Skip to main content
Основи національного спротиву:  соціально-правові аспекти

Основи національного спротиву: соціально-правові аспекти

Військові дії в Україні спонукають до максимально злагодженої взаємодії суспільства і держави. Зараз дізнаємося про один із профільних Законів на цю тему. З 1 січня в Україні набув чинності Закон «Про основи національного спротиву». Нормативний акт визначає правові та організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки та ведення, завдання і повноваження сил безпеки та оборони, інших суб’єктів. Отож варто дізнатися, які зміни у суспільстві й державі вже відбуваються та ще відбудуться найближчим часом?

Що означає поняття «національний спротив» ? 

Це є комплекс заходів, які організовуються та здійснюються з метою сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення її громадян до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити збройну агресію проти України.

Законом (серед іншого) введено нові поняття «територіальна оборона» та «підготовка громадян України до національного спротиву». Що це означає?

Територіальна оборона ― це система загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються у мирний час та в особливий період з метою протидії воєнним загрозам, а також для надання допомоги у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій. А підготовка громадян України до національного спротиву є сукупністю заходів, які здійснюються державними органами та органами місцевого самоврядування з метою формування патріотичної свідомості та стійкої мотивації, набуття ними знань та практичних вмінь, необхідних для захисту України. При цьому в Законі записано, що складовими національного спротиву є територіальна оборона, рух опору та підготовка громадян України до національного спротиву.

Мета національного спротиву та завдання територіальної оборони

Якими є мета національного спротиву та завдання територіальної оборони? 

Метою національного спротиву є підвищення обороноздатності держави, надання обороні України всеохоплюючого характеру, сприяння забезпеченню готовності громадян України до національного спротиву.

Серед різних завдань територіальної оборони визначені такі: своєчасне реагування та вжиття необхідних заходів щодо оборони території та захисту населення на визначеній місцевості до моменту розгортання в межах такої території угруповання військ (сил) або угруповання об’єднаних сил, призначених для ведення воєнних (бойових) дій з відсічі збройної агресії проти України; участь у посиленні охорони та захисті державного кордону; участь у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій. Також йдеться про ліквідацію наслідків ведення воєнних (бойових) дій, про участь у підготовці громадян України до національного спротиву; про участь у забезпеченні умов для безпечного функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та органів військового управління. Ще передбачено участь в охороні та обороні важливих об’єктів і комунікацій, інших критично важливих об’єктів інфраструктури та об’єктів обласного, районного, сільського, селищного, міського значення, районного у містах рад, сільських, селищних, порушення функціонування та виведення з ладу яких становлять загрозу для життєдіяльності населення. Окрім того, можлива участь громадян у здійсненні заходів із тимчасової заборони або обмеження руху транспортних засобів і пішоходів поблизу та в межах зон/районів надзвичайних ситуацій, ведення воєнних (бойових) дій; їх участь у забезпеченні заходів громадської безпеки і порядку в населених пунктах. Іншими завданнями є участь у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану (вже офіційно відбулося його введення на всій території України); участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями. Визначено й участь громадян в інформаційних заходах, спрямованих на підвищення рівня обороноздатності держави та на протидію інформаційним операціям агресора (противника). А ще серед завдань руху опору є формування осередків руху опору та набуття ними відповідних спроможностей; участь у проведенні спеціальних (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) операцій; участь у підготовці громадян України до руху опору.

Тут пару слів варто додати із реального життя. Йдеться про розповсюдження різних шейків. Це є агресивні дії проти інформаційної безпеки держави. Наприклад, в соцмережах, розповсюджували штучно змонтоване відео. Нібито навпіл порвано державний прапор, що нещодавно з'явився на височенному флагштоці у місті Харкові. Якщо очевидці чи місцеві мешканці уважно подивляться у той бік з боку будь-якої центральної вулиці, то переконаються, що хтось нас намагається психологічно деморалізувати. Отож будьте пильні і перевіряйте інформацію.

Тепер повернімося до подальшого змісту профільного Закону «Про основи національного спротиву» (повний текст раджу шукати за офіційним першоджерелом: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-20#Text).

Доволі різнопланово визначені завдання з підготовки громадян України до національного спротиву. Це сприяння набуттю громадянами готовності та здатності виконання конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України; військово-патріотичне виховання громадян. Також йдеться про підготовку населення до умов життєдіяльності в районах ведення (воєнних) бойових дій.

Про основні складові територіальної оборони

Відповідно до ст. 4 Закону «Про основи національного спротиву» територіальна оборона складається з військової, цивільної та військово-цивільної складових. Військова складова тероборони включає органи військового управління, військові частини Сил територіальної оборони Збройних сил України, інші сили і засоби сил безпеки та сил оборони, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони. Провідна роль в організації та виконанні завдань тероборони належить Силам територіальної оборони ЗСУ.

Цивільна складова територіальної оборони включає державні органи, органи місцевого самоврядування, які залучаються до територіальної оборони. Військово-цивільна складова територіальної оборони включає штаби зон (районів) тероборони та добровольчі формування територіальних громад, які залучаються до тероборони. В основу побудови тероборони закладається територіально-зональний принцип з урахуванням військово-адміністративного поділу території України.

Особлива місія стосується місцевих рад. Сільські, селищні та міські ради: беруть участь у підготовці та виконанні завдань національного спротиву в мирний час та в особливий період; забезпечують у межах відповідних видатків місцевих бюджетів належне фінансування заходів національного спротиву місцевого значення та підготовки громадян України до національного спротиву; сприяють створенню добровольчих формувань територіальних громад; сприяють популяризації участі в заходах національного спротиву.

Соціальні гарантії військових — також для цивільних осіб

Не тільки військовослужбовці, але й цивільні особи мають право на соціальні гарантії, якщо вони залучені до виконання завдань тероборони та руху опору. Це дуже важливий аспект консолідації суспільства і держави у ці непрості часи. Так, на членів добровольчих формувань територіальних громад та акредитованих громадських об’єднань під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Особам, які на добровільній та конфіденційній основі залучаються до виконання завдань руху опору, гарантуються нерозголошення факту їх участі в русі опору, а також соціальний і правовий захист з боку держави у порядку та на умовах, визначених законодавством України.

З метою забезпечення безпеки і захисту осіб, які на добровільній та конфіденційній основі залучаються до виконання завдань руху опору, а також їх близьких родичів Командуванням Сил спеціальних операцій Збройних сил України можуть здійснюватися спеціальні заходи безпеки. У разі смерті (загибелі), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, що настали у зв’язку з виконанням завдань руху опору, особи, які на добровільній та конфіденційній основі залучені до виконання завдань руху опору або члени їх сімей мають право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, медичне забезпечення в розмірах і порядку, визначених для співробітників кадрового складу Сил спеціальних операцій Збройних Сил України. (ст. 24, ст. 25 нового Закону)

Які є особливості підготовки громадян України до національного спротиву?

Основою підготовки громадян України до національного спротиву є їх загальновійськова підготовка, яка організовується за територіально-зональним принципом, ґрунтується на засадах високої мотиваційної привабливості відповідно до принципів та найкращих практик держав - членів НАТО. Зроблено акценти на опануванні базовими загальновійськовими знаннями.

Початкова підготовка організовується Міністерством освіти і науки, разом з Міністерством оборони України та проводиться в закладах загальної середньої освіти. У літній час проводиться військово-патріотична підготовка в ігровій формі у літніх таборах. Базова підготовка організовується та проводиться Міноборони з громадянами України, які досягли 18-річного віку та не проходять військову службу в Збройних силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах, шляхом проведення періодичних навчальних зборів, занять, курсів. (І хоча зараз практично у різних містах відбуваються військові дії, є ризики для життя людей, така початкова підготовка можлива під час дистанційних занять із школярами, у тих регіонах, де ситуація це дозволятиме зробити).

Про загальновійськову підготовку громадян до національного спротиву

Постановою КМУ від 29 грудня 2021 р. №1443 затверджено «Порядок організації та здійснення загальновійськової підготовки громадян України до національного спротиву». Загальновійськова підготовка громадян здійснюється в мирний час та особливий період незалежно від політичних та інших вподобань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання з метою формування в суспільстві готовності до стійкого опору агресору, зокрема в інформаційному просторі, патріотичної свідомості та стійкої мотивації, набуття та підтримання громадянами знань та практичних вмінь, необхідних для захисту України. Загальновійськову підготовку проходять громадяни допризовного, призовного віку, військовозобов’язані, резервісти та інші категорії, які виявили бажання долучитися до національного спротиву.

Судячи зі змісту п. 10 «Типового Положення про штаб зони (району) територіальної оборони», затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2021 р. №1442, для охочих і вмотивованих громадян є нові можливості для офіційного працевлаштування, із стабільною бюджетною оплатою. При цьому за нормами Кодексу законів про працю за усіма, хто тимчасово задіяний у теробороні та інших силових структурах під час воєнного стану. Принаймні, так повинно відбуватися. Адже типовий штаб району територіальної оборони складається з різних підрозділів, в т. ч. група представників військової та цивільної складових тероборони; групи персоналу та логістики; інформаційно-телекомунікаційний вузол; служба охорони державної таємниці і захисту інформації; група цивільно-військового співробітництва; медична, юридична та фінансово-економічна служби, і не тільки. До речі, обласні (районні), Київська міська держадміністрації (відповідні військово-цивільні адміністрації або військові адміністрації у разі їх утворення) беруть участь у створенні штабу зони (району) територіальної оборони, спрямуванні його діяльності та забезпеченні його функціонування. 

Гарантії для працівників на час виконання державних обов'язків

І, насамкінець, про гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків. Це передбачено ст. 119 КЗпП України. 

На час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України «Про військовий обов'язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Гарантії, визначені у частині третій цієї статті, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Отож усіх, хто залучений до національного спротиву, захищає Україну (йдеться про військових, цивільних, волонтерів, громадських активістів), держава в особі відповідних державних органів (Держпраці, профільних міністерств і відомств, парламентського Омбудсмена, Освітнього Омбудсмена, облдержадміністрацій, селищних, сільських, міських, тобто місцевих рад, парламентських комітетів, груп та фракцій, народних депутатів тощо) теж має захистити у соціально-правовому аспекті.

 

Леонід ГАПЄЄВ