Монастир Різдва Пресвятої Богородиці зацікавив мене передусім Гнилицькими печерами, це вже четверті печери, де мені вдалося побувати. Перші, звісно, це Лавра, потім Китаївська пустинь і Звіринецькі печери.
Монастир знаходиться на горі, в тихому лісистому місці, навіть не віриться, що неподалік від нього шосе.
Штучні озера біля монастиря Різдва Пресвятої Богородиці.
Монастир Різдва Пресвятої Богородиці розташований у історичному місці під назвою Церковщина. Раніше він мав назву Пречистенський Гнилецький монастир. Після нападів кочівників обитель опустіла.
Храм Миколи Чудотворця, інший ракурс.
Цікавим фактом є те, що протягом довгого часу в епоху радянського союзу тут діяла колонія неповнолітніх злочинців, а під час війни тут був табір військовополонених.
Відродження обителі розпочалося з часу незалежності України. На початку 2001 року монастир став скитом Голосіївської пустелі.
А в 2010 році скит став окремим чоловічим монастирем.
Могилка монаха.
Тут дуже гарна природа, так і кличе тебе задуматися про вічне.
Дуже багато квітів.
Садок.
Оригінально, таке бачу вперше.
Місця для відпочинку і трапези парафіян.
Кухня для монахів.
Вхід до монастиря.
Альтанка для парафіян монастиря.
А це кам'яна споруда — церковна лавка.
Купальня чоловічого монастиря Різдва Пресвятої Богородиці.
Квіти.
Зупинка хутір Вільний.
Фото робив Fuji ex 1 і Pentax k5, об'єктивами Riconar 1:2.2 55 мм Ricoh і SMC Pentax-DAL 1:3.5-5.6 18-55 мм AL.
Як дістатися до монастиря
Від станції метро Видубичі їздять маршрутки № 735, 738, час подорожі 10 хвилин до зупинки хутір Вільний.
