яснено комунальному підприємству із благоустрою про його право звернутися до суду з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Маємо у цій загальнодержавній «судовій грі», яка стає реальністю, рахунок 2:0 на користь боржників. Насправді, такі випадки є, і це вже не гра й інші невигадані історії.

Леонід ГАПЄЄВ