Шоколадка

Якось навесні сиділи друзі на галявинці й розмовляли. Вони ділилися своїми думками про різне. Але на цей раз розмова була про цукерки.

Сонечко вже проглядало веселими промінчиками, зігрівало все навколо, пташки затіяли свою гру у пісочку, піднявся галас. Шумно стало і серед друзів, бо кожному хотілося щось сказати.

— А як ви думаєте, чи люблять звірятка солоденьке? — запитав Їжачок. Про себе він одразу відмітив смачненькі солоденькі яблучка, вишеньки, грушки…

— Та вже ж, промовила Лисичка, люблять, та ще й як! Наприклад, я бачила, як Ведмідь ласував медок. Заліз на дерево, знайшов дупло і аж урчав від задоволення. Він не побоявся злючих ос, які там кружляли. Заради улюбленого медку був готовий на все.

— Не знаю, може, й люблять звірятка солоденьке, але я ніколи не куштував цукерок. Нікому в голову не прийде пригостити мене цукерочкою, — сказав Вовчик. Він зітхнув і став мріяти про м’ясні цукерки, бо не знав, які вони на смак.

— Ну, не знаю, чому тебе не пригощають. Ось прийдіть до Зоопарку і ви побачите, скільки цукерок кидають мені у клітку. Я не встигаю їх поїдати, — пропищала Мавпочка.

— Мені подобається їх розгортати, читати назви і потім доставати цукерочки. Вони бувають різного кольору: і рожеві, і жовті, і зелені, і у смужку. Все залежить від того, з чого їх зробили. А назву, написану на обгортці, можна вибирати, яка тобі подобається.

— Для мене немає нічого смачнішого за цукерки з вафлями. Я їх дзьобаю із задоволенням, — сказав Горобчик. Є такі смачні, ароматні цукерочки, що відразу настрій піднімається.

Раптом всі почули, що до них хтось пробирається. Всі стали озиратися і побачили прекрасного Коника. Він ніжно посміхався і тримав у лапках… шоколадку! Оце було диво.

— Пригощайтеся, це була моя дитяча мрія — отримати цілу шоколадку у подарунок. І нарешті мені її подарували. Бачите, яка вона красива, в середині блискуча обгортка із срібла, а вже під нею смакота!

Так лісові друзі скуштували шоколадку і залишилися дуже задоволеними. Кожному дістався цілий шматочок, бо плиточка була поділена на рівнесенькі частинки. Без проблем її поділили на всіх.

Добре, коли є друзі, які не жаліють самого дорогого, що в них є, і з радістю діляться з іншими…