Багатогранний талант
Графічні роботи художника часто експонуються в приміщенні Чернігівської обласної бібліотеки ім. В. Г. Короленка, важливому осередку культури краю. Зберігаються вони також у Чернігівському художньому музеї, Музеї-заповіднику «Слово о полку Ігоревім» у Новгород-Сіверську, Національному музеї Т. Г. Шевченка в Києві, музеях інших країн та багатьох приватних зібраннях. Народився художник у травні 1948 року в білоруському селі Колибань, що в Гомельській області, неподалік від Чорнобиля. У рідному селі вів гуртки «Юний художник» та «Вмілі руки». 1976 року закінчив Вітебський педагогічний інститут (художньо-графічне відділення) і з того часу працює в галузі вільної графіки, ілюстрації, книжкового знака. Спеціалізується на техніці високого друку (ліногравюра), монотипії, акварелі.
Починаючи з 1980 року, бере активну участь у всеукраїнських та міжнародних виставках екслібриса і малої графіки в Україні, багатьох країнах світу. Відкрив низку персональних виставок: у Чернігові в 1990—2012 роках, у Варшаві в 1990—2013, польських Глівіцах у 1993—2002, Кракові в 2000—2013, Москві в 2013, Асіно (РФ) у 1986—2011. Роботи художника зберігаються в Національному музеї Т. Шевченка (Київ), Чернігівському художньому музеї, Музеї екслібриса (Москва), Літературному музеї Прикарпаття (Івано-Франківськ), Музеї графіки в Бруніко (Італія), Музеї Леонардо да Вінчі (Італія), художньому музеї в Араді (Румунія), національному музеї у Вроцлаві (Польща) та багатьох приватних колекціях в Україні та за кордоном. Творчість художника високо оцінена в світах, на десятках виставках-конкурсах В.
Леоненко отримав різноманітні нагороди й дипломи, зокрема в Англії (1989), Азербайджані, Білорусі (1991), Аргентині (1997, 2001), Казахстані (1999, 2001, 2006), Литві (1998, 1999), Люксембурзі (1999), Польщі (1990—1998, 2001, 2004, 2007, 2008), Румунії (2007), Україні (2001, 2009). Має півсотні персональних виставок в Україні, Росії, Польщі, Литві, Білорусі. Починаючи з 1997 року, кожні два роки Варшавська галерея екслібриса регулярно влаштовує виставки екслібриса і малої графіки В. Леоненка. Творчість художника представлена в ряді енциклопедій: Українська сучасна енциклопедія, Енциклопедія «Слово о полку Ігоревім» (1995), Португальська міжнародна енциклопедія сучасного екслібриса (1999). До основних творів В. Леоненка можна віднести портретну серію «Українські історики XIX—XX ст.», «Шевченкіана в екслібрисі» (1980—2005), «Пам’яті моєї домівки», присвячена рідному селу, яке опинилося в зоні чорнобильського забруднення (1988—2006), «Сергій Єсенін» (1980—2006), «Архітектура польський міст. Торунь» (1991), Грудзьондз (1993), Цехоцінек» (1996), Глівіци (1997); монотипії «Стара Рига» (2006), ілюстрації до лірики В.
Струтинського «Пізня ожина» (1997), польських легенд Крушвицьких, Голубських (2003) та ін. Важливе місце у творчості В. Леоненка займає екслібрис. Він єдиний, хто представляє Чернігівщину в цьому жанрі. Завдяки цьому виду малої графіки художник отримав всесвітнє визнання. Вражає працелюбність майстра різця, на час написання цієї статті він створив у техніці гравюри на лінолеумі рекордну кількість екслібрисів — 1380. Значна частина з них виконана в кілька кольорів, що свідчить не лише про високу професійну майстерність, а й дивовижну працелюбність. Тематична спрямованість В. Леоненка надзвичайно широка. Це портрети видатних діячів світової культури, жіноцтво, фауна і флора, шедеври архітектури та ще багато чого цікавого. Дивовижно, але факт, що на виставку «Дерев’яна архітектура», яка експонувалася в Польщі, художник надіслав 57 книжкових знаків з цієї тематики. Вони оспівали творіння рук людських, вражали багатством форм, величчю духу. Особливо широко представлено інтереси польських замовників екслібриса. За їхніми сюжетами можна визначити, чим захоплюється сьогодні польське суспільство, окреслити коло його культурних інтересів. Значне місце в доробку художника займає Шевченкіана, чимало сюжетів, присвячених унікальній літературній пам’ятці Київської Русі «Слово о полку Ігоревім» тощо.
Особливим успіхом користувалася його серія з трьох десятків екслібрисів, присвячена 200-річчю від дня народження Миколи Гоголя, яка експонувалася у виставкових залах Києва, Полтави, а також Москви. На ювілейній виставці «Чи знаєте ви українську ніч…», яка відбулася у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури, за ініціативою президента Українського екслібрис-клубу П. Нестеренка, було представлено й екслібрис. Окрасою виставки, без перебільшення, стала Гоголіана роботи Василя Леоненка. Більшість з книжкових знаків він виконав за 2006—2009 роки. Майже половина з них містить зображення майстра слова в часи його творчих пошуків. Як відомо, М. Гоголь був свідомий своєї геніальності, відчував у собі щось незвичайне з дванадцятирічного віку. Але в душу до себе нікого не пускав. Проте не «таємничим Карло», як називали його ровесники, він постає в мініатюрах чернігівського графіка, а неперевершеним психоаналітиком, чаклуном слова і образу. Часто письменника зображено у тривожних думах біля рукописів, а в «Гоголіані В. Хвороста» його постать представлено на тлі палаючих пеперів. Чи не пророчі передбачення були закладені М. Гоголем у другому томі «Мертвих душ»? Такої сили, що й автор їх злякався. Екслібриси художника з успіхом експонувалися і на полтавській виставці «Микола Гоголь. Україна і світ», вісім з них відтворено в альбомі-каталозі цієї виставки. Виставка «М. В. Гоголь. Книжкова графіка. Екслібрис. Мініатюрна книга» до 200-річчя від дня народження письменника експонувалася в Музеї екслібриса Міжнародного союзу книголюбів у Москві. На ній були представлені серед інших і п’ять екслібрисів, адресованих місцевому колекціонеру екслібрисів Віталію Бакуменку, який пропагував творчість наших художників у столиці.
Окремо хочеться наголосити про численний цикл екслібрисів, об’єднаних під назвою «На спомин мого дому». Рідне село Леоненка Колибань залишилось у Чорнобильській зоні після трагічної аварії на АЕС. Спогади про нього, про власне дитинство й до сьогодні крають серце художника невимовним болем. Екслібриси Леоненка надруковані в численних альбомах і каталогах, виданих у Москві, Варшаві та інших містах Польщі. Це «Есениниана Василия Леоненко» (Москва, 1989), «Екслібриси для поляків» (Варшава, 1994), «Екслібриси для моїх друзів» (Варшава, 1999), «Архітектура й краєвиди у графіці В. Леоненка» (Варшава, 2005), «Варшава і Краків в екслібрисах Василя Леоненка з України» (Варшава, 2011), «Василий Леоненко. Экслибрисы» (Москва, 2013). Щодо останньої виставки, то варто зазначити, що вона відбулася завдяки подарованим до московського Музею екслібриса 550 власних книжкових знаків. Отже, створені художником твори малої графіки активно слугують людям, демонструючи щедрість душі, гармонію, красу й вишуканість образної мови.
Петро Нестеренко
