Виставка під назвою «Романтичний пейзаж» Мат­вія Коган-Шаца

Виставка під назвою «Романтичний пейзаж» Мат­вія Коган-Шаца

Виставка під назвою «Романтичний пейзаж» Мат­вія Коган-Шаца (1911—1984) відбулася нещодавно в галереї-май­стерні Івана Кавалерідзе. Біля сорока картин представила Арт-галерея «Фортуна» з власного зібрання. Етюди, зроблені художником на пленерах в середині минулого століття, приваблюють своєю живописною красою. В них відчувається особливий настрій, захоплення художника побаченим краєвидом.

Творчість Матвія Коган-Шаца належить золотій скарбниці українського живопису. ХХ століття подарувало покоління самовідданих художників, які слугували мистецтву самовіддано, безкорисно до останнього подиху. Завдяки таким митцям, як О. Шовкуненко, Федір та Василь Кричевські, Г. Нарбут, М. Глущенко, С. Шишко, Т. Яблонська та інші сформували українську школу живопису, чим примножили вклад у її світове визнання.

Секрет творчого дару М. Коган-Шаца — в дивній палітрі, довершених композиціях, відвертості та правдивості. Як розповів його син, живописець Борис Коган-Шац — батько постійно шукав красу навколишнього світу в українських мотивах, охоче бував на пленерах, де шліфував свою творчу манеру. Дуже любив Седнів, краєвиди якого приваблювали його насамперед простотою сюжетів. Це міг бути берег Снов, коні біля копиць сіна, частина засніженої вулиці, городу чи галявина лісу. Такі мотиви хвилювали уявлення митця, який прагнув привнести красу в буденність.

Слід нагадати, що успішне навчання Матвія Коган-Шаца в Київському державному художньому інституті у майстерні відомих митців О. Шовкуненка та А. Волокідіна сформувало вагоме підґрунтя для подальшого самостійного шляху. А мальовнича Вінниччина, де народився М. Коган-Шац, вплинула на творче бачення художника, а далі спрацювали природний дар та наполеглива праця.

Віра в споконвічні гуманні цінності віддзеркалюється в творах художника, незважаючи, що більшість з них носять етюдний характер, відчувається монументальний задум митця. Саме такими є Кременчуцька серія, Київські, Канівські чи Седнівські мотиви. Виникає бажання помилуватися просторами рідної землі, відвідати романтичні луки, побувати в квітучих садах, відчути плеск прозорих річок, помилуватися сінокосом. Людей майже немає, але ми відчуваємо їхню присутність біля коней, на щедрих хлібних полях, біля затишних хаток.

Прозора палітра наповнена дивними нюансами полутонів, світлотіньовими рефлексами, які надають пейзажам зворушливої краси та свідчать про живописну майстерність художника. Мов коштовне каміння, грає білий колір своїми дивними гранями на зимових мотивах, а як уже весна — то ніжна перша зелень створює особливу кольорову напругу, мов музичний мажорний акорд. Такими є картини «Седнів», «День», «Травень».

Особливо душевні композиції з кіньми. В цих картинах відчувається життєдайна сила вірних помічників людини. Коган-Шац виступає як майстер оповідання і щиросердно розповідає про гаї, сповнені польових квітів, лісові галявини, хатки, криниці, паркани та звичайні доріжки серед полів.

Рідна українська земля промовляє різнобарв’ям кольорів в картинах «Край поля», «Середина літа», «Осінь», «Рання весна», «Сонячний жовтень». Самі назви говорять про різні пори року, які закарбував художник. В мотивах з ранньою весною приваблює графічне рішення дерев, коли ще природа ледве оживає. Прозорі проталини, блакитні вкраплення небес озвучують цю серію пейзажів. А якщо художник передає осінь в усій мажорній красі, то, палаючи, кольори грають радісний гімн природі.

Матвій Коган-Шац дійний чаклун настрою, митець, який вміє побачити прекрасне і передати своє натхнення іншим. На таких творах бажано виховувати естетичний смак, привертаючи увагу до споконвічної краси рідної землі.