Виставку «Світло традицій і простір сучасності» Василя Копайгоренка нещодавно відкрито в Київській художній галереї «Митець». Так один із яскравих живописців сучасності відзначив ювілей у колі своїх друзів-митців, шанувальників, представників преси.
Сама назва красномовно розповідає про концептуальний задум заангажованої теми. Творчі локації можна розділити на кілька знакових тем, де у пріоритеті будуть українська історія, культура, духовність. Оригінальність авторського стилю додає творам поетики, загадковості, якими начинені його картини, де є місце Матінці Землі, Космосу з Чумацьким шляхом, Янголам, які стоять на варті всього світлого та гуманного. Досить згадати такі твори, як «Різдвяна ніч», «Косовиця», «Колядники», «Вертеп», «Святий вечір», «Великдень» та ін. Біблійні сюжети доповнені інтерпретаціями, які несуть позитивну енергетику людству. Згадав художник і козака Мамая, який дбає про мирне життя свого народу.
Так автор намагається передати діалог традицій із сучасністю, показати, як через художні твори можна зазирнути у джерела культури власного народу, розкрити духовні принципи та етнографічні здобутки сивочолої давнини. Саме такими є його картини «Ярило», «Гетьман», «Стародавній обряд», «Юрій Змієборець», «Молитва до неба», «Михайло Архистратиг».
Живописні досягнення Василя Копайгоренка обумовлені знайденим власним творчим стилем, сповненим світлосяйної палітри, спрощених об’ємів, локальних акцентів. Художні образи, які він увіковічує на своїх полотнах, красномовно розкривають пріоритети гуманної української спільноти, якій історично призначено бути носієм правди й миру.
Митець підіймає теми людини й Всесвіту, знаходить місце образу матері, козаку, трудівнику на рідній землі-годувальниці. Досить назвати такі твори, як «Старий рибалка», «Козак у степу», «Лісова пісня», «Материнство», «Муза та скрипаль», «Місячне світло» та ін.
Дійсно, створена експозиція перетворила арт-простір галереї у яскраву візитівку української історії, культури та мистецтва. Відкриваючи виставку голова КОНСХУ Микола Кутняхов наголосив про вагомі досягнення живописця, підкреслив його світосяйну палітру, поетичність творів, звернення до історичної спадщини українського народу. Такі риси простежуються у багатьох попередніх виставках митця, які додають вагомості його творчій біографії. Художник створює духовний опір теперішньому урбанізованому світу та формує свій макрокосмос, наповнений любов’ю, людяністю, родинним теплом. Його викладацька діяльність, досить розлога громадська та благодійна праця спрямовані для людей. Саме про це виступаючи говорили колеги Іван Пилипенко, Михайло Поживанов, Михайло Гуйда, Микола Мельник, Віктор Баріба, Оксана Полтавець-Гуйда, Вадим Михальчук, Тамара Недошовенко.
Василь Копайгоренко – помітна фігура на творчому середовищі столиці України. Добре розповіла про творчий шлях ювіляра референт галереї художниця, модератор виставки Єлизавета Кравцова. Дійсно, митець заслуговує особливих відзнак та нагород, про які неодноразово говорили його колеги на відкритті ювілейної виставки.
А сьогоднішня виставка лише показує його творче обличчя, сповнене вагомих досягнень. Автор з любов’ю показує красу рідної землі-годувальниці, людей-трудівників, інтерпретуючи біблійні притчі у сучасні мотиви, де так правдиво промовляють вічні істини, на яких тримається гуманний світ. Коли говоримо про живопис, на важелях основних цінностей покладемо кольорову палітру, яка, мов дивний водоспад, зачаровує своєю красою та потужною енергетикою. Саме вона відрізняє автора від інших митців та напоює наші почуття естетичною насолодою.
Вітаючи Василя Копайгоренка – зберігача національної ідентичності українського народу, сіяча високого гуманного мистецтва з ювілеєм, редакція «Справи сімейні» бажає насамперед всього світлого та мирного, творчого натхнення, нових задумів. Висока планка, піднята митцем, заслуговує визнання, нагороди «Народний художник України» та аплодисментів.
Біографічна довідка:
Народився 29 травня 1955 року в Києві у творчій мистецькій родині. Мати – відома скульптор Іда Миколаївна Копайгоренко-Троцюк (1928–2014).
Академічну художню освіту отримав у Київському державному художньому інституті, навчався в майстерні відомого живописця Віктора Пузиркова (1980), зазнав вплив Віктора Зарецького, Михайла Дерегуса.
Понад 10 років очолював мистецьке об’єднання «Світовид».
Від 1989 року почав приймати участь у всеукраїнських, міжнародних та зарубіжних художніх виставках. Персональні виставки в Києві (1995, 1997–1998, 2002, 2005–2007, 2023–2025), Торонто (2010).
Певний час викладав у Київському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. У його доробку – наукові статті, методичні посібники, творчі розробки.
Картина «Дівчина в зеленому береті» (1987) була продана на аукціоні Christie's ще в 1990 році. Твори художника зберігаються у Національному музеї Тараса Шевченка в Києві, фондах Міністерства культури і туризму України, НЦНК «Музей Івана Гончара», музеях Узбекистану, Нідерландів та Греції, приватних колекціях України, Румунії, Росії, Франції, Данії, Німеччини, Великої Британії, Канади, США.
Валентина ЄФРЕМОВА
