Я пишаюся своїм татом

Мого тата зовуть Павло Миколайович. Він працює на сирзаводі лікарем ветеринарної медицини. Він  дуже розумний.  Зараз він навчається в аспірантурі та пише дисертацію. По закінченню навчання він буде кандидатом ветеринарних наук. Татко багато працює, але завжди знаходить час для мене, братика та сестрички. Мені допомагає вчити уроки, пояснює задачі, з молодшими – бавиться, ходить на прогулянку. Кожного ранку ми з татусем робимо зарядку, приймаємо водні процедури. На вихідних ми сім’єю їздимо в село до бабусі та дідуся. Там ми їм допомагаємо по господарству. Татко з дідусем  та братиком часто щось майструють, лагодять. Ми з бабусею та мамою пораємось на городі, готуємо обід.

Улітку автомобілем ми всі їздимо відпочивати на Азовське море. Дорога неблизька, але ми впевнені: доберемося до місця благополучно, адже за кермом – наш тато, уважний, відповідальний, вправний водій. На морі ми розважаємося. Разом із татусем залюбки граємося, пірнаємо,  будуємо  замки з піску.  

Наш тато - добрий, чесний, мужній. Він любить маму й нас із Дмитриком і Златою. Ми його теж усі дуже любимо, адже він у нас – найкращий, і ми ним пишаємося!

Автор: 

Максименко Валерія, учениця 4-А класу Охтирської гімназії