«Суд людською мовою»: престижна спецвідзнака — за повернення дитини
Судова журналістика набуває популярності та соціальної значимості серед широкого загалу глядачів і слухачів. Про це розповіли експерти під час церемонії нагородження переможців другого всеукраїнського конкурсу журналістських робіт «Суд людською мовою».
Матеріали, що взяли участь, загалом створили 41 автор та авторка, які репрезентують 14 областей України та місто Київ. Усього на конкурс 2020-го року було надіслано 74 журналістські роботи: 2 ― опубліковані в міжнародних медіа; 37 ― опубліковані у всеукраїнських медіа та 35 ― опубліковані в регіональних ЗМІ. Матеріали були оприлюднені для широкого загалу в друкованих виданнях, на телебаченні, радіо, в інтернет-виданнях, YouTube-каналах, на блогах. Авторські сюжети створені у різноманітних жанрах: аналітичний матеріал, замітка, інтерв’ю, кореспонденція, новина, огляд, передача, репортаж, розслідування, стаття.
Журі відзначено сюжети у таких номінаціях. «За кращий просвітницький матеріал» перемогу здобув матеріал Олександра Червоненка та Анни Сердюк «Маленька енциклопедія про суд. Відповіді на ключові питання про роботу, юрисдикцію та графік». Йдеться про Артемівський міськрайонний суд Донецької області, де новопризначена суддя Ольга Конопленко постійно бере участь у просвітницьких заходах, аби привернути увагу громадян і журналістів до відкритості правосуддя. «За кращий блог» перемогу здобув матеріал Данила Мокрика «Хто вбив правосуддя у справі Майдану?». Йдеться про історію Миколи Пасічника, якого побили на Майдані і кинули за ґрати ні за що. У березні 2020 року він помер, так і не дочекавшись правосуддя. У наступній номінації «За привернення уваги до системної проблеми» переміг сюжет Вікторії Рощиної «Присягаю суду говорити правду. Як в Україні працюють механізми захисту свідків?». Авторка розповідає про справу, що слухається у Нікопольському міськрайонному суді Дніпропетровської області, чому свідки бояться свідчити в суді та як працює українська програма захисту свідків. У номінації «За краще висвітлення теми, пов’язаної із упередженнями» перемогу здобув матеріал Наталії Лазарович «Таємниця слідства, або Як розслідують напад на ромів у Львові». Робота розповідає про судову справу щодо нападу підлітків на табір ромів на околиці Львова, яку розглядає Сихівський районний суд міста Львова. У наступній номінації «За багатовимірність висвітлення судової тематики» перемогла Ганна Соколова, яка надіслала на участь у конкурсі шість робіт. Прикметно, що кожну її роботу високо оцінило журі. Авторка привертає увагу як до резонансних справ, так і менш відомих, які потребують уваги громадськості. «За кращий репортаж» перемогу здобув матеріал Софії Лукашової «Ти сумнівався у нашій політичній проституції?» Як нові плівки Вовка показали суддівську імперію влади». Робота присвячена так званим плівкам Вовка — аудіозаписам, що оприлюднило Національне антикорупційне бюро і на яких, за їх інформацією, містяться розмови за участю голови Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка.
За задумом організаторів конкурсу були запроваджені окремі спеціальні відзнаки. Перша з них — це спецвідзнака «За відданість важливій темі». Її отримав Андрій Діденко за серію матеріалів, присвячених проблематиці засуджених довічно. Автор обрав саме цю категорію осіб, щоб показати глибину проблеми свавільного засудження у правовій системі України. На його думку, ситуація довкола таких засуджених є немов лакмусовий папірець якості правосуддя в Україні загалом і захисту людських прав у місцях позбавлення волі зокрема.
Про позитивний приклад судового захисту прав людини
І на завершення, ми почули новину про іншу спеціальну номінацію, яка має назву «Кращий матеріал про позитивний приклад судового захисту прав людини». Національна спілка журналістів України, партнер Конкурсу в 2020 році, запровадила цю суспільно важливу спеціальну номінацію та самостійно визначила переможців у ній. Отже, перемогу здобули Наталія Зворигіна та Людмила Віслоух із Запоріжжя за матеріал «У боротьбі за життя видання «Запорізька правда» наш творчий колектив захищається і… перемагає». Ця історія цікава тим, що колективу редакції газети «Запорізька правда» вдалося утворити коло друзів і навіть одна людина взяла позику в банку, щоб сплатити судовий збір. Нарешті, судову справу учасники виграли в апеляційній інстанції.
Також спецвідзнаку отримав журналіст, блогер, правозахисник, член НСЖУ Леонід Гапєєв із Харкова за низку статей, присвячених історії 10-літнього Дмитра, якому завдяки остаточному рішенню суду вдалося повернутися в сім’ю з реабілітаційного центру.
За результатами конкурсу видано в електронному форматі збірку матеріалів конкурсантів — Конкурс журналістських робіт «Суд людською мовою» 2020 рік: матеріали, що взяли участь. Журналістські роботи автора Леоніда Гапєєва розміщено у розділі «Роботи, що висвітлюють судові справи».
Ідея конкурсу журналістських робіт «Суд людською мовою»: Назарій Боярський, Валерія Рибак. Ця публікація об’єднує роботи журналістів та журналісток, блогерів та блогерок, що взяли участь у конкурсі журналістських робіт «Суд людською мовою» у 2020 році. Матеріали викладені відповідно до тематики, що у них розкрита, з посиланнями на ресурс, де вони були опубліковані. Ці сюжети допоможуть кожному більше дізнатись про сучасний стан судової влади, дотичних питань, а також зануритись у світ судової журналістики, що розвивається в Україні.
Суспільний розголос працює на позитивний результат
Як прокоментувала на своїй сторінці у Фейсбуці перша секретарка Національної спілки журналістів України Ліна Кущ, саме за ініціативи НСЖУ запровадили додаткову номінацію для тих учасників, хто пише про захист прав людини.
― Ці дипломи — дуже престижна відзнака, відзначаємо ними в особливих випадках і дуже небагатьох. І я рада, що спеціальна номінація НСЖУ дала змогу відзначити журналістів із регіонів, ― повідомила пані Ліна Кущ.
― Результатом неабиякого розголосу справи і чисельних статей правозахисника і журналіста Леоніда Гапєєва у газетах став самовідвід у судовому процесі судді Харківського районного суду, а потім і адвоката в цій справі. Це дуже посприяло пошуку більш людяної і професійної молодої адвокатеси у сімейних справах Марини Скляр, яка довела переможно цю історію до більш логічного і адекватного кінця буквально за кілька місяців. Як показує практика, суспільні дружні високопрофесійні дії можуть пробивати навіть стіни крижаної зневаги корупціонерів до долі простих людей у країні. Життя кожної дитини і родини повинні бути важливими в Україні. Єднаймося для побудови нового суспільства! ― прокоментувала цю історію Ольга Широка, координаторка ГО «Твереза Україна» у Харківській області на своїй сторінці у Фейсбуці. Вона як волонтерка доклала чимало власних зусиль та організувала команду однодумців навколо проблеми із Дмитром, і це, без сумніву, дало позитивний результат, адже за рішенням суду дитина повернулася до родини.
Отож користуючись нагодою, хочу подякувати Ользі Широкій та її волонтерам-однодумцям за створення окремих 5 і 7-хвилинних відеосюжетів, де можна докладно дізнатися про цю історію досудового і безпосередньо судового захисту Дмитра у авторській розповіді Леоніда Гапєєва. (Подивитися відеозаписи можна за посиланнями: https://youtu.be/HaKrAdI0OkY ; https://youtu.be/yjynOIRVwB4).
Леонід ГАПЄЄВ, переможець Другого всеукраїнського конкурсу журналістських робіт «Суд людською мовою» (2020 р.) у спеціальній номінації «Кращий матеріал про позитивний приклад судового захисту прав людини», член Національної спілки журналістів України
