Мистецтво осмисленого читання, або Процес пізнання світу очима молоді
Сьогодні, окрім наявної проблеми перебування молоді у віртуальному просторі, гаджетах, іграх та інших подібних атрибутах сучасності, варто згадати про пізнавальне читання. Водночас спробуємо розвіяти стереотипи. Насправді не вся українська молодь з головою поринула у віртуальний простір. А тому цілком реальні та змістовні публіцистичні роздуми Еліни Дробко, 11-класниці 126-ї Харківської школи, нашої авторки різних сюжетів позашкільного гуртка «Школа успіху» Центру дитячої та юнацької творчості №5 м. Харкова, учасниці Міжнародного фестивалю «Щастя у творчості», нагородженої дипломом із спеціальною відзнакою фестивалю «За активне втілення у життя ідеї щастя у творчості», напевно, будуть цікаві і молодим, і більш дорослим читачам.
Що краще: електронні чи паперові книжки? Над цим ключовим питанням, своєрідним викликом часу, розмірковує у своїй статті авторка Еліна Дробко.
Леонід ГАПЄЄВ,
автор ідеї Міжнародного фестивалю «Щастя у творчості»
***
Що краще: електронні чи паперові книжки?
У сучасному світі люди часто сперечаються, які книжки краще: паперові чи електронні? Одні вважають справжніми книжками лише паперові, інші віддають перевагу електронним. Але, як би там не було, все одно читати ― це корисно. І неважливо, де знайдемо для себе пізнавальне й осмислене читання, у книжці чи в інтернеті.
Для мене найбільш зручнішим є електронний формат книжок. По-перше, він комфортніший. В Україні практично в цілому його не треба купляти на відміну від паперових книг, а бібліотеками користуються лише 5% мешканців України.
По-друге, електронні книжки ― це прогрес, прорив у науці. Електронна ― буде завжди в кишені. Аудіокнигу можна слухати, просто ідучи по вулиці та дивлячись на дерева або виконуючи якусь роботу. Лише люди похилого віку, які не готові до змін, говорять що це погано. Для спростування цього факту скажу, що Інтернет ― це інновації, впевнений рух у світле майбутнє. Ось, наприклад, я сиджу вдома, і в мене тепло. Так, мої батьки задля цього платять гроші, але нічого більше не роблять, тобто їм не треба у піч кидати вугілля зранку, вдень і увечері, щоб постійно опалювати приміщення. Це новітні технології. Або раніше після прийняття туалету люди використовували лопухи. А зараз є туалетний папір. Це також відноситься до зручностей сучасного світу. Втім, поміркуймо про мистецтво сучасного читання. Важливо, щоб цей процес відбувався творчо й осмислено, чи не так?
Ще один цікавий аспект читання у тому, що в цьому дійстві є пріоритет свободи думки. Це означає, що людина може написати свою книжку і викласти текст у мережі Інтернет, навіть не маючи особистих навичок, на будь-який форум або сайт, і сюжет прочитають. Звісно, це будуть не мільйони людей, а хоча би й 130 небайдужих читачів, але й те добре.
Свобода думки в електронній книзі є ширшою, аніж у письмовому вигляді. Бо для того, щоб видати паперову книжку, людина вже має бути автором, та це призведе до великих фінансових витрат. Це все одно, як пошукати туалет надворі чи в будинку? А для підтвердження цієї позиції хочу сказати, що в Інтернеті я можу у будь-який момент взяти і прочитати все що завгодно.
Насамкінець варто сказати, що людина, яка зовсім не читає, дуже схожа на дубовий стіл, по якому можна постукати. У таких індивідумів дуже обмежена здатність критично мислити й розмірковувати на будь-які проблемні теми. На превеликий жаль, таких людей нині мільйони. Через це з ними важко спілкуватися.
Отож читайте більше книжок, обираючи зручний для себе формат читання, набирайтеся знань і розумнішайте.
Осмислюйте сюжети прочитаних книжок та спробуйте порівняти їх з реальним життям. Адже це є доволі цікавою й пізнавальною справою, що стосується кожного з нас ― опанувати мистецтво осмисленого читання.
Еліна ДРОБКО
