Наскрізна потреба сучасної школи

Серед пріоритетних завдань освітньої галузі — формування та розвиток духовного потенціалу та національно-патріотичних почуттів учнівської молоді, що концентрують в собі можливості інтегрування навчання, виховання й передбачають органічне поєднання навчальної та позанавчальної діяльності, а також психологічної готовності сучасного вчителя до підвищення професійної майстерності, удосконалення методичної роботи.

Однак у сучасних соціокультурних умовах, що склалися внаслідок втрати національних культурних традицій, змін і переорієнтації загальносуспільних духовних орієнтирів, деформації цінностей сімейного виховання, засилля псевдокультурних, агресивних та антигуманних тенденцій, що пропагуються засобами масової інформації та в соціальних мережах тощо, істотно утруднюються процеси навчання та виховання учнів, оскільки засвоєння базових знань і ціннісних орієнтацій відбувається в умовах постійного вибору між тим, що декларується в сім’ї, пропагується соціальними інститутами (дитячий садок, школа), з одного боку, та транслюється засобами масової інформації — з іншого.

Очевидно, що кожне суспільство має потребу в громадянах з високим рівнем свідомості, здатних мислити і діяти на загальне благо, а тому важливим завданням системи освіти є активна допомога учням у розширенні свідомості, у процесі формування та розвитку духовного потенціалу школярів. Недостатність у батьків спеціальних знань щодо динаміки розширення свідомості, етапів духовного та національно-патріотичного розвитку особистості не тільки ускладнює процеси духовного становлення дітей, а й створює цим проблему навчальним закладам: погіршується психологічний мікроклімат у класних колективах, збільшується ймовірність виникнення конфліктних ситуацій.
Маючи певний досвід з питання гармонійного розвитку особистості, бо навчальний заклад уже 5-й рік працює над науково-методичною проблемою «Створення умов для гармонійного розвитку особистості в умовах використання інноваційних технологій», педагогічний колектив, методичну роботу якого спрямовує Ольга Миколаївна Ходацька, окреслив нове завдання перед собою, щоб іти в ногу з життям та наукою.

З першого вересня 2014 року навчальний заклад працює над експериментальною науково-дослідницькою програмою «Формування та розвиток духовного потенціалу учнів 5—9-х класів на уроках гуманітарних дисциплін з використанням АРТ-технологій», авторами якої є доктор психологічних наук, професор, завідувач відділу педагогічної психології і психології праці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України Е. О. Помиткін та заступник директора з науково-методичної роботи спеціалізованої школи №187 О. М. Ходацька.
Національно-патріотичне виховання та духовний розвиток молоді сьогодні є одними з найголовніших пріоритетів гуманітарної політики в Україні, важливою складовою національної безпеки України. Ставлення владної еліти до виховання молоді на кращих зразках історії рідного народу, його досвіду, традицій, освіти та культури, вищих християнських ідеалів, є лакмусовим папірцем її справжніх намірів у будівництві соборної самостійної держави національного типу.

Метою національно-патріотичного виховання є формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних вітчизняних історичних діячів, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків.
В умовах захисту та розбудови незалежної держави на перший план виходить проблема відродження національної системи освіти як передумови виховання нового покоління українців.

Головна мета української системи освіти — створити умови для роз­витку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, здатне навчатися впродовж всього життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства.
Національно-патріотична система виховання у спеціалізованій школі №187 з поглибленим вивченням української та англійської мов м. Києва стала складовою науково-методичної роботи і реалізовується єдиним комплексом цілеспрямованої дії школи, родини, позашкільних установ, громадських організацій та видатних постатей сучасності.

У навчальному закладі чітко спланована та організована науково-методична робота з питання формування та розвитку духовного потенціалу учнівської молоді та національно-патріотичного виховання. Успіх навчально-виховного процесу залежить від того, наскільки самі вчителі, вихователі, батьки глибоко усвідомлюють «національну істоту свою», збагнули суть народних методів виховання, закарбували в пам‘яті попередній досвід своїх предків, збагатилися найновішими дослідженнями. Якщо вчителі української літератури чи історії проводять уроки, в яких беруть участь і батьки учнів, і науковці, то такі уроки і запам’ятовуються надовго, і обговорюються вдома, і мають певний науковий і виховний результат.

Так, школа впродовж 5 років тісно співпрацює з професором Київського міжнародного університету, науковим діячем, автором посібників «Практикум з правопису та граматики української мови», «Українська мова. 10—11-ті класи», письменником Іваном Пилиповичем Ющуком, який проводить професорські уроки з української мови та літератури для старшокласників, майстер-класи для вчителів української мови та літератури школи і Солом’янського району, бере активну участь у всіх загальношкільних заходах, приурочених Дням української писемності та мови, Шевченківським дням, урокам патріотизму тощо.

Уроки патріотизму та національної гордості, що проходять за участю авторів книг Василя Василашка «Відроджуймось — не перероджуймось», «Шев­ченко — мій», «Голодомор на теренах Поділля», Василя Кушерця, голови правління Товариства «Знання» — «Завжди сучасний Тарас Шевченко у просторі і часі», «Шевченко — проти сучасної імперії», формують в учнів особливе світобачення, розвивають почуття гордості за свій народ, виховують школярів у дусі національного патріотизму.

Частим гостем нашої школи є народна артистка України, провідна актриса Національного академічного драматичного театру імені І. Я. Франка, повний кавалер ордена княгині Ольги, посол Миру, художній керівник Героїчного театру «Пам’ять» Галина Гілярівна Яблонська, яка разом з учителями української літератури проводить уроки пам’яті та уроки патріотизму, демонструючи учням високопрофесійне декламування поезії та прози як власних творів, так і творів письменників-класиків.

Творчі зустрічі та спільні уроки учнів, учителів та батьків з відомими людьми нашої держави вимагають від педагогічних працівників високого професіоналізму, методичного зростання, постійного самовдосконалення та сприяють розвитку високого духовного потенціалу учнівської молоді, формують національно-патріотичну свідомість підростаючого покоління, вселяють гордість за свій народ та державу.
Вважаю, що сьогоднішня школа повинна змінювати акценти своєї діяльності, відходити від показників результативності учнів у районних та міських олімпіадах, МАНах, статистичних даних вступу випускників до ВУЗів. Хоча теж дуже важливо спрямовувати свою роботу на формування духовного потенціалу особистості, розвитку національно-патріотичної свідомості як учня, так і вчителя, бо, за вченням професора Е. О. Помиткіна, духовність являє собою вершинне новоутворення особистості, оскільки містить у собі емоційні, вольові, інтелектуальні та моральні компоненти.

Безумовно, кризові явища у суспільстві співвідносяться з рівнем свідомості громадян, з їх ментальністю. Нове покоління, з яким в усі часи пов’язуються сподівання на поліпшення суспільного життя, повинно вирізнятися інтелігентністю, моральністю та високим рівнем свідомості, бо кожне суспільство має потребу в громадянах з високим рівнем свідомості, здатних мислити і діяти на загальне благо. Якщо буде світло в душі — буде краса в людини, якщо є краса в людини — буде гармонія в домі, якщо є гармонія в домі — буде порядок у нації, якщо є порядок у нації — буде мир у світі.

Ольга Ходацька