Цар Лев

Водному гарному-прегарному лісі жило дуже багато різних звірів. Найголовнішим серед цих мешканців лісу був, звичайно, цар Лев, а в нього було троє синів-левенят.

Найстарший син царя Лева був дуже лінивим. Йому подобалося, коли інші полювали і приносили здобич прямо до його ніг. Та якщо нічого зловити звірятам не вдавалося, то маленький ледащо піднімав такий галас, що ті знову бігли полювати.

Середній син царя Лева був, навпаки, дуже завзятим. 3 самого ранку він бігав, бешкетував і не давав спокою зовсім нікому в цьому затишному лісі. Така його поведінка дуже турбувала мешканців лісу, але поскаржитися Леву-батьку ніхто не наважувався.

Наймолодший син царя Лева не мав таких рис характеру, як його брати. Він був спокійним і розсудливим, а полювання його зовсім не цікавило.

Батько Лев почав навіть хвилюватися, кому ж він довірить після себе трон, хто буде піклуватися про ліс, звірів та птахів. І ось одного разу цар Лев завів розмову зі своїми синами. Він дуже здивувався, коли старший та середній сини, ще не дослухавши свого батька, почали голосно сперечатись про те, хто з них буде найкращим царем. Батько Лев лише стояв і з сумом спостерігав за тим, які все ж таки самозакохані його сини. Та потім він помітив, що молодший син ледь не плаче і говорить йому: «Ну, що ти, тату, тобі ще зовсім рано турбуватися про наступника трону. А кращого за тебе царя лісу все рівно не буде!». І тут батько Лев зрозумів, що тільки наймолодший син зі своїм добрим серцем достойний бути справжнім господарем лісу.

Вікторія Коваленко, учениця 5-го класу Козелецької гімназії №1