Пора жнив та збору плодів

01/29/2021 - 0 Comments

Роменський навчально-виховний комплекс №2 ім. Академіка А. Йоффе по праву пишається своїми випускниками. В шкільному музеї створена ціла галерея імен, які слугують майбутнім випускникам прикладом для наслідування. Провідне місце серед них належить Михайлу Филимоновичу Степку (1946.01.24 - 2020.05.28). Здається, що доля наділила його усіма найкращими рисами, які характеризують людину з великої літери… Степко мав від природи математичний склад мислення, допитливість, з філософським тлумаченням законів Всесвіту, принциповістю та чуйністю. Боєць по натурі, палкий прихильник українських пісень, музики Михайло Філімонович йшов по життю з піснею в душі. Він відчував красу поетичного слова, творів літературних класиків, цінував живопис. Заняття фізичною культурою вплинули на такі риси характеру, як досягнення мети, відповідальність за справи команди, цілеспрямованість, які згодилися у його подальшій діяльності на урядовому рівні.

Роки навчання в школі, яка носить ім’я всесвітньовідомого вченого фізика А. Йоффе, відіграли важливу роль до прихильності до наукових пошуків Степка. Все найкраще від шкільних традицій, які були закладені ще в часи реального училища, він узяв у свій подальший педагогічний та науковий шлях. Виступаючи на святкуванні 200-ї річниці школи, Михайло Филимонович із вдячністю згадував шкільні роки, наповнені творчим, оптимістичним духом вчителів, які вміли не тільки дати знання, а й вселити впевненість учням у їхні здібності. Особливу вдячність Степко висловив педагогу математики Б. Куринському, російської мови та літератури Г. Глухих, української мови та літератури Г. Юрченко, історії М. Супруну, фізики П. Тарасенку.

Серед випускників 1963 року М. Степко виділявся своїми незаурядними здібностями. Так у 1962 році він був переможцем обласної олімпіади з математики, успішно займався у місцевій дитячо-юнацькій спортивній школі, брав участь в обласних змаганнях із гандболу в складі збірної міста, яка стала чемпіоном. Михайло Филимонович любив футбол, мав природний ідеальний слух, був солістом у шкільному хорі.

Нас поєднала школа, а потім громадська праця в столиці України. Кожна наша зустріч, а їх було не так багато, запам’яталися для мене насамперед змістовністю нашого спілкування, широким кругозором Михайла Філімоновича, повагою до своїх земляків. Він пишався, що я стала мистецтвознавцем і підтримую зв’язки з Ромнами, що заради цього я створила Роменське відділення Українського фонду культури.

Якось у бесіді Михайло Філімонович зазначив, що авторитет багатьох учителів рідної школи він зберігає протягом усього свого життя. Саме шкільні знання стали для нього вагомим підґрунтям для досягнення подальших здобутків в освіті. А настанови батьків стали для Михайла Філімоновича отим міцним фундаментом, на якому сформувався його світогляд, відповідальність за справи, повага до інших.

У нашому провінційному місті діти виростали на прикладі людей, які їх оточували. Значну роль відігрівали історичні пам’ятки, скіфські кургани, незламний дух козацтва. Досить нагадати останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського, українського патріота, захисника сакральних пам’яток, археолога Миколу Омеляновича Макаренка, видатного скульптора, драматурга, режисера Івана Петровича Кавалерідзе та ін.

М. Степко народився у 1945 році, за три місяці до проголошення Перемоги, в місті Ромен Сумської області, в сім’ї службовця. Світлий образ своїх батьків він проніс крізь своє життя з особливою теплотою та вдячністю.
Успішно закінчив радіофізичний факультет Харківського державного університету імені М. Горького (1968). Пройшов шлях асистента, старшого викладача, доцента, декана фізичного факультету. З 1986 по 2007 рік працював у Міністерстві вищої та середньої освіти України: начальником відділу, заступником начальника управління, начальником Головного управління вищих навчальних закладів, першим заступником Вищої атестаційної комісії. Довгий час обіймав посаду заступника міністра освіти і науки України.
М. Степко став фахівцем у галузі управління вищою освітою та освітніх технологій. За його участю розроблені нормативно-правові документи, що забезпечують функціонування та розвиток системи вищої освіти України, зокрема закони «Про освіту», «Про вищу освіту», Державна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття). Степко - автор близько 100 наукових праць. Коло наукових інтересів вченого спрямоване на розвиток вищої освіти України, становить порівняний аналіз систем освіти країн світу, роль і місце освіти та науки в розвитку особистості й суспільства. Протягом чотирьох років Степко обирався членом Бюро Комітету Ради Європи з питань вищої освіти і науки, брав участь у розробці стратегії розвитку вищої освіти в Європі, член Міжвідомчої комісії з впровадження рекомендацій Болонського процесу в системі вищої освіти України.

М. Степко – член-кореспондент АПН України з 2003 року, кандидат фізико-математичних наук, професор, заслужений працівник освіти України, перший заступник директора з науково-дослідної роботи Інституту вищої освіти АПН України. Вагомі досягнення М. Степка відзначені державними нагородами: орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, Почесною Грамотою Верховної Ради України, нагородами Міністерства освіти і науки України.

Наш земляк був цікавим співбесідником із багатою ерудицією, широким кругозором, фундаментальними знаннями. Життєвий та трудовий шлях Степка є прикладом високої моралі та порядності. Про нього можна сказати словами Цицерона – юність показує, яким буде врожай. А період дозрівання плодів був насиченим неймовірно складною науково-педагогічною та громадською роботами.

Він був у числі засновників створення Роменського земляцтва, одним із головних завдань якого була допомога землякам, особливо тим, хто робить перші кроки в столиці України.

Кажуть, що доля вдалася, якщо ти посадив дерево, виростив сина, побудував дім. Все це у Михайла Степка є, та ще й приправлене значними науковими досягненнями в реформуванні вищої освіти України, добрими громадськими справами. Земляки по праву пишаються знаним вченим, який усе своє життя присвятив благородній педагогічній ниві.

Минулого року після тяжкої хвороби М. Степка не стало. Але колектив школи на чолі з директором Лідією Олексіївною Скрипкою доклали чимало зусиль для відкриття меморіального куточка про колишнього учня у математичному класі закладу. Цінні речі, документи, сімейні реліквії, державні нагороди, колекцію мистецьких творів передав безкоштовно школі син Михайла Філімоновича. Дизайн кабінету розробила педагог образотворчого мистецтва Галина Володимирівна Дорофєєва. Маємо надію, що цей комплекс сприятиме вихованню молодого покоління, а пам'ять про знаного випускника школи збережеться надовго.