«Запах думки» — сучасні роздуми про мирне людське життя
Як сучасна людина буде поводитися в екстремальних ситуаціях? Наскільки реально при цьому зберегти власну мирну поведінку, не вдаватися до агресії до навколишніх тварин? Ці та інші актуальні запитання стали поштовхом до змістовної дискусії дітей та дорослих під час проведення уроку-дослідження (творча гра) з нагоди Міжнародного дня миру. В основі дослідження — достойний приклад зарубіжної літератури. Це сюжет оповідання Роберта Шеклі «Запах думки».
«Запах думки» — сучасні роздуми про мирне людське життя». Саме ця творча гра є темою та головною ідеєю заняття ігрового пресклубу гуртка «Точка зору» ЦДЮТ №5 з міста-героя Харкова. Основними цікавими інноваціями, доволі креативними знахідками такого творчого й пізнавального дослідження зарубіжної літератури є вдале втілення у життя можливостей домашнього сімейного та позашкільного читання в сучасному вимірі позашкільних занять під час творчого переосмислення прочитаного сюжету. Класно та яскраво, дуже емоційно поданий сюжет оповідання Роберта Шеклі «Запах думки» спонукає кожного з нас — і творчу молодь, і більш дорослих читачів, до цікавих роздумів, рефлексій, власних інтерпретацій та групових обговорень.
В якості цікавих рефлексій, деякі учасники творчої гри створили свої ілюстрації на теми мирного людського існування, дехто обрав власних персонажів сучасного життя. А ще діти представили власні ілюстрації на теми українських літературних сюжетів з творчості Уласа Самчука. Адже ідея миру і постійного руху в часі й просторі є актуальною для різних письменників, а тому є близькою для сучасних читачів.
Особливо цікаві епізоди та цитати
Втім зараз повернімося до оповідання Роберта Шеклі «Запах думки».
Для тих, хто обмежений у часі та хоче оглядово дізнатися про цей сюжет, варто навести деякі особливо цікаві епізоди та цитати.
«…Кліві вдало приземлився на З-М-22: винятково вдало, беручи до уваги той факт, що до його розпечених приладів неможливо було доторкнутися. Розм’яклі від перегріву труби скрутило вузлом, а поштова сумка на спині обмежувала рухи. Поштоліт-243 вплив у атмосферу, немов лебідь, але за п’ять метрів від поверхні двигуни відмовили, і він каменем упав на землю.
Кліві з останніх сил намагався не втратити свідомість, хоча йому здавалося, що всі кістки його тіла поламані. Борти корабля набули темно-червоного відтінку, коли він вивалився з аварійного люка, але поштова сумка, як і раніше, була міцно пристебнута до його спини.
Хитаючись, із заплющеними очима він встиг пробігти сотню метрів. Потім корабель вибухнув, і вибухова хвиля кинула Кліві обличчям донизу. Він підвівся, ступив ще два кроки й остаточно втратив свідомість.
Коли Кліві прийшов до тями, з’ясувалося, що він лежить на схилі невеликого пагорба, обличчям у високій траві. Він перебував у безтурботному стані шоку. Йому здавалося, що розум відокремився від тіла й вільно плаває в повітрі. Усі турботи, почуття, страхи залишилися в тілі: розум був вільний…»
Якщо зараз коротко узагальнити основні думки учасників дискусії, то варто сказати ось про що.
«Запах думки» Р. Шеклі є вдалим прикладом світового гуманізму, ідеї миру з собою, способом досягнення мирного тимчасового співіснування людини і навіть диких тварин у контексті космічних випробувань, що стало гарним поштовхом для роздумів для інших учасників сюжету, які тут представляють людську цивілізацію. І тому сьогодні, коли в Україні та на планеті Земля в різних країнах світу тривають воєнні дії, такі гуманістичні й дуже змістовні сюжети допомагають нам усвідомити місце та особливу місію людини в сучасному глобалізованому світі.
«Запах думки» — то є сучасні роздуми про мирне людське життя у глобальному й широкому розумінні, в гарному сенсі слова, у контексті виживання в екстремальних умовах будь-якої людини та великої й непередбачуваної людської цивілізації…
Леонід ГАПЄЄВ, член НСЖУ,
місто-герой Харків
Фото автора
