Донбас – це Україна!

08/04/2024 - Comments

25 липня 2024 року в Голосіївському мануарі Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського відбулася презентація «Довідника-антології: Українські літератори Краматорська» (1868–2023 рр.).

«Довідник-антологія: Українські літератори Краматорська» охоплює історичний період 155 років – з 1868 по 2023 рік.

Ця потужна науково-дослідницька праця стала можлива завдяки тому, що її укладач Олег Максименко зібрав у собі блискучий симбіоз знань, вмінь та навичок різних напрямків – краєзнавчого, літературного, журналістського.

В «Довіднику-антології», який може бути доповнений, майже 210 авторів, з яких близько 150 мешканців Краматорська, які в різні часи друкувалися і наразі друкуються українською мовою. Решта ‒ близько 60 чоловік ‒ це українські літератори, які протягом 155 років приїжджали до Краматорська і виступали зі своїми творами перед мешканцями міста.

Літературні твори Олега Максименка також розміщені в цій книзі. Олег Максименко – автор багатьох прозових та поетичних збірок – «Співи степу», «Вклоняюся рідній землі», «За обрієм», «Осінніх серпанків мотив», «Крізь млу до світла», «Українські письменники Краматорська» (1868–2013 рр.), «З роси рясної і чистої води», «Трошки історії» (до 155-тої річниці Краматорська), «Шидловські вогні» (книга 1, 2, 3, 4, 5, 6) і, нарешті – «Довідник-антологія: Українські літератори Краматорська» (1868–2023 рр.).

Попередня книжка «Довідник-антологія» була значно меншою за обсягом. Вийшла вона напередодні війни ‒ у 2013 році. А видана була в місті Слов’янськ Донецької області.

Народився Олег Максименко в селищі Черкаське Слов’янського району. «Де народився, там згодився!» – кажуть у народі. А народився на Донеччині. А Донеччина – це Україна.

«Краматорськ – це Україна!» Таку назву мала програма про Олега Максименка, яка відбулася дистанційно в нашому музеї 20 січня 2024 року.

Ми разом – Олег Максименко, Ірина Джуваго, Тамара Абраменкова, Наталія Веселицька – в листопаді 2013 року двічі показали відеоальманах «Золота Русь», який був присвячений Київській Русі. Дорослі та діти почули в авторському виконанні літературно-музичну відеокомпозицію. Є електронна версія книги «Золота Русь», яка була видана видавничим центром «Майстер-десант», 2014.

Зустріч відкрила директор Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського Вікторія Колесник. Вона наголосила на тому, що Донеччина – вагомий для України край, який має потужну культурну спадщину, імена діячів культури, які вписані в історію країни золотими літерами навічно. Сьогодні продовжує писатись українська історія сучасними українцями, які творять українську культуру засобами мистецтва. Пані Вікторія запросила учасників силою слова осяяти славетні стіни мануара Максима Рильського, бо саме тут його силу завжди поважали та цінували.

На заході виступили гості з Краматорська: Наталія Волошина, директор комунального закладу «Музей історії міста Краматорської міської ради», заслужений працівник культури України, Почесний громадянин міста Краматорськ Краматорської міської ради Донецької області та Галина Школа, голова Краматорської міської організації спілки жінок України, керівник клубу любителів народної вишивки «Чарівниця» означеного музею, волонтер, укладач поетичних збірок.

Алла Малієнко, заступник голови Київського відділення Національної спілки журналістів України проанонсувала майбутнє вручення Олегу Максименку українського журналістського «Оскара» – «Незламні».

Також на заході було вручено дві подяки НСЖУ: Ігорю Зоцу, головному редакторові Всеукраїнської газети «Слово просвіти», та Наталії Веселицькій, старшому науковому співробітнику Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського – учасників вищеназваного «Довідника-антології».

Ми вдячні керівництву Київської організації Національної спілки журналістів України: Михайлу Сороці, Голові правління Київської організації НСЖУ, заслуженому журналісту України; Аллі Малієнко, заступнику голови правління Київської організації НСЖУ, Людмилі Грабовенко, членкіні правління Київської організації НСЖУ, заслуженому журналісту України, за те, що велика праця Олега Максименка і тих, хто його підтримав, не пройшла непоміченою.

Захід отримав міжнародний статус за рахунок того, що його учасники знаходилися не лише в Україні – Київ, Бровари, Краматорськ та міста інших областей України, куди роз’їхалися через сумні події краматорці, але й у Болгарії – Галина Онацька та Ірландії – Ірина Мельник, Зінаїда Дударчик, у США – Анна Рищенко, яка зараз поїхала в турне по цій країні завдяки добрим плодам своєї творчості. Тамара Абраменкова, ще одна учасниця «Довідника-антології», надіслала вірш «Чорний птах». Прозвучало авторське виконання в запису.

До вітальні Максима Рильського прибули представники двічі переміщеного закладу вищої освіти – Горлівського інституту іноземних мов ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»: Галина Докашенко – завідувач, професор кафедри вітчизняної та всесвітньої історії Горлівського інституту іноземних мов (м. Горлівка – м. Бахмут); Наталія Ковальська – поет, член НСПУ, методист вищої категорії Горлівського інституту іноземних мов (м. Горлівка – м. Бахмут); Тетяна Борозенцева – завідувач, доцент кафедри психології Горлівського інституту іноземних мов (м. Краматорськ – м. Бахмут). Раді були познайомитись з Олександром Гречком ‒ шанувальником мистецтва із славетного Краматорська, який сьогодні є обласним центром Донецької області. На зв’язку ЗУМ була Юлія Шейман, учитель зарубіжної літератури із Краматорської загальноосвітньої школи I–III ступенів №5 Краматорської міської ради Донецької області.

До конференції приєдналася Алла Рущинська, заступник директора, вчитель української мови та літератури Краматорської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням Краматорської міської ради Донецької області.

Від опорного закладу загальної середньої освіти імені Василя Стуса Краматорської міської ради на зв’язок вийшла Аліна Дядіченко, вчитель української мови та літератури.

Вадим Перегуда, історик і педагог, привітав гостей заходу і відмітив велике значення виходу цієї книжки для України, а не лише для Донеччини.

Подумками і своїми перекладами з нами також була Олена О’лір, провідний науковий співробітник музею, яка зараз знаходиться у відпустці та відпочиває у Німеччині, на жаль, технічно не мала змоги з нами з’єднатися, хоча було таке бажання.

Власні вірші в Голосіївському мануарі читали Наталія Ковальська, Наталія Веселицька, Ірина Джуваго, через електронну залу – Галина Онацька (Болгарія), Ірина Мельник (Ірландія), присутні мали змогу побачити та почути ролики з піснями Зінаїди Дударчик, Анни Рищенко.

Наталія Ковальська познайомила присутніх зі своїми віршами. Особливий інтерес викликав вірш «Вишиванка». Наводимо текст в публікації, бо саме цей текст є ключовим для розуміння української Донеччини.

Яскравий виступ Лариси Квіточки, музиканта, викладача музичної школи №20 міста Києва, з власними музичними творами, з п’єсою для дітей, яку вона записала нотами, прикрасив нашу зустріч.

На зустрічі від краєзнавців Донеччини була присутня Голова Слов’янського осередку НСКУ Тетяна Лисак.

Один із музичних творів було присвячено майбутній Перемозі, вірі в те, що вона неодмінно здійсниться. Цей музичний твір підтримав вірш Наталії Веселицької у перекладі Тетяни Майданович, членкині НСПУ, письменниці, перекладача, багаторічного редактора видавництва «Криниця», нині видавця.

Прозвучали також вірші Наталії Веселицької оригінальною українською мовою та в авторських перекладах Олени О’лір та Анжеліки Андрієвської.

Автори «Довідника-антології», запрошені музеєм для проведення авторських творчих вечорів та до участі у традиційному щорічному фестивалі «Голосіївська осінь».

Маємо честь запросити Олега Максимепка в музей для урочистого вручення журналістського «Оскара» «Незламні»! До нових зустрічей!

«Донбас – це Україна! Краматорськ – це Україна! Бахмут, Горлівка – це Україна!» – наголосили учасники історичної події – презентації «Довідника-антології: Українські літератори Краматорська» (1868–2023 рр.).