Вірші київського поета Євгенія Юхниці
Немає діла ніяко́го
Державі дво́пта́хоголо́вій
До проклинань її солдатів,
До виконавць підступних актів.
…Москви́ху - кляли й запорожці,
І окріпачені їх доці,
І бандуристи, вбиті разом
На харівському з’їзді-сказі,
Й кияни в стрілах Муравйова,
Й львов’яни з Польщі замордованої,
Й кавказці, і башкіри, чехи,
Німкені, новгородці, шпе́ки.
Прокльон - й карела, евенке́ні,
Державі ца́пній – так, до фені.
…Поки потвору нелюдську
Не знищать блок жердин й коцюб -
Всіх різатиме, як вівцю.
******
Дніпру, митець-мороз
Пан-пастелями йогуртів
Й сметанним лайнером
Ажурює вітраж.
І річкови́й гіпноз
Підлідних заворотів
Кидає картами -
На ранок-вернісаж.
******
Відчинила зима річці двері
І не стягує спинку надліддям,
Бо зірки й сонце мерзнуть у чергах -
У люстерко загля́нути літнє
На свої очере́шнені щічки.
…І парує-біжить плесо-річка
Між льодяників береговіття.
******
По Десні-заплутанці
З мокрих ваток берега
Місячними вулицями
Ніч займає чергу
На ранкову сауну
З паром до комет,
Де намаже скрабом -
Рак, а вуж, серветкою...
******
У січні, за років за двісті тому
По «мирному» договору*, як більму,
Скінчилась російсько-османська війна:
Москвини, за актом тоді, Крим й Кубані -
Собі тягли, як й тепер вкрали цькуванням.
…Тоді, Лондон й Прусія не помогли,
Й кусала Москов’я чужі береги.
…Сьогодні – Берлін, Вашингтон з нами, Лондон!
І злу зуби рвуть по дорогах й горо́дах.
******
* 9 січня 1792 — підписано Ясський «мирний» договір, що завершив 4-річну російсько-османську війну; Московська імперія привласнила землі і між Південним Бугом і Дністром, Крим та Кубань
Не стримуєш себе, коли – за пліт.
І сонечко міжхмарне – підбадьорює.
Надії та упевненість – гормонами
Гартують, мов наса́ди ковалі.
Звернув за тин, і не залежиш ніц
Від погляду настирних і вимогливих.
…Про стриманість забутися, закоханим
В мить особисту і на плавунці…
******
Згірок, наглиняний шпиль.
Пагорби еліпсом вклалися.
Мо́роси течій акрил -
Водять струмочковий пасок.
Спинишся, і… плином – йокне
Поміж підсипаних логік.
******
Дніпро, сповільне через дамби,
Посеред Києва, легенями
Надихує вологість - тентами,
Й пливе між айсбергів настелених -
Китом зі стайкою тюленів
В захоплених лісами руслах
З наси́пками для вілл парадних.
…Пірнає під мостами грація
Між берегів гранітизації.
******
Неруський Іван Грозний 8 січня
Йде Новгород нищити здуреним військом.
Кидає запалене - за мур дрібнистий,
Й тортури вчиняє до зв’язаних тісно.
…Своїм оголошує – що так рятує
Своїх новгородців, яких мучать буйні
Місцеві пророслі найперші нацисти.
…Стирає з землі приголомшене місто.
Отак, нам історія може сказати,
Від кого і що, як цікавитись, часом.
******
Якщо ти стомився, чи злишся на когось –
Читай якнайшвидш - Арестовича по́сти:
Сумний – звеселишся, лютуєш – всміхнешся,
І на ошуканців – займешся агресією!
…Стемніє – заснути скоріше захочеш,
А вранці – новини забути до ночі.
******
Згірок, наглиняний шпиль.
Пагорби еліпсом вклалися.
Мо́роси течій акрил -
Водять струмочковий пасок.
Спинишся, і… плином – спокій
Поміж підсипаних логік.
******
У січні, деревам, не ріжуться крони –
Степліє, розпустяться, а як – мороз?..
Набридли думкам неясні́ перегони,
І погляд лікує стемнілий кіоск:
…Приснулі часописи не агітують.
Нечіпаним йдеш, хоч й оточують люди.
Євгеній Юхниця
