Формування у дітей правильного ставлення до алкоголю

А сімейні свята з алкоголем? Пустити дітей за «дорослий стіл», посадити за окремий «дитячий» чи узагалі відправити в іншу кімнату? Майже усі батьки стоять перед вибором, коли йдеться про сімейне застілля. Додайте до цього ще купу інших питань: чи можна наливати дітям напої у фужери, чарки? Чи дозволяти дітям «цокатися», наслідуючи дорослих? А як пояснювати безглузду поведінку шановних дорослих, коли вони сп’яніють, випивши понад міру?

Щоб не задаватися питаннями й не ламати голову, коли «припече», ставлення дітей до алкоголю потрібно виховувати планомірно й заздалегідь.

Методи прямого впливу

4—5 років

Стурбовані батьки цікавляться: а у чотири-п'ять років не зарано починати? Психологи кажуть: тоді ж, коли дитину вчать мити руки перед їжею і після прогулянки, батьки цілеспрямовано повинні закладати розуміння: здоров’я — це цінність, яку потрібно берегти.

Не треба розповідати дитині про небезпеку вживання алкоголю у ранньому віці, мовби читаючи лекції. Краще використовувати різні життєві ситуації, підкресливши своє ставлення до них через емоції. Наприклад, коли дитина бачить на вулиці п’яницю чи безхатченка, мама повинна висловити з цього приводу страх чи жаль (настільки емоційно, щоб це передалося дитині) і пояснити, що зловживання алкоголем призводить до поганих наслідків. Так само треба вчинити, коли, наприклад, на лавку в парку сідає людина з цигаркою чи пляшкою пива в руці, і дитина це бачить.

6—10 років

З дітьми цього віку необхідно проводити наполегливу і послідовну роботу, аби привчити їх до здорового способу життя. Правильне харчування, режим дня, рухова активність, гігієна тощо є запорукою того, що дитина усвідомить цінність здоров’я.

У сім—вісім років про небезпеку вживання алкоголю можна говорити вже більш відкрито, на чітких прикладах. Батькам у поміч — курс здоров’я у школі і навіть спільне розв’язання «домашки». Можна, наприклад, розв’язати задачу, за який час загальмує водій — якщо він буде тверезим, або якщо буде напідпитку.

10—15 років

У період, коли дитина вже чітко розуміє, що добре, а що погано, потрібно навчити її правильно відмовляти, якщо запропонують випити. Простого «ні» — недостатньо: можуть задражнити однолітки. У відповіді потрібно підкреслити: «Я не хочу і тобі не раджу. Давай краще у футбол зіграємо». Вміння відстояти свою позицію є дуже важливим, адже в цьому віці діти часто потрапляють під чужий вплив.

Для того щоб розмова про згубні звички в підлітковому віці була конструктивною, потрібно мати довірливі стосунки з дитиною. Сер­йозні теми треба обговорювати у спокійній обстановці, коли рівень довіри у сім’ї високий. Підлітковий вік — це період, коли молоді люди хочуть здаватися дорослими, не бажають, щоб їм вказували, прагнуть відокремитися від батьків. Навіть найкращі поради, у тому числі й щодо алкоголю, якщо це висловлено у неправильний спосіб, діти зустрічатимуть опором. На жаль, батьки часто забувають про це і починають тиснути на дитину, карати й навіть погрожувати. Результати такого «виховання» зазвичай сумні.

Методи непрямого впливу

Враховуючи особливості підліткового віку, краще не читати дітям лекції в авторитарному тоні, а застосовувати методи непрямого впливу.

Змініть акценти

Не обов’язково розповідати дітям про біологічні механізми шкідливого впливу алкоголю на організм. Дівчинку більше вразить, якщо вона мовби випадково почує історію про вашу спільну знайому, яка через спиртне виглядає старшою на десять років та втратила через це чоловіка. А молодого юнака, напевне, зачепить розповідь про перспективного футболіста, якого відрахували з клубу та позбавили мільйонних гонорарів через порушення спортивного режиму, — він три рази при­йшов на тренування напідпитку.

Подавайте гарний приклад

Діти дуже спостережливі. Вони знають про вас набагато більше, ніж вам це може здаватись, і ваші звички щодо вживання алкоголю не залишаються непоміченими. Дії говорять більше за слова: якщо ви не контролюєте свій рівень спиртного, вживаєте його при дітях на усіх святах — не чекайте, що вони слухатимуть ваші нотації.

«Техніка безпеки» щодо поводження з алкоголем у сім’ї

• Доки дитина маленька, її краще взагалі позбавити участі в святковому застіллі дорослих. Тим паче, що діти й самі раді швидше вийти з-за столу, аби погратися. Питання про алкогольні напої для дитини поки не актуальне, тож краще не привертати до нього увагу.

• Коли син або донька починають самі цікавитися тим, що дорослі вживають спиртне, потрібно заздалегідь обміркувати відповіді на можливі запитання.

• Підлітки можуть бути за святковим столом з алкоголем, якщо ви заздалегідь попередите гостей: не можна пропонувати неповнолітнім скуштувати алкогольні напої.

• Ніколи не вмовляйте гостей «випити ще», а також не смійтесь над тими, хто не п’є. Не розпитуйте про причини відмови та взагалі не акцентуйте на цьому увагу. Найкраще, коли алкоголь сприймають нейтрально, і він викликає не більше емоцій за столом, аніж смажена курка.

• Пам’ятайте: за вами постійно пильнують очі сина або доньки, які беруть з вас приклад. Тому батьки мають чітко знати свою «міру», оскільки вигляд п’яного батька (а тим більш матері) — це найогидніше та найстрашніше для дитини.

• Хоча б кілька разів на рік влаштовуйте безалкогольні свята. Готувати їх треба особливо ретельно, щоб і дорослим, і дітям тут було веселіше, ніж за щедрим частуванням зі спиртним. Це потрібно для того, щоб знецінити в очах підлітків роль алкоголю у святі, підкреслити свою байдужість до цього напою.

Якщо дитина прийшла додому напідпитку

• Дихайте глибше!

• Впевніться, що здоров’ю дитини нічого не загрожує.

• Змусьте її випити води, щоб вона швидше прийшла у норму.

• Відкладіть розмову про вживання на наступний день. Вислухайте дитину, дайте їй шанс пояснити власний вчинок та назвати причини для вживання алкоголю.

• Будьте терплячими, проявіть до дитини свою любов та турботу, однак твердо відстоюйте своє ставлення і висловіть несхвалення. Ваша підтримка життєво необхідна.

• Знову нагадайте основні правила життя вашої сім’ї. Переконайте дитину припинити спілкування з тими, хто запропонував їй алкоголь.

Якщо ці заходи не допомогли, потрібно:

• Бити на сполох!

• Терміново звернутися до психолога, оскільки така поведінка дитини свідчить про серйозні порушення або в її психічному роз­витку, або в житті сім’ї.

• Проаналізувати свою поведінку — чи не є ви поганим прикладом?

• Проаналізувати свої стосунки з дитиною — чи не намагається вона привернути вашу увагу або помститися за щось вам.

• Не відкладайте вирішення цієї проблеми, не сподівайтесь, що це якось «розсмокчеться». Якщо дитина вживає алкоголь — це вкрай небезпечно!

Будьте гарними батьками

• Допомагайте дитині бути задоволеною собою. Розвивайте у ній впевненість та самоповагу. Це додасть дитині сміливості у прийнятті правильних рішень в ситуації ризику.

• Створюйте атмосферу відкритого спілкування. Завжди знаходьте час вислухати дитину та не маркуйте якісь теми як заборонені чи непристойні. Не повчайте і не робіть поспішних висновків ще до початку розмови.

• Будьте активною родиною. Спільне проводження часу — це найкращий спосіб пізнати свою дитину. І якщо виникнуть проблеми, вирішити їх буде набагато простіше, адже ви уже побудували міцний фундамент любові і довіри.