Я пишаюся своїм татом!

Каріна Сич, Якір учениця 9-А класу Охтирської гімназії ---------------------------------------------------------------------------- Мого тата звати Ігор Володимирович. Він хороший, сильний, умілий, учить мене бути працьовитою, адже на його плечах найважча робота. Ми завжди з ним радимося, як вчинити в скрутну хвилину. Тато служив у Ленінграді. Коли він розповідає про свою службу, мені теж

Мій тато найкращий у світі, тому що він турбується про мене. Вчить мене захищати себе. Разом з моїм татом ми: ловимо рибу, граємо в футбол, збираємо гриби, їздимо купатися на річку. Часто він бере мене з собою на роботу, там мені з ним дуже цікаво. В мого тата золоті руки.

Тату, таточку, татусику… Як приємно, що в моєму житті є татусь. Я переконана, що він – найкращий, адже завжди мене розуміє та підтримує. Кажуть, що я на нього схожа і ми – ніби дві крапельки води. Мені приємно це чути, адже він для мене – ідеал. Тато – справжній чоловік: хоробрий, чесний, сильний і

Мого тата звати Ігор Володимирович. Він хороший, сильний, умілий, учить мене бути працьовитою, адже на його плечах найважча робота. Ми завжди з ним радимося, як вчинити в скрутну хвилину. Тато служив у Ленінграді. Коли він розповідає про свою службу, мені теж хочеться піти в армію. Батько любить працювати і подорожувати.

Тато. Як багато значить він для мене. Милий, надійний, ініціативний, веселий, розумний, товариський, щирий, вимогливий, чудовий. Цей перелік можна продовжувати ще довго і все це – про мого тата, Костянтина Анатолійовича. Він для мене взірець в усіх справах. Наша сім’я тримається на татові. Він усьому голова: і поради він дає,

Воронька Віка -------------------------------------------------------------------- Напевне, немає рідніших на землі людей, ніж батьки. Вони поряд із нами від самого народження: дбають, піклуються, люблять так, як ніхто на світі… Батьки ладні зробити все заради нашого щастя. І ми, діти, маємо бути вдячними за це. У нас велика та дружна родина… і це завдяки

Один тато значить більше, ніж сто вчителів. Д. Гербер Ви запитаєте який же мій тато? Я відповім: «Найкращий, найсильніший, найрозумніший, най… най…най..!!! Я можу дуже довго згадувати події, котрі були важливими в моєму дитячому житті. Незабутнє враження залишилося від моєї першої поїздки на легковому автомобілі (за кермом). Сидячи у

Напевне, немає рідніших на землі людей, ніж батьки. Вони поряд із нами від самого народження: дбають, піклуються, люблять так, як ніхто на світі Батьки ладні зробити все заради нашого щастя. І ми, діти, маємо бути вдячними за це. У нас велика та дружна родина… і це завдяки мудрості матусі й

Шушман --------------------------------------------------- Мій тато - найкращий. Він проявляє себе як надійний, ініціативний, дужий, розумний, товариський, щирий, вимогливий... Цей перелік можна продовжувати безкінечно, і все це про мого тата, Шушмана Андрія Васильовича. Він для мене взірець у всіх справах. Наша сім’я тримається на татові. Він усьому голова: і пораду дає,

Я пишаюся своїм татом  Мабуть, у  кожної людини є найближчі й найдорожчі люди. Це мама і тато. Для мене рідніших за маму і тата немає нікого.  Сьогодні я розповім про свого тата, про те, як я ним пишаюсь. Мого тата звати Володимир. За освітою він лікар. Довгих шість років він

Серафим Ми пишаємося своїм татом. Він у нас найкращий. Є такий вислів: «Татом стати легко, а бути – важко». Наш тато – справжній герой. Він працює, щоб забезпечувати нашу сім’ю, а також знаходить час, щоб пограти з нами в футбол та інші ігри. Він вчить нас поважати старших на прикладі поваги

Інна Репринцева ------------------------------------------ З дитинства я пишаюся татом. Дивлячись на нього, я розумію, якими повинні бути справжні чоловіки. Я схожа на свого тата і зовнішністю, і вдачею. Восени ми їздимо по гриби. Додому привозимо повен кошик, а потім разом їх чистимо й готуємо. Коли мама приходить із роботи, на неї

Ритікова Олеся Олександрівна, учениця 5-А класу Охтирської гімназії ------------------------------------------------ Я дуже люблю свого тата! Він – найдорожча для мене людина. Його звуть Олександр. Він дуже добрий, працьовитий та дбайливий. Щоб забезпечити свою родину всім необхідним, тато дуже багато працює. У свій час змінив кілька професій. Спершу заробляв футболом, а коли дізнався

Бондаренко Андрій ---------------------------------------------------------------------- Любий батьку, глава мого роду, Ти навчив розуміти і зло, і добро, Де не буду - до тебе прийду на пораду, Знайду вірну стежину, як би там не було. Батьку рідний, ти сильний завжди. Про це знають всі близькі нам люди. Ти матусю мою від біди бережи,

Максименко Валерія, учениця 4-А класу, Охтирської гімназії ----------------------------------------------------------------------- Мого тата зовуть Павло Миколайович. Він працює на сирзаводі лікарем ветеринарної медицини. Він  дуже розумний.  Зараз він навчається в аспірантурі та пише дисертацію. По закінченню навчання він буде кандидатом ветеринарних наук. Татко багато працює, але завжди знаходить час для мене, братика та

Прийма Дар’я, учениця 4-А класу Охтирської гімназії ------------------------------------------------------------------------ Мого тата звуть Віталій Олександрович. Він добрий і дуже працьовитий. Про таких, як він, говорять: «Майстер на всі руки». Татусь ніколи не сидить без діла, він завжди зайнятий якоюсь справою: ремонтує, ладнає, облаштовує наш двір. Нещодавно своїми руками татко змайстрував затишну

Карина Макаренко ---------------------------------------------------------------------- У кожного є родина. Це найдорожчі люди, які нас люблять, жаліють, тому що ми для них теж рідні - це наші батьки. І ми їх найбільше любимо, ми без них не уявляємо свого життя. А тато і мама - найрідніші нам люди. І хоча наші тата зовні

Ось і випала мені нагода розповісти про свого тата. Мій тато – військовослужбовець. У нього відповідальна робота. Він служить Вітчизні. Звичайно, мені подобається, що мій тато - мужній чоловік, - який знається на техніці, уміє швидко приймати правильні рішення в складних ситуаціях, організувати виконання покладених завдань, узяти на себе відповідальність за

Найбільша гордість для кожного з нас – родина. Це найближчі, найрідніші люди,яких ми любимо й поважаємо. Для мене авторитетом є тато Євстаф’єв Сергій Сергійович. Йому 36 років. На вигляд мій батько дуже красивий. Високий, стрункий, сильний. Його блакитні очі випромінюють добро й ласку. Уранці ми робимо зарядку,адже підтримуємо

Мого тата зовуть Павло Миколайович. Він працює на сирзаводі лікарем ветеринарної медицини. Він  дуже розумний.  Зараз він навчається в аспірантурі та пише дисертацію. По закінченню навчання він буде кандидатом ветеринарних наук. Татко багато працює, але завжди знаходить час для мене, братика та сестрички. Мені допомагає вчити уроки, пояснює задачі, з

Оразмурадова Любов Кличівна, Малосмілянської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів ------------------------------------------------------------------------------ Напевне, немає рідніших на землі людей ніж батьки. Вони поряд з нами від самого народження: дбають, піклуються, люблять так, як ніхто на світі… Батьки ладні зробити все заради нашого щастя. І ми, діти, маємо бути вдячними за це. У нас велика

Більченко Анастасія, учениця 7-А класу ------------------------------------------------------------------------------ У житті кожної дитини є дві найважливіших людини - це мама і тато. Про маму складено багато пісень та віршів, ми вдячні їй все наше життя, любимо та цінуємо свою матусю. А ось про тата ми завжди забуваємо. Але ж це він вчить нас

Комарова Анна ----------------------------------------------------------------------------- Сусід по під'їзду Віталій Павлович довгий час псував нам життя. Його квартира знаходиться над нами. Людина він непосидюча, завжди кудись квапиться і, йдучи, забуває закрити водопровідний кран. Через його безпам'ятність нашу квартиру часто "підтоплювало".Якось ми звернули увагу, що сусід кудись

Дмитро Курач, учень 2-го класу Козелецької гімназії №1 ------------------------------------------------------- Я з радістю пишу цей твір. Мені здається, що мій тато — найкраща людина у цілому світі. Він скарб моєї родини. Від свого батька я успадкував впевненість у своїх вчинках, чесність і справедливість, порядність, любов і ласку до родини, а найголовніше — до

Анастасія Тарасова, 12 років, Тернопіль ------------------------------------------------------------- Загалом, діти виражають свої почуття до мами, Вітчизни, небесної Матінки Богородиці. І навіть трохи незвично говорити про любов до батька. А тато завжди привітний, добрий, щирий, з відкритими обіймами, та й дозволяє часом забагато. Можливо тому, що мама завжди заклопотана домашніми справами, і частіше

Варвара Лепеха, учениця 3-А класу   Козелецької гімназії  №1  Чернігівської області  ------------------------------------------------------------------- Зовні він здається звичайним,але такої доброї душі немає ні в кого на світі. Мій тато виріс у селі,тому він дуже працьовитий і любить природу. До цього привчає і мене. Таточко навчив мене на світанку вмиватися росою  й

Поліна Даневич, 4-Б клас, Козелецька гімназія № 1 Чернігівська область --------------------------------------------------------------------------------         У кожної людини своя доля, мета, досвід і життєва правда. Але, мабуть, всі мають одну спільну рису — хочуть залишити свій слід на землі. Як правило, такі люди є цікавими особистостями і часто є прикладом для наслідування... Саме таким прикладом для