Під такою назвою проходить виставка книжок письменників, мешканців Шевченківського району Києва, що відкрилася у Бібліотеці ім. М. Костомарова 14 січня на Нивках. Автори книжок живуть поруч з нами, у нашому районі, і ми пишаємося ними.
«Коли з людиною та її країною нічого особливого не відбувається, життя такій людині здається нескінченним і стабільним… Людині, яка живе в «гарячій точці», час ніколи не здається нескінченним. Цінність прожитого дня, кожної прожитої години виявляється неймовірно більшою за тиждень, прожитий у стані стабільності». Ця цитата – із книжки киянина Андрія Куркова «Війна». Письменник пише щоденники 30 років і нині, живучи в нашій реальності, про війну. А. Курков – журналіст, сценарист понад 20 документальних та художніх фільмів. Його твори перекладені 36 мовами світу, його книжки потрапили до топ-десятки європейських бестселерів. До книжки «Різдвяний сюрприз» увійшло однойменне оповідання та «Моя улюблена різниця» і великий роман «Шенгенська історія». У 2007 році Литва приєдналася до Шенгенського простору. Три молоді пари, що подружилися на рок-фестивалі, зібралися на хуторі Пієнагаліс, щоб відсвяткувати «Шенгенську ніч» і поділитися планами на майбутнє. Одні молодята збиралися до Лондона, інші – до Парижа, третя пара – до Італії. Вони і припустити не могли, як їх зустріне Європа.
На виставці представлені твори Євгенії Кононенко, яка навіть деякий час жила на Нивках у приватному секторі. Письменниця пише новели, оповідання, есеї, повісті, романи. В них віра в любов і диво, пошуки найважливішого, без чого життя втрачає сенс, стосунки між чоловіком і жінкою із почуттям чорного гумору. «Празька химера» – історії химерної реальності, пізнання таємничого. Українська есеїстика розвивається попри все. Окрема сторінка «Герої та героїні». В будь-якій культурі неодмінно є герої – борці за незалежність, мудрі правителі, національні поети. Цікаві розділи в есеї письменниці «Знаменитості, герої, кумири» – Маруся Чурай, Леся Українка, Ліна Костенко. Авторка народилася в Києві, є киянкою в 5-му поколінні. Лауреат премії ім. Зерова французької Амбасади, «Гранослав». Окремі оповідання друкувалися англійською, французькою, німецькою та ін. Про київський внутрішній простір Євгенія Кононенко пише в повісті «Ностальгія», в яку входять детективний роман, роман старого міста та історія кохання.
Літературне життя 1940-х , повоєнний Київ, Євбаз, комунальна квартира – дія роману Марини Гримич «Клавка» розготається саме там. Клавка – секретарка Спілки письменників у 1947 році, знає про всіх усе, а драматичні події відбуваються на її очах. Продовженням теми є романи «Лара» і «Юра». Ці книжки не залежуються на полицях, користуються попитом у читачів.
«Так, я егоїст… Невже краще бути улесливим блюдолизом з підібганим хвостом? Невже краще бути генетично невиліковним рабом?» – говорить герой роману «Егоїст» Марини Гримич. Історія його кохання приводить до необхідності робити кроки, на які звичайний егоїст навряд чи здатний.
Четверо подруг у всіх невдачах звинувачують однокласника «Сірожу» – високого посадовця. Вони створюють таємне товариство Магдалини, заповідь якого – ігнорація чоловіків. Але одного весняного дня магдалинки і «голубенький» Ростик, прийнятий до товариства, отримують подарунок – путівки до Парижа… Що далі, в романі «Магдалинки».
Одного чудового літнього ранку Леся сиділа у своїй київській квартирі і писала поважну книжку для дорослих людей. Раптом на моніторі чи то в уяві з’явилися персонажі вигаданих казок. Написала казку для рухливого і веселого сина Євгена, щоб якось його вгамувати. Киянка Леся Вороніна вже понад 20 років пише для дітей, а також веде авторські програми на Суспільному радіо України. Найпопулярніші книжки – «Суперагент 000», «Таємне Товариство Брехунів», «Таємне товариство Ботанів», «Прибулець з Країни нямликів», «Нямлик і балакуча квіточка», «Слон на ім’я гудзик», «Таємниця пурпурової планети», «Хлюсь та інші». Твори Лесі Вороніної є в шкільній програмі. Прочитавши захопливі повісті, ви зрозумієте, що людина, яка здолала свій страх, може перемогти наймогутніших ворогів.
На виставці представлені твори Теодозії Зарівної. «У тексті Теодозії Зарівної немає ні політики… ні кривавого гострого трагічного пафосу… але є щось таке, наче дотик до старого осколка під шкірою» (Юлія Джугастрянська). Роман «Вербовая дощечка» – це про те, як вижити жінці в чоловічому світі. Відповідь конкретна в кожному випадку. Теодозія Зарівна – автор романів «Каміння, що росте крізь нас», «Солом’яний вирій», «Дівчина з черешні», «Озеро в тумані», п’єси «Сповідь для всіх», книжок поезій. Від 2014-го – головна редакторка журналу «Київ». Учасниця літературних фестивалів, працювала на телеканалі «Україна», в театрі ім. І. Франка. Її твори перекладені на багато іноземних мов.
І нарешті яскрава представниця українського письменства Антонія Цвід – авторка культової трилогії «І темнії ночі… і ласки дівочі: Кохані жінки Тараса Шевченка», «Возлюбленник муз і грацій», «Як русалки місяць ловлять». Шевченко в її житті невипадковість. Його творчістю, життям цікавиться з раннього дитинства. Вона дослідила факти із життя поета про друзів, коханих жінок і навіть про ймовірного сина Федора від нареченої, яка мешкала в Седневі. Антонія має свою філософсько-інтимну лірику. Вірші перекладені на італійську мову.
Антонія Цвід відома своєю громадянською позицією. «Немає зараз нічого тяжчого, ніж те, що переживають наші хлопці, які зараз на війні». У неї є вірші-присвята українським захисникам «Йде воїн» з циклу «Кривава рута». Квартира письменниці в Шевченківському районі вже втретє після лютого 2022 року пошкоджена. Україна переживає тяжкі воєнні часи. І дороговказом в цей складний період служать слова Великого борця за волю України Т. Шевченка.
Книжки з виставки можна взяти в бібліотеці.