Виклики швидкої меддопомоги: шанси зменшено?

Чи є серед наших читачів ті люди, які оволодіють новітніми «технологіями майбутнього», аби якомога менше викликати бригаду лікарів швидкої меддопомоги? Якщо такі винахідники знайдуться, маємо їх кандидатури подати на здобуття Нобелівської премії миру від України! Відверто кажучи, ця тема стосується переважної більшості з нас, довго терплячих «заручників» медреформи. Адже з початку 2021-го бригада швидкої меддопомоги не приїде за викликом у багатьох випадках, як відбувалося раніше.

На підставі Постанови КМУ від 16 грудня 2020 р. №1271 «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події», яка набрала чинності з 01.01.2021 р., (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1271-2020-%D0%BF#Text) відповідно до статті 6 Закону «Про екстрену медичну допомогу»  Кабінет Міністрів України встановив таке. Звернення стосовно надання екстреної медичної допомоги за єдиним телефонним номером 103, за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112, за допомогою інших телекомунікаційних засобів залежно від стану пацієнта поділяються на критичні, екстрені, неекстрені, непрофільні згідно з додатком. Далі визначено такий алгоритм дій. Диспетчер прийому виклику оперативно-диспетчерської служби Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф визначає стан пацієнта та обставини подій виклику відповідно до переліку причин звернень та скарг про необхідність надання екстреної медичної допомоги, визначеного МОЗ. І тепер будьмо уважні! Нормативи прибуття бригад екстреної (швидкої) меддопомоги на місце події за зверненнями, що належать до категорії критичних, становлять 10 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера прийому виклику оперативно-диспетчерської служби Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Далі чиновники медичної галузі дещо убезпечили своїх фахівців. З огляду на можливість виникнення обставин, які не залежать від організації системи надання екстреної меддопомоги (ускладнений дорожній рух, метеорологічні умови, сезонні особливості, епідеміологічна ситуація тощо), допускається перевищення зазначеного нормативу, але не більше ніж у 25 відсотках випадків. Далі нормативи прибуття бригад екстреної (швидкої) меддопомоги на місце події за зверненнями, що належать до категорії екстрених, становлять 20 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера прийому виклику. І знову врахували так званий форс-мажор, аби бригади «швидкої» не притягати до «завищеної» юридичної відповідальності, коли вони об’єктивно не винні у тому, що має місце ускладнений дорожній рух, метеорологічні умови, сезонні особливості, епідеміологічна ситуація тощо. У таких випадках допускається перевищення нормативу (20 хв.), але не більше ніж у 15 відсотках випадків.

А далі буде цікавіше. У разі надходження звернення, що належить до категорії неекстрених, диспетчер рекомендує пацієнту звернутися до лікаря, що надає первинну меддопомогу, з яким укладена декларація про вибір лікаря, або до найближчого відділення екстреної (невідкладної) меддопомоги, або таке звернення може бути передане до чергового Центру первинної медико-санітарної допомоги відповідної адміністративно-територіальної одиниці. У разі відсутності такої можливості диспетчер напрямку направляє до пацієнта бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, що не виконує критичні або екстрені виклики. Тобто доведеться почекати, скільки саме, не визначено, якщо взагалі не відмовлять у приїзді бригади меддопомоги? Для порівняння, у попередній постанові КМУ №1119 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1119-2012-%D0%BF#Text), яка з січня втратила чинність, у подібних випадках диспетчер направляв до пацієнта бригаду екстреної (швидкої) меддопомоги, що не виконує екстрені виклики, протягом 1 години з моменту отримання звернення.

І тепер про невигідну ситуацію для пацієнта. У разі надходження звернення, що належить до категорії непрофільних, диспетчер оперативно-диспетчерської служби рекомендує пацієнту звернутися до лікаря, що надає первинну меддопомогу, з яким укладена декларація. У разі потреби відповідальний медичний працівник оперативно-диспетчерської служби повинен надати дистанційну медичну консультацію щодо причини звернення.

Нові критерії розподілу звернень

Виклики бригади швидкої допомоги тепер розподілено на 4 групи критеріїв, залежно від стану пацієнта стосовно надання екстреної медичної допомоги.

До категорії критичних звернень щодо надання екстреної меддопомоги належать звернення стосовно хворих/постраждалих при невідкладних станах, що безпосередньо загрожують життю, потребують виконання реанімаційних заходів. Такі невідкладні стани супроводжуються відсутністю дихання; неефективним диханням; ознаками масивної крововтрати/кровотечі та зумовлені усіма видами травм різної етіології; впливом зовнішніх факторів (ураження електричним струмом, блискавкою тощо); інтоксикацією та отруєнням, у тому числі укусами тварин, комах тощо; гострими та хронічними захворюваннями.

До категорії екстрених належать звернення стосовно хворих/постраждалих при невідкладних станах, що несуть загрозу життю та здоров’ю людини і можуть призвести до різкого погіршення стану в разі несвоєчасного надання екстреної медичної допомоги. Такі невідкладні стани супроводжуються порушенням свідомості; ознаками кровотечі; ознаками гострого коронарного синдрому; ознаками гострого мозкового інсульту; розладами дихання; іншими скаргами та ознаками, що визначені як екстрені відповідно до переліку причин звернень та скарг про необхідність надання екстреної медичної допомоги. А ще такі стани зумовлені усіма видами травм різної етіології; впливом зовнішніх факторів (ураження електричним струмом, блискавкою тощо); інтоксикацією та отруєнням, у тому числі укусами тварин, комах тощо; гострими та хронічними захворюваннями.

До категорії неекстрених належать звернення стосовно постраждалого/хворого, стан якого не є невідкладним та відстрочення надання медичної допомоги якому не призведе до погіршення стану здоров’я, проте хворий/постраждалий потребує оцінки стану здоров’я медичним працівником.

До категорії непрофільних належать звернення стосовно постраждалих/хворих, стан яких не є невідкладним та не потребує надання медичної допомоги в межах, передбачених кваліфікаційними вимогами працівників бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги. Хворий/постраждалий не потребує проведення оцінки стану здоров’я на місці, у разі потреби йому може бути надано дистанційну медичну консультацію щодо причини звернення.

У наш час стрімких погіршень економічного і соціального становища, що так чи інакше може негативно впливати на стан здоров’я людини, існують певні випадки, коли відмова у приїзді бригади швидкої меддопомоги буде однозначно визнана протизаконною. Одним із таких прикладів є «Порядок організації надання медичної допомоги пацієнтам із підозрою на гострий мозковий інсульт у системі екстреної медичної допомоги», який затверджено Наказом МОЗ України 25 вересня 2020 року №2203, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2020 р. за №1120/35403.

Цей Порядок визначає організацію надання медичної допомоги пацієнтам із підозрою на гострий мозковий інсульт (ГМІ) центрами екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, а також умови їх направлення до закладів охорони здоров’я, в яких у цілодобовому режимі здійснюється нейровізуалізація головного мозку, проводиться лабораторна діагностика, виконується моніторинг вітальних функцій та реваскулярізаційні втручання, відповідно до Об’єму надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, що повинен забезпечуватися багатопрофільними лікарнями інтенсивного лікування першого та другого рівня (затверджено наказом МОЗ України від 19 жовтня 2018 року № 1881, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13 листопада 2018 року за №1292/32744). Ці заклади охорони здоров’я повинні укласти договір із Національною службою здоров’я України за відповідним пакетом медичних послуг.

Які основні медичні процедури мають робити у названих медичних закладах 1-го та 2-го рівня?

Це нейровізуалізація ― сканування головного мозку за допомогою комп’ютерної або магнітно-резонансної томографії. А ще реваскулярізаційні втручання у пацієнтів із ГМІ. Маються на увазі проведення системної (внутрішньовенної) тромболітичної терапії у пацієнтів з ішемічним інсультом протягом 4 годин 30 хвилин від початку захворювання («вікно терапевтичних можливостей» для виконання внутрішньовенної тромболітичної терапії); проведення ендоваскулярних втручань (механічне видалення тромбу, що спричинив оклюзію великої церебральної судини та гостру ішемію ділянки мозку) впродовж 6 годин з моменту появи ознак інсульту («вікно терапевтичних можливостей» для виконання механічної тромбектомії).

Які вимоги визначено для керівників бригади «швидкої» у роботі з пацієнтами із підозрою на гострий мозковий інсульт?

Керівник бригади екстреної медичної допомоги (ЕМД) після проведення медичного огляду та встановлення попереднього діагнозу підозри на ГМІ приймає рішення про екстрену госпіталізацію. Цільовий час перебування бригади ЕМД на місці події визначено не більше 20 хвилин. Такий пацієнт із підозрою на ГМІ повинен бути екстрено госпіталізований до найближчого визначеного медзакладу. Цільовий час транспортування — не більше 60 хвилин.

З позиції захисту прав пацієнтів маємо нагадати і про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 139 ККУ за ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов'язаний надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого. Це карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох років. У разі смерті хворого або настання інших тяжких наслідків передбачено суворіше покарання.

Через наявну медреформу не на користь пацієнтів, низку відомчих Наказів МОЗ України варто, про всяк випадок, порадити нашим читачам наступне. За необхідності направляти письмові (електронні) звернення, телефонувати із оперативними запитаннями чи скаргами до МОЗ України, Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації.

Чи є серед наших читачів ті люди, які оволодіють новітніми «технологіями майбутнього», аби якомога менше викликати бригаду лікарів швидкої меддопомоги? Якщо такі винахідники знайдуться, маємо їх кандидатури подати на здобуття Нобелівської премії миру від України! Відверто кажучи, ця тема стосується переважної більшості з нас, довго терплячих «заручників» медреформи. Адже з початку 2021-го бригада швидкої меддопомоги не приїде за викликом у багатьох випадках, як відбувалося раніше.

На підставі Постанови КМУ від 16 грудня 2020 р. №1271 «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події», яка набрала чинності з 01.01.2021 р., (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1271-2020-%D0%BF#Text) відповідно до статті 6 Закону «Про екстрену медичну допомогу»  Кабінет Міністрів України встановив таке. Звернення стосовно надання екстреної медичної допомоги за єдиним телефонним номером 103, за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112, за допомогою інших телекомунікаційних засобів залежно від стану пацієнта поділяються на критичні, екстрені, неекстрені, непрофільні згідно з додатком. Далі визначено такий алгоритм дій. Диспетчер прийому виклику оперативно-диспетчерської служби Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф визначає стан пацієнта та обставини подій виклику відповідно до переліку причин звернень та скарг про необхідність надання екстреної медичної допомоги, визначеного МОЗ. І тепер будьмо уважні! Нормативи прибуття бригад екстреної (швидкої) меддопомоги на місце події за зверненнями, що належать до категорії критичних, становлять 10 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера прийому виклику оперативно-диспетчерської служби Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Далі чиновники медичної галузі дещо убезпечили своїх фахівців. З огляду на можливість виникнення обставин, які не залежать від організації системи надання екстреної меддопомоги (ускладнений дорожній рух, метеорологічні умови, сезонні особливості, епідеміологічна ситуація тощо), допускається перевищення зазначеного нормативу, але не більше ніж у 25 відсотках випадків. Далі нормативи прибуття бригад екстреної (швидкої) меддопомоги на місце події за зверненнями, що належать до категорії екстрених, становлять 20 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера прийому виклику. І знову врахували так званий форс-мажор, аби бригади «швидкої» не притягати до «завищеної» юридичної відповідальності, коли вони об’єктивно не винні у тому, що має місце ускладнений дорожній рух, метеорологічні умови, сезонні особливості, епідеміологічна ситуація тощо. У таких випадках допускається перевищення нормативу (20 хв.), але не більше ніж у 15 відсотках випадків.

А далі буде цікавіше. У разі надходження звернення, що належить до категорії неекстрених, диспетчер рекомендує пацієнту звернутися до лікаря, що надає первинну меддопомогу, з яким укладена декларація про вибір лікаря, або до найближчого відділення екстреної (невідкладної) меддопомоги, або таке звернення може бути передане до чергового Центру первинної медико-санітарної допомоги відповідної адміністративно-територіальної одиниці. У разі відсутності такої можливості диспетчер напрямку направляє до пацієнта бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, що не виконує критичні або екстрені виклики. Тобто доведеться почекати, скільки саме, не визначено, якщо взагалі не відмовлять у приїзді бригади меддопомоги? Для порівняння, у попередній постанові КМУ №1119 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1119-2012-%D0%BF#Text), яка з січня втратила чинність, у подібних випадках диспетчер направляв до пацієнта бригаду екстреної (швидкої) меддопомоги, що не виконує екстрені виклики, протягом 1 години з моменту отримання звернення.

І тепер про невигідну ситуацію для пацієнта. У разі надходження звернення, що належить до категорії непрофільних, диспетчер оперативно-диспетчерської служби рекомендує пацієнту звернутися до лікаря, що надає первинну меддопомогу, з яким укладена декларація. У разі потреби відповідальний медичний працівник оперативно-диспетчерської служби повинен надати дистанційну медичну консультацію щодо причини звернення.

Нові критерії розподілу звернень

Виклики бригади швидкої допомоги тепер розподілено на 4 групи критеріїв, залежно від стану пацієнта стосовно надання екстреної медичної допомоги.

До категорії критичних звернень щодо надання екстреної меддопомоги належать звернення стосовно хворих/постраждалих при невідкладних станах, що безпосередньо загрожують життю, потребують виконання реанімаційних заходів. Такі невідкладні стани супроводжуються відсутністю дихання; неефективним диханням; ознаками масивної крововтрати/кровотечі та зумовлені усіма видами травм різної етіології; впливом зовнішніх факторів (ураження електричним струмом, блискавкою тощо); інтоксикацією та отруєнням, у тому числі укусами тварин, комах тощо; гострими та хронічними захворюваннями.

До категорії екстрених належать звернення стосовно хворих/постраждалих при невідкладних станах, що несуть загрозу життю та здоров’ю людини і можуть призвести до різкого погіршення стану в разі несвоєчасного надання екстреної медичної допомоги. Такі невідкладні стани супроводжуються порушенням свідомості; ознаками кровотечі; ознаками гострого коронарного синдрому; ознаками гострого мозкового інсульту; розладами дихання; іншими скаргами та ознаками, що визначені як екстрені відповідно до переліку причин звернень та скарг про необхідність надання екстреної медичної допомоги. А ще такі стани зумовлені усіма видами травм різної етіології; впливом зовнішніх факторів (ураження електричним струмом, блискавкою тощо); інтоксикацією та отруєнням, у тому числі укусами тварин, комах тощо; гострими та хронічними захворюваннями.

До категорії неекстрених належать звернення стосовно постраждалого/хворого, стан якого не є невідкладним та відстрочення надання медичної допомоги якому не призведе до погіршення стану здоров’я, проте хворий/постраждалий потребує оцінки стану здоров’я медичним працівником.

До категорії непрофільних належать звернення стосовно постраждалих/хворих, стан яких не є невідкладним та не потребує надання медичної допомоги в межах, передбачених кваліфікаційними вимогами працівників бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги. Хворий/постраждалий не потребує проведення оцінки стану здоров’я на місці, у разі потреби йому може бути надано дистанційну медичну консультацію щодо причини звернення.

У наш час стрімких погіршень економічного і соціального становища, що так чи інакше може негативно впливати на стан здоров’я людини, існують певні випадки, коли відмова у приїзді бригади швидкої меддопомоги буде однозначно визнана протизаконною. Одним із таких прикладів є «Порядок організації надання медичної допомоги пацієнтам із підозрою на гострий мозковий інсульт у системі екстреної медичної допомоги», який затверджено Наказом МОЗ України 25 вересня 2020 року №2203, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2020 р. за №1120/35403.

Цей Порядок визначає організацію надання медичної допомоги пацієнтам із підозрою на гострий мозковий інсульт (ГМІ) центрами екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, а також умови їх направлення до закладів охорони здоров’я, в яких у цілодобовому режимі здійснюється нейровізуалізація головного мозку, проводиться лабораторна діагностика, виконується моніторинг вітальних функцій та реваскулярізаційні втручання, відповідно до Об’єму надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, що повинен забезпечуватися багатопрофільними лікарнями інтенсивного лікування першого та другого рівня (затверджено наказом МОЗ України від 19 жовтня 2018 року № 1881, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13 листопада 2018 року за №1292/32744). Ці заклади охорони здоров’я повинні укласти договір із Національною службою здоров’я України за відповідним пакетом медичних послуг.

Які основні медичні процедури мають робити у названих медичних закладах 1-го та 2-го рівня?

Це нейровізуалізація ― сканування головного мозку за допомогою комп’ютерної або магнітно-резонансної томографії. А ще реваскулярізаційні втручання у пацієнтів із ГМІ. Маються на увазі проведення системної (внутрішньовенної) тромболітичної терапії у пацієнтів з ішемічним інсультом протягом 4 годин 30 хвилин від початку захворювання («вікно терапевтичних можливостей» для виконання внутрішньовенної тромболітичної терапії); проведення ендоваскулярних втручань (механічне видалення тромбу, що спричинив оклюзію великої церебральної судини та гостру ішемію ділянки мозку) впродовж 6 годин з моменту появи ознак інсульту («вікно терапевтичних можливостей» для виконання механічної тромбектомії).

Які вимоги визначено для керівників бригади «швидкої» у роботі з пацієнтами із підозрою на гострий мозковий інсульт?

Керівник бригади екстреної медичної допомоги (ЕМД) після проведення медичного огляду та встановлення попереднього діагнозу підозри на ГМІ приймає рішення про екстрену госпіталізацію. Цільовий час перебування бригади ЕМД на місці події визначено не більше 20 хвилин. Такий пацієнт із підозрою на ГМІ повинен бути екстрено госпіталізований до найближчого визначеного медзакладу. Цільовий час транспортування — не більше 60 хвилин.

З позиції захисту прав пацієнтів маємо нагадати і про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 139 ККУ за ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов'язаний надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого. Це карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох років. У разі смерті хворого або настання інших тяжких наслідків передбачено суворіше покарання.

Через наявну медреформу не на користь пацієнтів, низку відомчих Наказів МОЗ України варто, про всяк випадок, порадити нашим читачам наступне. За необхідності направляти письмові (електронні) звернення, телефонувати із оперативними запитаннями чи скаргами до МОЗ України, Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації.

Леонід ГАПЄЄВ