Вірші київського поета Євгенія Юхниці
Хто нам, крім нас,
Обронить вдячне слово.
І грушку-ласку
Передасть дібровам.
…За татусевий шлях
У досвід генний,
Чим наділив долян́ –
Дітей знаменно!
Матуся всіх із нас
Обирала з батька певного.
Щоб схожими нараз
Ми стали, як він, кремінь!
Не всі найкращі ми,
Та виживальний рід
Татусь доніс, як міг,
До діточок з корінь.
16.09.2023 р.
Гірською я вершиною
Згадаю постать батька.
З якою грають лижами
З узгірь стрибки й підхвати.
Рельєфи й погляд гребенем,
Долини у долонях,
Гранітні кліфи термами.
І сніжна ніжність контуром.
І па́ри каніфолі,
Небозаплав, сіянням.
І прямовисні погляди
Луни від скель мовчанням.
16.09.2023 р.
Мій колега не схотів повернутись,
Хоч я – командиру,
Його стрім-екіпажу і пропонував мотобайк.
…«Я тут вже до кінця, …благоустрій –
Від звільнень до миру!» –
Дядя Гена брав нотою вище, ніж мій вірш-співак.
01.10.2023 р.
Поки я йду до неї
Через час –
Вона міняється,
Гнучкішає, ніжнішає,
В’є самозахистом.
І не сприймає віршами.
Готова й до казок,
Й на демонстраційний сказ.
Тож, на якому я етапі
Стріну, … стрінемося –
Залежить пафос, краплі,
Евольвенти, … змисленість.
26.09.2023 р.
Де зараз нащадки Дзиковського,
Полковника полку Острогодзького?
Яких після розстрілу батька
Й повішання мами москв.радою –
Заслали у Сибір на «довічне»:
Двох діток й племінницю-кицечку.
…Дітей і тоді Москва крала,
Як й нинь з Маріуполя – тралами…
Там є й було кріпосне право.
Тоді Слобожанське повстання*
Скидало москля́н-воєводів,
Як й Разін з донськими єднаннями,
Який до Москви дійшов і
Встав у перемовини злі.
…Вірш-досвід про «дружній» народик,
Що з тими, хто здався їм – робить…
Мовчу за «Азов», ха́пний «братськи»,
І за коридор Іловайська…
Загнічувач*, хліб-жи́тник з по́рами –
У грінку затискує коркою.
18.09.2023 р.
*17 вересня річниця Слобожанського повстання
у Слобідській Україні проти московських воєвод
1670–1671 рр. (Вікіпедія)
*Загнічувач – електричний прилад, тостер, задля
обпалення-загнічування хлібців
Запаси газу в Чорно-морі Україні –
За п’ятдесят мільярдів ням-кубічних метрів!
І окупанти, завойовуванням терті,
Летять дзьоба́ми чаплі в очі наші пильні.
…Але дурних – нема у світі інтернету.
Й татари знають, як їх видоїли нафту.
Якути – золото своє побачать … мертві –
На пальцях нації війни, зацвіркоталих…
Можливо, діти українські, які виживуть –
Стануть заможними від газу, як Дуба́ї.
Й поет пробачить реалізм тут мій наживний,
Й читач надійний надихнеться добром-храмом!
30.09.2023 р.
В комашні* якраз коливо* тільки –
І нема. Лише помста повітрям.
...На поминках у Грозі біля Харкова –
Почерк мафії: у́ людні цвинтара
Достріляти го́рлорі́зом ха́рканим –
Побратимів, рідню вже загиблого.
І не криються, масо-убивствами
Грім-залякувати, пси антихристів.
Плачуть поруч й травинки у опіках,
Які знають – як це, коли стоптують…
P.S.
В комашні* якраз коливо* тільки –
І нема… Лише помста повітрям.
05.10.2023 р.
*Комашня – післяпогребальний обід
*Коливо – ритуальна страва, поминальна кутя
