Як протидіяти поборам у медицині?
В умовах триваючої медичної реформи, коли будь-який візит до лікаря різного профілю в межах медичного закладу вашого обслуговування ретельно документується (це стосується не лише лікаря сімейного або педіатра), з нас продовжують вимагати та «просити» гроші за УЗІ та інші обстеження. Чи можна взагалі це вважати законним явищем? Звичайно, ні. Але ж як із цим боротися і захищати свої права та права наших дітей? Поговоримо докладніше на цю тему, бо вже терпець увірвався мовчати про наболіле.
Для початку розповім власну невигадану історію. Були нещодавно з дитиною на прийомі у дитячого кардіолога. Зробив він УЗІ серця восени, тоді жодного слова про гроші не пролунало. Днями перед новим відвідуванням кардіолога вже навесні дитині зробили 2 рентгени хребта. Щоправда, рентгенівські плівки нам віддали у власність на постійне зберігання. І коштувало це медичне «задоволення» 100 гривень. Потім вдома мені розповіли рідні, що навіть за радянських часів люди платили за ці рентгенівські плівки. Йдемо далі стежинками медичного простору.
Як «лікуватися» від поборів лікарів?
Стоматологія, де обслуговують дітей, теж має деякі комунальні некомерційні підприємства (поліклініки). Пломби зубні дітям роблять. І знову ж таки грошей просять. Кілька місяців тому почав телефонувати до керівництва профільної комунальної стоматологічної поліклініки у Харкові з доволі простим запитанням: чи покривається програмою державних фінансових гарантій послуга із пломбування зубів дітям? Простіше кажучи, чи покриває Національна служба здоров’я України (НСЗУ) витрати на пломбування, тобто чи можна поставити пломбу дитині за державні кошти? Якось довго «шифрувалися» медичні керівники, але таки відповіли. Якщо оформлено медичну декларацію з обраним лікарем-педіатром, усі ці дані є в електронній базі, то пломбу можна поставити за бюджетні кошти. Ось таке цікаве відкриття, чи не так? До речі, приватні стоматологи у деяких випадках рекомендують ставити пломби і на молочні зуби дітям. А зробити можна це і за бюджетні кошти, якщо, звісно, знати про це. Бо приватні стоматологи офіційно попросять сплатити доволі дорого. Ось так наша «медична екскурсія» раптом закінчилася, бо мій терпець увірвався після останнього візиту до дитячого кардіолога. Лікар зробив кардіограму серця і записав нас на УЗІ буквально через 6 днів. І одразу промовив цю фразу: «за можливості здайте 180 гривень». Певна річ, до проведення УЗІ серця я нічого не платив. А в день проведення цієї медичної процедури якось несподівано виникла в голові проста ідея: зателефонувати до керівництва цієї поліклініки. Так і зробив, додзвонився до завідувача відділення, безпосереднього керівника того лікаря. Культурно, але жорстко поставив запитання про припинення поборів і незаконність збирання коштів у даному випадку. Пояснив, що сподіваюсь на позитивне вирішення питання на «внутрішньому» рівні медзакладу. Своє прізвище називати не став. Повідомив лише про те, що УЗІ призначене саме на сьогодні. Але час називати не буду, бо є побоювання спроби лікаря «помститися», тому не варто зараз розголошувати будь-які прямі чи опосередковані персональні дані та приватну інформацію. На моє усне звернення таки відреагували, бо зробив акценти на суспільно важливій проблемі боротьби з корупцією, адже «збирання» коштів поставлене «на конвеєр». І тут варто дізнатися, чи лікар сам це придумав, чи на нього тиснуть «згори», а тоді вже це кваліфікуватиметься як співучасть у корупції. Адже поки що нікуди не писав звернення, запити чи скарги до держорганів. Скажу вам відверто, шановні читачі, такий метод спрацьовує! Того дня лікар зробив УЗІ спокійно і ввічливо, і жодного слова про кошти не пролунало…
На превеликий жаль, проблема поборів або добровільної «подяки» є доволі не однозначним явищем з точки зору нашої мотивації, громадянської позиції і відповідних правових норм. Знайома, в якої чимало друзів серед медсестер, розповіла нерадісну інформацію. При прийомі на роботу в медицину з них теж просять гроші. А потім люди «відбивають» свої витрати? А ще одна дуже освічена людина у сфері психології поділилася своїми спостереженнями. Мовляв, ми самі хочемо «висловити подяку» лікарю. І в одній медичній установі навіть повісили іронічний плакат-звернення медпрацівників до пацієнтів. Мовляв, не звинувачуйте нас у поборах і корупції, оскільки ви самі з власної доброї волі вирішили нас віддячити. От і виходить, що ми теж провокуємо «пошити себе у дурні»? Отож варто ще раз з’ясувати, кому і за що ми платимо у медицині? За необхідності, можна продумати про необхідний «перелік» запитань, а потім направити звернення чи запит до МОЗ, НСЗУ, департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації та інших державних органів.
Як захищає нас Закон?
Відповідно до положень Закону «Про благодійну діяльність та благодійні організації» пацієнти мають право надавати грошову чи іншу допомогу лікарням, іншим медзакладам добровільно для закупівлі необхідних медикаментів, ремонту приміщень чи обладнання. Благодійна діяльність — це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара (тобто отримувача благодійної допомоги). Зверніть увагу на ключовий аспект: благодійність має відбуватися саме добровільно. На підставі ст. 6 Закону благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності. Благодійник або уповноважені ним особи мають право здійснювати контроль за цільовим використанням благодійної пожертви, у тому числі на користь третіх осіб. Тобто у разі здійснення благодійних внесків пацієнт вправі затребувати інформацію у керівництва медзакладу про цілі використання коштів.
Про офіційний лист МОЗ України
Щоби зробити процес збору благодійних внесків прозорим, МОЗ України своїм наказом від 25.07.2017 р. №848 зобов’язало заклади охорони здоров’я звітувати про зібрані благодійні внески з фізичних та юридичних осіб. З 1 січня 2018 року медичні заклади повинні щоквартально інформувати про зібрані кошти та напрями їх використання: на території медичного закладу в загальнодоступному місці, наприклад, на дошці оголошень; на веб-сайті медичного закладу, якщо такий є; на веб-сайті обласного департаменту чи управління охорони здоров’я.
Пацієнти мають право знати, скільки коштів зібрано конкретним медичним закладом і на які потреби — ліки, витратні матеріали, медичні вироби тощо — вони витрачені. Про це МОЗ України нагадало у своєму роз’ясненні керівникам структурних підрозділів з питань охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій та керівникам закладів охорони здоров’я офіційним листом від 08.08.2018 року № 09-06/588/2018. Наказом МОЗ України від 26.04.2017 р. №459, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 липня 2017 р. за № 841/30709, передбачено Порядок розміщення на інформаційних стендах у закладах охорони здоров’я інформації щодо наявності лікарських засобів, витратних матеріалів, медичних виробів та харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, отриманих за кошти Державного та місцевого бюджетів, благодійної діяльності та гуманітарної допомоги, з метою забезпечення вільного доступу громадян до цієї інформації. 25 липня 2017 року МОЗ України підписало наказ №848 «Про здійснення заходів з контролю за надходженням і використанням благодійних пожертв у закладах охорони здоров’я». Тепер, з 1 січня 2018 року заклади охорони здоров’я зобов’язані публічно звітувати за зібрані благодійні внески з фізичних та юридичних осіб.
Чому іноді деякі посадовці намагаються переконати нас у тому, що благодійні внески через недостатнє фінансування медицини є цілком нормальним і законним явищем? Які є рішення та висновки Конституційного суду України з цього приводу? Що варто знати кожному з нас про адміністративну відповідальність за корупційні правопорушення відповідальних осіб у сфері медицини? Як громадські активісти намагаються протистояти поборам у медицині?
Про це та інше дізнаємося наступного разу.
Леонід ГАПЄЄВ,
юрист, член НСЖУ
