Урок мінної безпеки для школярів з нагоди міжнародного Дня захисту дітей

За ініціативи МОН та ЮНІСЕФ в Україні з нагоди міжнародного Дня захисту дітей відбувся цікавий та пізнавальний урок мінної безпеки для школярів. До заходу через Фейсбук та Ютуб змогли приєднатися й дорослі: батьки та вчителі. Цю суспільно важливу справу своєю активною участю підтримали і гуртківці програми «Точка зору» та «Школа успіху» ЦДЮТ №5 з м. Харкова. Адже проблема безпеки нині стосується кожного з нас.

Будьмо уважні. Не підходимо. Не чіпаємо. Одразу телефонуємо на «101». Ось головні правила поведінки для дітей та дорослих, що стосується різних підозрілих і вибухонебезпечних предметів.

У яких місцях може бути небезпечно?

Це територія бойових дій, покинуті території, узбіччя, перебування під мостами, воєнні об’єкти, аеропорт. А ще поле, ліс, лісосмуга, криниці, береги, зруйновані окупантами будинки, газопроводи, контрольно-пропускні пункти і не тільки.

Під час всеукраїнського онлайн-уроку для школярів були проведені різні форми інтерактиву. Це спілкування з Анатолієм Врублевським, діючим офіцером цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), і творчі завдання із обранням правильних відповідей серед картинок реального життя, і завершальна вікторина для усіх бажаючих. За успішні її результати дітям пообіцяли надіслати призи від ЮНІСЕФ. До речі, для тих, хто уважно слухав і обміркував зміст уроку, виконуючи проміжні завдання, набрати більше половини правильних відповідей за результатами вікторини виявилося нескладно. Особливо, якщо порівняти складність завдань із останніми тижнями освітнього «марафону» дистанційного навчання. Вочевидь, для тих, хто здолав «дистанційну», показати результати у вікторині виявилося цілком можливим. Тим більш, ресурс вікторини був доступним протягом дня, оскільки організатори у такий спосіб спробували вибачитися перед аудиторією за майже 40-хвилинне запізнення початку уроку.

Дійсно, зараз настало літо, і тому у багатьох серед дітей та дорослих виникає цілком нормальне бажання на якийсь час потрапити на природу? Але варто утриматися від подібних активних дій. Бо у лісі може бути щось заховане вибухове й небезпечне. Заросле поле теж несе в собі аналогічну небезпеку. І тому саме дорога, за висновками фахівців, є найбезпечнішою локацією, де можна рухатися. При цьому треба з дороги не звертати на узбіччя. (Це було показано на одній із картинок уроку, що має номер 2).

Без сумніву, проблема покинутих вибухонебезпечних предметів була актуальною під час Другої світової війни. І ця проблема варта нашої уваги і сьогодні, у XXI столітті. За словами Анатолія Врублевського, навіть після 80 років, коли боєприпаси пролежали в землі, вони несуть небезпеку.

— Якщо бачите ржаві предмети, вони несуть небезпеку. Не підходимо! Не чіпаємо! Викликаємо одразу фахівців «101» — акцентує увагу досвідчений рятувальник, для якого ця професія є складною, та робота є водночас цікавою. Про це ми дізналися, коли почули коментар А. Врублевського стосовно його вибору професії, що також є цікавою темою для випускників.

Серед запитань школярів пролунали різні. Особливо запам’ятався інтерес молоді до проблеми безпеки на окупованих територіях. Зрозуміло, що викликати туди службу ДСНС за номером «101» або «112» не має реальної можливості. І тому безпека наших співвітчизників саме там залежатиме від них самих. За порадою Анатолія Врублевського, під час обстрілів там, на окупованих територіях, слід не забувати про особисту безпеку. І тому варто знайти підвали чи бомбосховища, не ходити в ліс. Та й взагалі обмежити своє пересування. Треба швидко ховатися у безпечні місця.

— Якщо знайшли міни, що потім робити? Наприклад, протикорабельну міну побачили, — пролунало запитання від аудиторії.

— Тут немає єдиного правила. Бо у кожній ситуації є окремі особливості знешкодження. Скажімо, містечка Буча, Ірпінь на Київщині. Ми обстежували вулиці, будинки. Навіть у дитячому ліжку під матрасом знайшли заховані гранати. Окупанти скрізь залишали після себе мінні пастки, — відповідає А. Врублевський.

Отож, насамкінець, для дітей і дорослих нагадаємо про основні дороговкази стосовно нашої з вами безпеки для здоров’я та життя. Тепер ми знаємо, як діяти, коли знайшли та побачили підозрілі й вибухонебезпечні предмети.

Не підходимо. Не чіпаємо. Одразу «101» викликаємо.

Леонід ГАПЄЄВ, 

член НСЖУ

м. Харків