Мова піде про 55-річний ювілей від дня створення Київської організації Національної спілки художників України. У різні роки її очолювали провідні митці України: Віктор Шаталін, Галина Кальченко, Олександр Скобліков, Валентин Зноба, Андрій Чебикін, Михайло Гуйда, Володимир Федько, Олександр Мікула, Василь Гурін, Наталія Литовченко, Леонід Сотник, Віктор Коновал, нині керує Микола Кутняхов.
Слід зазначити, що кожне ім’я – це особиста яскрава сторінка в історії культури України, але разом творча команда створила міцне підґрунтя для розвитку національного українського мистецтва. Нині у складі організації 83 заслужених, 46 народних художників України, 13 заслужених працівників культури, 67 заслужених діячів мистецтв, 10 членів-кореспондентів, 12 дійсних членів Національної академії мистецтв України. Ми пишаємося творчістю 26-и лауреатів Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, твори яких увійшли до золотої скарбниці української культури.
Спробуємо проаналізувати творчі здобутки колективу самобутніх митців, які позиціюють свою діяльність через 9 секцій, серед яких живописна є найбільшою, її очолює заслужений діяч мистецтв Іван Пилипенко. Секцією об’єднаних графічних мистецтв керує заслужений художник Микола Кочубей, скульптурною – заслужений художник Аліса Забой, монументально-декоративного мистецтва – Лариса Пиша, декоративно-прикладного мистецтва – Володимир Балибердін, художників театру, кіно і телебачення - Віктор Бариба, плакату і графічного дизайну – заслужений художник України Андрій Будник, художнього проєктування та оформлення – Валерій Губенко, критики і мистецтвознавства – заслужений діяч мистецтв Олексій Роготченко.
Якось у розмові творець шрифтового гарнітуру «Рутенія» для української абетки, професор, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Василь Чебаник (1949–2025) зазначив, що українське мистецтво насамперед пов'язане з мовою, культурою, національними традиціями, висвітленням через художні образи своєї історії. Ця думка підтверджується раритетними картинами Ісака Тартаковського (1912–2002), Василя Забашти (1918–-2016), Федора Нірода (1907–1996), Бориса Рапопорта (1922–2006), Віктора Зарецького (1925–1990), Василя Гуріна (1939–2018), теоретичними дослідженнями відомих мистецтвознавців Платона Білецького (1928-1998), Людмили Міляєвої (1925-2022), Олександра Криволапова (1936-2020), Олександра Федорука та ін.
До скарбниці українського мистецтва увійшли твори Євгена Гуйди «Чумацький шлях» і Віктора Каверіна «Київ. Біля древніх стін», у яких відчувається відгомін минулих епох, седнівські мотиви Олександра Ольхова, історичний Київ Олександра Масика (1947–2021), Андріївський узвіз на полотнах Івана Пилипенка, Юрія Качкіна та Веніаміна Заславського, величний Дніпро пензля Сергія Шишка (1927-1998), Київські храми Галини Кириленко-Бараннікової, Шевченкіана Миколи Стороженка (1928–2015), славетна козаччина Феодосія Гуменюка, Олеся Солов'я, Олександра Мельника та багатьох інших. Слід зазначити нові виміри в живопису Вадима Михальчука, який створює цілі серії барвистих та позитивних картин, присвячених столиці України.
Вимолена, виплекана та виборонена українська історія промовляє та застерігає через картину «Діяння Андрія Боголюбського» Олександра Мельника, фрески з образами святих Тамари Недошовенко, портрет «Катерини» пензля Віри Баринової-Кулеби, героїчний образ «Останнього гетьмана П. Скоропадського» Оксани Полтавець-Гуйди. Жанрові сюжети кличуть згадати юність серед яблуневого саду Світлани Аношкіної, насолодитися «Кавою з кардамоном» Оксани Попінової, помилуватися сонячними краєвидами Анатолія Зорка.
Серед цього розмаю краси та натхнення привертає увагу козацька доба на гобелені Віктора Романщака «Герб гетьмана Полуботка», багатогранна історія України вирує в образі Соломії Андрія Будника, «Повчанні Володимира Мономаха» Олександра Мельника, рушниках із серії «Шевченкіана» Тетяни Кононенко.
Київській школі притаманні риси академічності, але сміливі інновації показали успішне використання сучасних технологій і красу авторських стилів. Саме такими є твори Андрія Чебикіна, Василя Перевальського, Анатолія Куща, Миколи Журавля, Миколи Кочубея. Мабуть, тому так переможно промовляє полотно Анатолія Криволапа «Хмара над горою», благословляють «Ісус Виноградна лоза» Аліси Забой і «Слов’янська берегиня» Галини Дюговської.
Усупереч військовій рашистській агресії, Київ продовжує виборювати свободу на всіх фронтах, включаючи культурно-мистецький. Зокрема, арт-терапевтична локація «Мистецька світлиця» представляє проєкт «Право на мирне життя», наповнений переможною хвилею. Це підтверджують виставки «Малюю серцем» жінок-удів загиблих героїв, «Троянда переможцю» Марини Панасюк, портретна серія воїнів збройних сил України Марини Соченко, виставки за участю Альони Толкачової, Ольги Карпенко, Марини Саркісян, Сергія Кривенка та ін. Слід згадати й такі заходи, як: «Його монументами говорить держава», «Час віддати належну шану», «Лицарі честі й добра», «Я – українець», «Храми України» за участю членів КОНСХУ.
Важливі творчі проєкти, які відбувалися на різних виставкових просторах столиці, продовжують творче життя за кордоном. Так образотворчою мовою українські художники не тільки розповідають про реальну ситуацію в нашій державі, а й намагаються фінансово підтримати ЗСУ.
Свідками активної творчої діяльності київських митців стали проекти: «Повертайся живим», «Виміри Незалежності», «Нескорена Україна», «Мистецтво заради перемоги», «Чорнобривці насіяла мати», «Свято вільних», родинні виставки художників Чернявських, Кутняхових-Семенюк, Масиків («Стежина від батька до сина»), «Сто років у мистецтві» династії Сльоти, Зорі, Кохаль, Попінової, Кантемірової, Титова, Царіковської, Заборовських, Шевченків…
Голова Київської організації живописець Микола Кутняхов згадав і щорічні урочисті присвячені переможцям мистецьких премій КОНСХУ, які не тільки перекидають мости в історичне минуле, а й демонструють сучасні творчі досягнення художників. Саме такими є виставки Анатолія Зорка «Дніпровська сага», «Золоте перевесло» родини Саєнків, «Коло Сільваші» Тиберія Сільваші, «Триєнале живопису», «Акварелісти Києва», масштабні культурно-мистецькі проєкти до Дня художника, Дня Незалежності тощо. Твори багатьох митців уже увійшли в золоту мистецьку скарбницю українського народу.
Зберігаємо традиції та рухаємося вперед з креативним молодим поколінням, яке миттєво реагує на сучасні драматичні події. Окрема вдячність куратору численних творчих проєктів, які проходять у складний воєнний час – заслуженому художнику України, голові секції плакату Андрієві Буднику.
Саме завдяки його ініціативі та блискавичній організації студентської творчої молоді Київ і Польща побачили реакцію художників на драматичні події в Україні. І що найважливіше – бажання засобами мистецтва захистити свою державу, рідну землю від агресора.
Щирі вітання всім причетним до ювілею нашого славного творчого товариства!
Світлини афіш до виставок художниці Ганни Лук’яненко
