Дитячий садок чи центр розвитку: що обрати?

Перед батьками кожної маленької     дитини рано чи пізно постає   запитання: віддават дитину до   дитячого садочка чи можна   обмежитися відвідуванням   розвивального центру? Відповідь на   нього   непроста, оскільки можна   знайти багато аргументів на користь   як того, так й іншого рішення.   Особливо актуальним питання відвідування дитиною дитячого садочка чи розвивального центру постає за рік до початку навчання дитини у школі.

Дошкільний навчальний заклад є тією інституцією, що забезпечує розвиток дитини — планомірно, протягом усього часу перебування у його стінах, готує до школи. Тут діти зростають фізично та психологічно, отримують знання про світ, у них розвиваються різноманітні особистісні якості, емоційно-вольова сфера, навички властивих для дошкільного віку видів діяльності (ігрової, предметно-практичної, комунікативної, навчальної).

У змісті Базового компонента дошкільної освіти в Україні визначено освітні лінії, за якими здійснюється розвиток (саморозвиток) дитини, вона набуває знань, у неї формуються певні уміння та навички. Серед цих ліній: «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина у світі культури», «Гра дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини». І якщо маленький громадянин постійно відвідує дошкільний навчальний заклад, а вихователь у своїй роботі спирається на стандарт дошкільної освіти й ретельно виконує свої обов’язки, дитина гармонійно розвиватиметься, в тому числі й отримає загальну підготовку до школи.

Водночас, в Україні останнім часом виникла й швидко розширюється мережа розвивальних центрів, у яких дитина може відвідувати, окрім звичайних занять, якісь особливі, що розвиватимуть її здібності до певних видів діяльності. Однією із найбільш вагомих переваг цих установ є невелика кількість дітей у групах, а отже — потенційно більше уваги з боку педагога до кожної дитини.

Однак варто зауважити, що значна кількість таких центрів менше приділяють уваги загальному розвитку дитини, а більше — саме підготовці її до школи. Оскільки вони є бізнес-структурами, то вони надають ті освітні послуги, на які є попит, в даному випадку попит батьків.

Зазвичай, розвивальні центри пропонують для старших дошкільників заняття з логіки та математики, читання, письма, англійської мови; рідше — заняття з творчих видів діяльності (аплікація, ліплення, малювання, хореографія тощо); за необхідності — заняття з логопедом. Тобто фактично здійснюється інтенсивна робота щодо формування конкретних навичок у дитини.

Мабуть, попит батьків саме на ці заняття обумовлений існуванням стереотипів, що сформовані у свідомості багатьох батьків щодо підготовки дитини до школи: якщо дитина вміє читати, рахувати, писати, то вона уже може навчатися в школі. Стереотипи підтримуються і школою (зазвичай, чим «крутіша» школа, тим більше вимог, не означених у державному стандарті). Непоодинокими є випадки, коли школа, до якої збирається вступити дитина, перевіряє навички читання, а в садочку вихователь не займається їх формуванням. Тому батьки самостійно відшукують спосіб вирішення цієї проблеми, не розуміючи, що якраз не цей показник є головним у готовності маляти до шкільного навчання.

Хотілося б наголосити, що в цілому ідея створення розвивальних центрів для дітей дошкільного віку є позитивною, оскільки вони є додатковими суб’єктами виховного впливу на дитину, де із-за невеликої кількості дітей у групі (5—10 осіб) педагог має можливість приділити значно більше уваги кожній дитині, ніж у дитсадку, де щодня в групі перебуває близько 20 і більше осіб. Корисними такі центри є для тих дітей, які за якихось причин взагалі не відвідують дошкільні навчальні заклади. Однак варто усвідомлювати, що центри не мають можливості здійснювати розвиток дитини за всіма напрямами, окресленими в стандарті дошкільної освіти, а отже у такому значущому питанні як психологічна підготовка дитини до школи не можна покладатися лише не на них. Та й фінансовий бік питання не можна не брати до уваги: зазвичай, послуги цих закладів недешеві.

Ще один шлях підготовки дитини — репетиторство. Як і у варіанті з розвивальними центрами, репетитори прагнуть задовольнити запити батьків дошкільнят. Репетиторство — це також бізнес, лише не завжди легальний. Наведемо цитати з кількох сайтів репетиторів: «Підготовка до школи п’ятирічних дошкільнят. Читання, основи математики, письмо, логічне мислення»; «Підготуємо Вашу дитину до школи! Читати, писати, рахувати, виконувати арифметичні дії — це просто!» Як бачимо, пропозиції лаконічні й конкретні. Вони в чомусь співпадають з пропозиціями розвивальних центрів, а саме: навчимо дітей читати, писати, логічно мислити, виконувати арифметичні дії. Оскільки репетиторством зазвичай займається одна людина, вона й пропонує той необхідний мінімум, з яким може впоратися самотужки і, водночас, задовольнити запити батьків.

Складається парадоксальна ситуація: загалом, педагоги ДНЗ роблять значно більше для розвитку дитини, в тому числі й їхньої підготовки до школи, ніж розвивальні центри чи репетитори. Однак через те, що вони часто не надають послуги з формування навичок читання та письма (формування цих навичок не є обов’язковим згідно стандарту дошкільної освіти), батьки лишаються недостатньо задоволеними і шукають інші способи задоволення своїх потреб — йдуть до розвивальних центрів або до репетиторів. Хоча дитсадок має абсолютно легітимну можливість (зафіксовану у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні) навчати дітей читання, якщо вони хочуть і готові до цього, включивши ці заняття до варіативної частини, «складові елементи якої визначаються дошкільним навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону, навчальних закладів, індивідуальних освітніх запитів дітей та (або) побажань батьків або осіб, які їх замінюють» (цитата за згаданим вище документом). Тим більше, що у дитсадку цю послугу можуть надавати люди з відповідною професійною освітою, що не завжди можна сказати про розвивальні центри. Тому з їхнім вибором варто бути дуже обачними і оцінювати: чи займаються там розвитком дитини чи інтенсивним «натаскуванням» перед вступом до школи.

Таким чином, система державної дошкільної освіти, спираючись на державний стандарт дошкільної освіти відкриває можливості для загального розвитку дітей дошкільного віку, в тому числі й повноцінної їх підготовки до школи. Розвивальні центри є додатковими суб’єктами розвивального впливу на дитину. Бувають випадки, що ці можливості реалізовуються не досить якісно як у дитячому садочку, так і в розвивальному центрі. Тому й відповідь на поставлене у назві статті запитання неоднозначна, бо в кожному конкретному випадку рішення може бути альтернативним.

Головне, щоб найвагомішим аргументом на користь того чи іншого рішення, було бажання допомогти й не зашкодити дитині.