Якою має бути сучасна школа? — Василь Кремень

Традиційна для нашого суспільства освіта ХХ ст. — освіта авторитарного суспільства і адмі­ністративно-командної еконо­мі­ки — не в змозі забезпечити демократичний розвиток і заможне життя людини в умовах інноваційного суспільства й ринкової економіки ХХІ ст. А втім близько трьох четвертих громадян виступають проти введення 12-річної середньої загальної освіти. І це в той час, коли в Європі немає жодної країни, крім Росії і Білорусі, де б діти, перш ніж вступити до університету, не навчалися мінімум 12, а то й 13—14 років у середній школі.
Збільшення кількості років навчання — не самоціль. Це необхідна, далеко не єдина, але обов’язкова умова побудови сучасної ефективної освіти. І намагання заперечити це — або від нерозуміння, або ж від бажання, нехтуючи фізичним і моральним здоров’ям дітей, пошвидше отримати атестат, абсолютизуючи документ про освіту, а не сутність отриманої людиною підготовки до життя.

У Національній академії педагогічних наук розроблено «Концепцію середньої загальноосвітньої школи України», що, з точки зору наукового підходу, віддзеркалює вимоги до сучасної школи й освіти громадянина нинішнього суспільства. У цьому документі визначено чинники модернізації, мету, завдання і засади діяльності школи, її структуру, зміст і організацію навчання та інші ключові аспекти її функціонування. Усі положення Концепції базуються на результатах наукових розробок Академії, що тривали не одне десятиліття.

Якими ж бачаться згідно з цим документом загальні обриси нової української школи?
Відповідно до Міжнародної стандартної класифікації освіти повна загальна середня освіта охоплює три рівні: 1) початкова освіта; 2) базова середня освіта; 3) профільна середня освіта. Ці рівні зумовлюють і структуру середньої загальноосвітньої школи: перший рівень забезпечує початкова школа, другий рівень — гімназія, третій рівень — ліцей.

Початкова школа
Початкова школа є чотирирічною. До неї вступають діти у віці 6—7 років. Вибір навчального закладу здійснюється за місцем проживання або за бажанням батьків з урахуванням потреб дитини (спеціалізовані школи, навчання дітей з особливими потребами). Це може бути самостійний навчальний заклад або в комплексі з дошкільним закладом освіти, гімназією, позашкільними навчальними закладами.

Зміст початкової освіти ґрунтовано на інтегративно-предметній основі, головними елементами якої є усне і писемне мовлення, читання, іноземна мова, математика, основи природознавства і суспільствознавчих знань, різні види мистецької діяльності (співи, гра на музичних інструментах, образотворча діяльність — малювання, аплікація, ліплення, декоративні техніки тощо), збереження здоров’я. У змісті навчання посилено його практичну спрямованість, системно враховано особливості дітей, забезпечено відповідність між обсягом навчального матеріалу і часом, передбаченим на його вивчення. Максимальна кількість обов’язкових навчальних предметів в одному класі не може перевищувати восьми назв. Не менше 10% від гранично допустимого навчального навантаження учнів відводиться на індивідуальні кон­сультації та групові заняття. Поглибленого вивчення навчальних предметів не передбачено.

Навчання у початковій школі передбачено здійснювати в два цикли. Перший цикл (1—2-і кл.) — адаптаційний; мотивує і готує дітей до успішного навчання в школі. На цьому етапі навчання особливу увагу приділено формуванню загальнонавчальних умінь, виявленню індивідуальних особливостей, здібностей і схильностей учнів, їхніх пізнавальних інтересів. Чільне місце тут посідають ігрові форми і методи навчання.
Другий цикл (3—4-і кл.) — базовий. Його призначення — набуття досвіду соціальної взаємодії, формування в учнів ключових і предметних компетентностей, умінь працювати самостійно, в групі, у проекті, здійснювати творчу діяльність.
Під пильною увагою — унормування навчального навантаження школярів.
Оцінювання навчальних досягнень учнів 1—2-х класів здійснюється лише якісно — бальне оцінювання не застосовується. У 3-х класах поступово запроваджується 12-бальне оцінювання, що використовується в подальшому навчанні у гімназіях і ліцеях.

Гімназія
Гімназія, тривалість навчання в якій п’ять років, продовжує реалізацію завдань освіти учнів, розпочату в початкових класах. Тут закладається той універсальний, спільний для всіх загальноосвітній фундамент, необхідний і достатній для розуміння сучасного світу і життя в ньому, реалізації кожним учнем у подальшому своїх особистих освітніх, професійних і загалом життєвих планів. Основною характеристикою освіти на цьому рівні має бути її цілісність, фундаментальність і відносна завершеність.

У гімназії зміст освіти структурується переважно за навчальними предметами. Освітні програми гімназій можуть передбачати поглиблене вивчення окремих предметів або освітніх галузей, корекційну роботу з дітьми з особливими освітніми потребами тощо. Не менше 20% навчального навантаження припадає на вивчення курсів за вибором, індивідуальні консультації. За рішенням педагогічної ради закладу учні гімназії можуть опановувати частину навчального змісту дистанційно.

Навчальний процес у гімназії також передбачено у два цикли: адаптаційний до предметного навчання (5—6-і кл.) і предметно орієнтований (7—9-і кл.).
Випускники гімназії мають проходити державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання з трьох предметів: українська мова і література (обов’язково), математика (обов’язково) та предмет за вибором учня. За бажанням учень може обирати додатково ще один предмет для державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Гімназія може функціонувати як самостійний навчальний заклад, так і в комплексі «початкова школа — гімназія», «гімназія — ліцей», а також утворювати навчально-виховні комплекси та об’єднання з іншими закладами освіти.

Ліцей
Ліцей забезпечує профільну освіту учнів на завершальному етапі шкільного навчання. Залежно від характеру профілізації вирізняються ліцеї академічні і професійні.
Академічний ліцей надає повну загальну середню освіту за певним напрямом профілізації. Його метою є задоволення освітніх потреб учнів, зумовлених орієнтацією на майбутню професію і подальше її здобуття у вищих навчальних закладах.
Професійний ліцей здійснює професійну підготовку з певної професії/кваліфікації і надає повну загальну середню освіту. Ці функції може виконувати також коледж. Метою професійного ліцею (коледжу) є задоволення освітніх потреб здобувачів освіти відповідно до їхніх нахилів, здібностей і життєвого вибору на основі поєднання професійної підготовки з наданням повної середньої освіти.

Зміст освіти в академічному ліцеї формується навчальним закладом відповідно до запроваджуваного профілю навчання. Його основу складає базовий освітній зміст, структурований попредметно, що підлягає обов’язковому вивченню всіма учнями незалежно від обраного профілю. Кількість таких предметів не має перевищувати восьми.
Кожен базовий навчальний предмет в умовах профільного навчання може вивчатися на одному з двох рівнів — загальноосвітньому або глибше і ширше — на профільному рівні.
Профільність досягається за рахунок вивчення двох профільних предметів, а також курсів за вибором (спеціальних курсів і факультативів).
Зміст відповідних курсів за вибором може розробляти і затверджувати в установленому порядку навчальний заклад або використовувати готові їх програми, розміщені у сформованому з цією метою загальнодержавному банку таких курсів.

У загальноосвітній підготовці учнів професійних ліцеїв і коледжів реалізується лише базовий освітній зміст.
Навчання в ліцеях також передбачає два цикли. Перший цикл — профорієнтаційний, тривалістю в один рік, покликаний допомогти учневі утвердитися у виборі напряму профільної освіти або скоригувати попередньо обраний напрям. Упродовж навчання за цим циклом здобувач освіти може змінювати академічну профілізацію або напрям підготовки за професією. Тут вивчають обов’язкові для всіх загальноосвітні предмети, а також здійснюється профорієнтаційна робота. Другий цикл — профільна підготовка тривалістю в два роки, орієнтована переважно на профільне навчання відповідно до обраного учнем напряму профілізації. У професійних ліцеях (коледжах), які готують висококва­ліфікованих працівників, тривалість другого циклу може перевищувати дворічний термін навчання.

Випускники академічних ліцеїв проходять державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання з трьох предметів: українська мова (обов’язково), математика або один з предметів суспільствознавчої галузі (обов’язково), предмет з інваріантного складника навчального плану (за вибором учня). За бажанням учень може обирати додатково ще один предмет для державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Випускники професійних ліцеїв та коледжів проходять державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання з двох предметів: українська мова (обов’язково), математика або один з предметів суспільствознавчої галузі (обов’язково). За бажанням учень може складати додатково ще один предмет у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Як правило, ліцеї функціонують як самостійні навчальні заклади. Проте вони можуть входити в комплекси або об’єднання з іншими навчальними закладами або діяти при університетах.
Наостанок треба зауважити, що ніякі зміни в нашій освіті не відбудуться, якщо в школі не працюватиме сучасний учитель. А для цього, крім іншого, необхідна мотивація. І головне тут — гідна оплата вчительської праці. Гарний приклад подібної мотивації продемонстровано щодо нової поліції. Між тим, нова освіта має не менше значення для нашого майбутнього, ніж нова поліція.

Василь Кремень,
президент Національної академії педагогічних наук України, президент Товариства «Знання» України, академік НАН
і НАПН України