Зоя ПАЦАЛО

Валентина  Кравчук із Тернополя ― майстриня вишивки…  Вона народилася на Житомирщині у мальовничому робітничому селищі Червоному.  Її мама кохалася у квітах. На клумбах біля їхнього будинку в осінню пору завжди майоріли різнокольорові айстри й розкішні мальви, сонячні чорнобривці й жоржини, а навесні синявою неба усміхалися фіалки й незабудки. І всю цю

Тема уроку: робота з дитячою книжкою. Тетяна Майданович «Охоронниця слова». Мета: ознайомити із постаттю української письменниці Тетяни Майданович, найцікавішими фактами її життя й творчості та казкою «Охоронниця слова». Розширювати  знання учнів про багатобарвний світ казок. Виховувати кращі моральні якості особистості, любов до рідної мови, до України.  Обладнання: портрет Тетяни Майданович,

Настуня стояла біля великого будинку. Її глибокі озерця блакитних очей дивилися на цей світ здивовано і допитливо. Раптом їй здалося, що все навкруги заясніло тисяччю діамантових блискіток і оповилося серпанком солодкого простору легкості й таємничості. Враз спалахнули зорі, закружляли у високості, забриніли ніжними струнами невловимої мелодії й ніжним дощем посипалися

Життя призупинилося в очікуванні… Чогось тривожного, незбагненного… Напружена думка шукає світла, заспокоєння душі… Немає. Якось раптом велика земна куля перетворилася в маленьку кульку. Стало тісніше у просторі й часі. Невблаганно тісно… Зіщулились почуття, замкнулися мрії. Притихли прагнення. ― Що це, звідкіля, чому, навіщо?  У відповідь ― тиша. Тиша земна і небесна. Тиша

Читаючи слова Марії Воробей і пригадуючи її нелегку долю, все ж відчуваю, що це не про неї. Хоч і навертаються сльози, знаю, що не підходить їй це, бо зовні вона зібрана, впевнена, цілеспрямована людина. Bесь біль душі вона збирає у грудочку і не проявляє його, щоб не засмучуватись і не

О музико! Твої чарівні звуки ніжно огортають серце, підіймають на своїх сонячних крилах у зіркове піднебесся, обсипають смарагдами і діамантами, зворушують і розчулюють, надихають на творчість і красу, дають змогу милуватися життям, його красою і неймовірними принадами, ведуть у храм насолоди і радості. Людино! Зупинись на хвилину! Віддайся почуттям, придивись

Читаю дитячі твори на тему «Моя мама - найкраща», і серце оповиває радість та гордість за своїх учнів: вони добрі, ніжні, люблячі діти. Їхні щирі, наївні сповіді про своїх матусь свідчать про добрі сердечка, які відкриті для любові та ніжності, сповнені великою вдячністю своїм найріднішим людям. Згадую свою матусю -

Видатною подією в житті українського поетичного Олімпу стала зустріч із грецькими поетами, яка нещодавно відбулася у Національній спілці письменників. Представники поетичної еліти грецького народу прибули в Україну з метою презентації своєї поезії та знайомства з колегами-українцями. Зустріч видалася надзвичайно теплою і плодотворною, щедро вселила в серця обох народів велику силу

Тетяна Майданович –  українська письменниця, член НСПУ Окрилена, осяйна, радісна й щаслива увірвалася Тетяна Майданович у моє життя, у мій світ українського слова. Її зворушили мої падіння і злети. Вона щиро пройнялася моїми проблемами і всіляко намагалася заспокоїти при поразках.  Війнула на мене свіжим подихом, високими нестримними емоціями рідного слова, наснаженого,

Український фонд культури імені Бориса Олійника ― це дух таємничості, високого патріотизму, любові й натхнення. Тут завжди витає щось незвичайне, святе, до щему близьке, яскраве і рідне — українське. Тут наша історія, наше минуле й майбутнє. Він напоєний словом, овіяний словом, наснажений і освячений ним, пройнятий високими почуттями щирої любові й поваги

Є люди, які незримо вибудовують націю, вони йдуть поруч, невидимі, але такі вагомі. Бо своїми почуттями, своїм світобаченням вони плекають громадську думку, розширюють обрії знань народу, відтворюють його мрії та сподівання, відбивають історію держави та її ідеологію. Люди, які непомітно виховують гуманність, порядність і чесність, спрямовують думку людей у благородне

Нещодавно я відвідала музей Павла Григоровича Тичини, і серце радісно відгукнулося, коли побачила на видному місці картину «На перехресті доріг». Пригадався хвилюючий момент дарування цієї роботи автором — художником із Харкова Віктором Тупіциним.  Це було не так давно. Організацію цього заходу здійснив Український фонд культури під керівництвом Б. І. Олійника. Перший

Неповторні пейзажі степового Причорномор’я, визначні місця українського Миколаєва, настрої українського народу, його потаємні думки і сподівання, високі моральні цінності людини захоплюють читача з перших сторінок книги Георгія Фоменка «Спіральний ритм», — підкреслив у своєму вступному слові Голова правління Українського фонду культури імені Бориса Олійника Олександр Данилович Бакуменко на творчому вечорі

«Задумаймось, чи праведні сліди залишимо на пройдених дорогах», ― ці слова відомого сучасного українського письменника Миколи Гавриловича Махінчука зупинили у роздумах над своїм життям присутніх, які прийшли на презентацію його нових книг… Якось одразу кожен повернувся до свого, утаємниченого, інтимного і сокровенного: своєї долі, свого сумління, творчості (бо тут зібралися саме