Гіпертонічна хвороба та її наслідки

В Україні на сьогоднішній день налічується 13 млн гіпертоніків. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), гіпертонія щорічно вбиває по всьому світу біля 17 млн людей, а до 2030 року ця цифра збільшиться ще на 7 млн. ВООЗ називає основні причини гіпертонії: відсутність фізичних навантажень, неправильне харчування, надлишкова вага, перевтома, стрес, куріння, підвищений рівень глюкози та жирів у крові

Що таке гіпертонія

Гіпертонічна хвороба — це хронічне захворювання, що характеризується постійним, а в початкових стадіях — періоди­чним підвищенням арте­ріа­льно­го тиску.

Гіпертензія — підвищений вну­трі­шньо­­судинний тиск ріди­ни (крові, лімфи). Терміном «гіпертонія» нази­вають підви­щене напруження (тонус) м’язів. Але за традицією, саме цей термін часто застосовують, коли говорять про підви­щений тиск крові.

Розрізняють первинну та вторинну артеріальну гіпер­те­н­зію. Первинною називають підвищення кров’яного тиску при гіпертонічній хворобі, вто­ринною — підвищен­ня артеріа­ль­но­го тиску, яке не пов’язане з гіпертонічною хворобою та є одним із симптомів ін­шого захворювання: запалення нирок, ура­ження ниркових судин, розлади функції деяких залоз внутрішньої секреції тощо (вторинна або симпто­матична, артеріальна гіпертензія). Вто­рин­ні артеріальні гіпертензії зустрі­ча­ються не так уже рідко та іноді потребують хірургі­чного лікування. Роз­пі­знати перви­н­ний або вторинний хара­к­тер артеріальної гіпер­тензії може тільки лікар за допо­могою спеціальних мето­дів обстеження.

На відміну від інших форм гіпер­тензії підвищення артеріального тиску при гіпертонічній хворобі не є наслід­ком іншої хвороби (нирок, деяких залоз внутрішньої секре­ції та інших органів). Саме тому лікар, що вперше виявив підви­щений артеріальний тиск, особли­во у молодих людей, звичайно прово­дить додаткове обстеження, щоби своє­ча­сно виявити іншу, винну в гіпер­тензії хво­ро­бу, яка потребує іншого лікуван­ня.

Причина гіпертонічної хвороби роз­крита ще не до кінця. Однак основні механізми, які реалізують захворю­ван­ня, що приводять до стабільно висо­кого артеріального тиску, добре відомі. Першим і ведучим серед них є нерво­вий механізм. Початкова його ланка — емоції, душевні тривоги, що супрово­джу­ються й у здорових людей різними реакціями, в тому числі підвищенням арте­ріального тиску.

У людини, яка захворює гіперто­ніч­ною хворобою, у відповідь на мало­зна­чущу причину виникає глибока і (або) напружена емоційна реакція, а ра­зом з нею й підвищений рівень артеріа­ль­ного тиску, що зберігається дов­ше, ніж у здо­рової. Особливість такої реакції з боку апарату, який регу­лює артеріа­ль­ний тиск, полягає також у тому, що по мірі її повторення пові­льно, але невпин­но та на все більший строк за­крі­пляється артеріа­льна гіпер­тензія — підвищений кров’я­ний тиск. Повто­рення (протягом міся­ців і років) жит­тєвих ситуацій, які ви­кликають артеріа­ль­ну гіпертензію, при­­­зво­дить до по­сту­по­вого встанов­лення гіперто­ні­чної хвороби.

Артеріальна гіпертонія є одним з найбільш розповсюджених захворювань і займає одне з перших місць серед при­чин скорочення тривалості життя. Іноді гіпер­тонія є симптомом захво­рю­ва­н­ня нирок й інших недугів, але часто — це самостійне захво­рювання, викликане спо­собом життя людини. Показники артеріа­льного тиску такі: 120∕80 — норма в 20—40 років; 135∕90 — но­рма в 40—60 років; 140∕90 — гіпертонія в лег­ко­му ступені; 160∕110 — важка гіпер­тонія. Перше число — це систо­лічний арте­ріальний тиск, коли сер­це стиска­є­ться та виштовхує кров в артерії. Друге число — діастолічний тиск в момент розслаблення серцевого м’язу.

Гіпертонія як результат розвитку цивілізації

Появі гіпертонії як окремого захво­рю­вання сприяв розвиток цивілізації. Справа в фізіології людини: на різні загрози, небезпеки наш організм відпо­відає підвищенням артеріального тис­ку, частішанням пульсу. Це було необ­хі­дно для перемоги в поєдинку або вдалої утечі. Адреналін, що при цьому виділяється, в «добрі старі часи» шви­дко згоряв при фізичному наванта­женні, а артеріальний тиск повертався до норми.

У наші дні загрози не зникли, але стали іншими: безробіття або звіль­нен­­ня з роботи, борги, побутові нега­разди, конфлікти з владою. Людина частіше за все переживає стрес при фізичній бездія­льності, тому арте­ріа­льний тиск стійко утримується на високому рівні.

Підступність хвороби в тому, що вона може протікати непомітно. Людину турбують періодичні головні болі, драті­в­ливість, головокружіння, погіршу­ється пам’ять, знижується пра­цезда­тні­сть. Відпо­чивши, вона на де­який час пере­стає відчувати ці сим­пто­ми, при­йма­ючи їх за прояви зви­чайної втоми. З роками хвороба прогресує. Головні болі та головокружіння стають постійними. Можли­во значне зни­жен­ня пам’яті, інте­­лекту, фізична слаб­кість. А тривалий підвищений арте­­ріальний тиск сприяє розвитку таких небез­печних захво­рю­вань як стено­кардія, інфаркт міокарду та інсульт.

Основні механізми розвитку гіпер­то­­нічної хвороби

Невпинне прогресування гіпер­тоні­чної хвороби можна зупинити та навіть повернути назад сучасними лікувальни­ми заходами. Підвищення артеріального тиску гуморальним (що стосується рідини) шляхом пов’я­зано з затримкою в організмі хло­риду натрію (кухонної солі), виве­ден­ня якого нирками (з сечею) дещо упо­вільнюється при гіпертонічній хво­ро­бі. Надлишок цієї солі в організ­мі викликає безпосередньо артеріа­льну гіпер­тензію, тоді як усунення та­кого надлишку знижує кров’яний тиск.

У підтримці гіпертензії приймає участь і ще один механізм — надли­ш­кова посилена насосна робота серця при занадто великому об’ємі крові, що бере участь у кровообігу. Такий варіант кровообігу називається гіперкі­нети­ч­ним. Він грає основну роль у під­вищенні артеріального тиску у біль­шості хворих на гіпертонічну хво­ро­бу. Мова іде про людей з помірною артеріальною гіперте­нзією, переважно систолічною. Таку форму гіпертонічної хвороби називають «м’якою» гіпер­тензією.

Знання основних механізмів роз­ви­т­­ку гіпертонічної хвороби допома­гає більш свідомо сприйняти поради лікаря відносно упорядкування режи­му праці та відпо­чинку. Ці реко­мен­дації базуються на тому, що для запобігання подальшого розвитку гі­пер­тонічної хвороби необхідно зни­зи­ти інтенсивність нервово-емо­ційно­­го напру­ження, створити умови для роз­рядки «заряду» емоцій, що нібито на­ко­пи­чується в центральній нерво­вій системі.

Людський організм створений так, що розрядка нервового напруження відбу­ва­є­ться найбільш природно тіль­ки в про­це­сі підвищеної фізичної акти­в­ності. Тому розумна за темпом і тривалістю рухова активність, зокре­ма піші прогу­лянки, доступні види спорту, улюблені види фізичної праці, може і повинна щоден­но слідувати за періодом емо­цій­ного напруження.

І, навпаки, так званий спокій, відпо­­чи­нок за книгою, біля телевізору, в театрі та ігри, що потребують розу­мо­вих зусиль, наприклад, шахи не завжди слугують при­ро­дною розряд­кою напруження центра­льної нервової системи. Вони мало при­датні як захід профілактики гіпертен­зійних реакцій. Це відбувається тому, що гормони надниркової залози (адреналін і нора­дреналін), які підтримують емоційне напруження, за відсутності фізичної активності повільно піддаються обмін­ним процесам. Прагнучи допомогти такій роз­ряд­ці, лікар вимушений іноді реко­мен­дувати прийом препаратів, що заспокій­ливо діють на центральну нервову систему.

Профілактика та лікування гіпер­то­ні­ч­ної хвороби

Для профілактики та лікування гіпер­тонічної хвороби слід усувати при­ч­и­ни її розвитку. Для цього необхід­но до­тримуватись наступних порад:

Тренуйте свій організм фізични­ми вправами. Вони дозволяють контро­­лювати м’язовий і судинний тонус, тренують вегетативну систему, прив­ча­ють судини до навантажень. Рекоменду­ється не менш 4 рази у тиждень тривалістю до 30—40 хви­лин на день займатися бігом на стадіонних доріжках, велоергометрах або просто зарядкою.

Тренування серцево-судинної системи — це біг, плавання або велосипед. Займайтеся дихальними впра­ва­­ми — це особ­ли­во важливо тоді, коли ви відчуваєте нервозність або знаходитесь в стані стресу. Регулярні фізичні вправи ма­ють безумовні переваги: покра­щують кровообіг, зміцнюють легені та серце, а також допомагають подолати багато фізичних і ментальних розладів.

Вмійте відпочивати. Часто силу відпочинку та релаксації (розслаб­лен­ня) люди недооцінюють. Адже від­починок омолоджує тіло, розум і дух. Він важливий для фізичного та психічного здоров’я — знижує на 50% потребу нашого організму в кисні, зменшує серцеве наванта­жен­ня на 30%, знижує підвищений кров’я­ний тиск, покращує коротко­час­ну та довгочасну пам’ять. Робіть регулярні короткі перерви під час робочого дня. Скористайтеся наступ­ною формулою для того, щоб при­пинити непокоїтися. Вона складаєть­ся з двох принципів: не переживайте через дріб­ни­ці і пам’ятайте, що все в житті лише дрібниці.

Присвятіть один день у тижні суцільному відпо­чинку. Уникайте не­га­тив­них емоцій, не зліться. Сучасна медицина також високо оцінює вплив сміху, гумору та позитивних емоцій на процес оду­жан­ня. Існує навіть спеці­а­льна наука — гелотологія, що вивчає сміх та його вплив на фізичне й психічне здоров’я людини. Секрет впливу сміху криється в тому, що він змушує наш мозок ви­роб­ляти деякі гормоноподібні речови­ни, що нази­ваю­ться «ендорфінами». Сміх — сильно­діючі ліки, що до­помагають зняти біль і зцілитися від бага­тьох хвороб. Сміх покращує дихан­ня, є прекрасною вправою для легень і серця, робить масаж органів живота й сприяє роботі кишеч­ника, стимулює імунну систему, знімає емоційне напруження. І насам­кінець, саме в сміху під час стресу ми відчуваємо особ­ли­ву потребу.

Правильно харчуйтесь. Істинне здоро­в’я не може існувати без повно­цін­ного харчування. 70% продуктів повин­ні в основному складатися з води. Це — свіжі фрукти, овочі, проро­щені бо­бо­ві та зерна. Добре харчу­вання немо­ж­ли­ве без норма­льного травлення. Тому ретельно пережо­вуй­те їжу, прий­майте її тільки в стані спокою і не їжте в про­між­ках між основними прийома­ми їжі. Не пе­реїдайте. Використовуйте, по мож­ли­­во­с­­ті, органічні продукти. Ви­бирайте цільну, нерафіновану, на­ту­ра­льну їжу. Наприклад, вживайте хліб із про­ро­щеної пшениці, цільного борошна (з не­об­рушеного зерна), рослинну олію, зроб­лену сирим способом (за холо­дною технологією).

Зменшуйте частку жирів тваринного походження, збі­льшивши рослинні. Їжте рибу 3 рази на тиж­день. Поліненасичені жирні кислоти, що містяться в рибі, норма­лізують обмін жирів. Не захоплюйтесь соло­ним. Хло­рид натрію (кухонна сіль) затримує в ор­га­нізмі воду — збіль­шується об’єм циркулюючої крові, під­ви­щується тиск. Рекомен­до­ва­на нор­ма для людей у віці від 17 до 50 років — 1,5 г солі в день, а піс­ля 50 років — до 1,3 г.

Намагайтеся не пити міцного чаю або кави. Кофеїн, який міститься в них, «навантажує» суди­ни, до того ж він виводить із орга­нізму кальцій, який потрібен для норма­ль­ної роботи серця. Забезпечте свій організм достатньою кількістю калію. Цей мінерал необхідний для ге­не­рації і проведення серцевих ім­пу­ль­сів, допо­магає організму виводити зайві солі і робить судини більш стійкими до дії гормонів, які їх звужують. Джере­лом калію є банани, родзинки, курага, горіхи та шкірка картоплі. Корисний також і магній, який місти­ться в шпи­на­ті та мигдалю. Магній зміцнює сер­це, запобігає утворенню тромбів і роз­ши­рює артерії.

Нормалізуйте вагу свого тіла. У людей з надлишковою вагою ризик роз­витку гіпертонії в 5 разів вищий в порівнянні з тими, чия вага норма­льна. Людині з ожирінням доводи­ть­ся постійно носити зайві десятки кі­ло­­гра­мів ваги. Велике тіло потребує біль­ше крові, щоби постачати надли­ш­­кову жи­ро­ву клітчатку киснем. А су­дин­на систе­ма залишається тієї ж по­ту­жності і пра­цює з переван­та­жен­ням.

При під­ви­щеній вазі дуже часто спостері­га­єть­ся ряд метаболічних пору­шень, які приз­­во­дять до цукро­вого діабету, зміна ліпідних показни­ків крові, неперенос­но­сті глюкози. В окремих випадках — до порушення проникності судинної стінки, перш за все в дрібних судинах, особливо в нир­­ках. Цікаве спостере­жен­ня: якщо талія у жінок більше 85 см, а у чоло­віків — більше 100 см, то є при­чи­ни для занепокоєння, бо це симптоми небез­пеки для тих, хто має ризик бути гіпер­тоніком — людиною з висо­ким артеріальним тиском.

Відмовтеся від шкідливих звичок. Уникайте руйнівника клітин — алко­голю. Не куріть — це один із факторів ри­зику при гіпертонії. Нікотинові смо­ли руйнують внутрішнє вистилан­ня судин — ендотелій, в результаті чого утворюються тромби. До того ж курін­ня призводить до порушення виро­б­лен­ня речовин, які забезпечують нор­ма­­льну реакцію судинної стінки на змі­ну об’єму. Нормальна судина реагує розслабленням, якщо ви туди пустили більше крові. «Прокурені» ж судини не вміють швидко розслаблятися та зву­жуватися, й вся серцево-судинна систе­ма розбалансується.

Щодо лікування, то сучасна меди­ци­на володіє достатнім арсеналом засобів, за допомогою яких можна успі­ш­но лікувати людей, хворих на гіпер­тонічну хворобу. Постійне обме­ження або виключення з їжі солоних страв — найважливіший із реальних і досту­п­них хворому засобів протидії підви­щен­ню артеріального тиску при гіпер­то­нічній хворобі. За допомогою ме­дич­них препаратів можна збіль­шу­ва­ти ви­ве­дення нирками кухонної солі з сечею й тим самим сприяти зниженню рівня кров’яного тиску. Тому нерідко хво­ро­му на гіперто­ніч­ну хворобу признача­ють сечогінний препарат, який сти­му­лює виведення хлориду натрію з сечею (навіть, якщо об’єм сечі, що виді­ляється при цьому, помітно не зростає).

Обмеження кухонної солі сприяє і по­пе­редженню (або усуненню) гіпер­кінетичного варіанту кровообігу, що породжує артеріальну гіпертен­зію. Справа в тому, що в організмі за затри­мкою натрієвої солі слідує як тінь і затримка води, що збільшує об’єм кровообігу. Є ще інша сторона цього питання, особливо суттєва для «м’якої» гіпертензії.

Достовірно відомо, що людині, яка розповніла, і страждає на гіпертонічну хворобу, іноді достатньо позбавитися від надлишкової ваги тіла, щоб артеріальний тиск нормалізувався без лікарських препаратів. Так відбу­ває­ться тому, що із зникненням жирової тканини ліквідується через непот­ріб­ність розгалужена мережа дрібних та найдрібніших судин, які раніше існу­вали та розвивалися в жировій ткани­ні по мірі її росту. В цій додатковій судинній мережі течія крові не­об­хідної інтенсивності могла підтри­муватися лише за допомогою підви­щення кров’яного тиску та відповідно посиленій роботі серця.

Таким чином, жирові відкладення обтя­жують люди­ну не тільки своєю масою, але й гіперкінетичним крово­обігом, приму­шуючи серцевий м’яз працювати в умовах підвищеного тиску в системі кровоносних судин.

Отже, кожна людина може самос­тійно попередити розвиток гіперто­нічної хвороби або перешкодити її становленню, не вдаючись до засто­су­ва­ння ліків. Цей висновок надзви­чай­но важливий як для попере­джен­ня гіпер­тонічної хвороби, так і для ліку­ван­ня «м’якої» її форми, що спо­сте­рі­гає­ться приблизно у 70-80% хворих, які страждають на це захво­рювання.

На сьогодні визнано доцільним по­чи­нати лікування хворого на гі­пер­то­ніч­ну хворобу не з призна­чення ліків, а з конкретних реко­мен­дацій що­до усу­нен­ня шкід­ливих зви­чок, різких відхи­лень у режимі праці та відпо­чин­ку, в харак­тері харчування тощо. Всі інші аспекти лікування гіпертонічної хворо­би є цілком компе­тенцією лікаря і не до­пускають самодіяльності з боку хворо­­го.

У зв’язку з цим важливо підкре­слити, що лікування гіпертонічної хво­роби — захворювання за своєю при­­родою хронічного — неодмінно по­­винно бути постійним протягом ря­ду років. Допустимість інтервалів у при­йо­мі ліків й їх тривалість устано­влює тільки лікар в залежності від пере­бігу гіпертонічної хвороби у хво­ро­го та реакції його організму на ліку­ва­ння, що проводиться. Треба також зна­ти, що перерви в лікуванні без доз­во­лу лікаря часто приводять до гіпер­тонічної кризи, тобто різкого загос­трен­ня основних проявів хво­роби та найбільш значного підви­щення кро­в’яного тиску.

При різкому погіршенні само­по­чуття хворого на гіпертонічну хворо­бу необхідно викликати лікаря. Але до його прибуття слід прийняти по­ло­же­н­ня напівсидячи в ліжку або в зру­ч­н­о­му кріслі, зігріти стопи та го­мі­лки за допомогою укутування, грілки, гаря­чої ванни для ніг, гірчич­ників на го­мі­л­ки, а також поза­чергову дозу того препарату, який сис­тематично прий­­має хворий за приз­на­ченням лі­ка­ря. Від їжі необ­хідно утриматися. При інтенсивному головному болю можна прийняти вну­­трішньо 1 таб­летку се­чо­гінного пре­па­рату, якщо він приз­на­чався лі­карем і вже застосо­ву­ва­вся для ліку­вання гіпертонічної хвороби.

Найважливіша задача лікування при гіпертонічній хворобі — підтри­му­вати артеріальний тиск на спри­ятливому для хворого рівні, обме­жуючи, по можливості, його коливання в бік як підвищення, так і різкого зниження. Надмірне зниження тиску не бажано і небезпечно для хворого, тому що може порушити кровопо­ста­ча­н­ня головного мозку, серцевого м’яза, нирок. Саме тому безконтрольне засто­су­вання препаратів, що знижують тиск, багато з яких діють інтенсивно та шви­д­ко, абсолютно недопустиме. Оп­ти­ма­ль­ним є постійне лікування з без­пе­рервним або переривчастим (за при­з­на­­ченням лікаря!) прийомом лікар­сь­ких препаратів у підтримуючих дозах, а також обов’язкове дотримання реко­мендацій, що стосуються харчу­ван­ня, режиму навантажень і від­по­чинку тощо.

Цифри, факти, висновки

Статистика свідчить, що кожний тре­тій українець хво­рий на гіпер­то­ніч­ну хворобу. Вона є причиною інсу­льтів, інфарктів, які нерідко приз­водять до не­ви­пра­вних наслідків. У кож­ному друго­му випадку смерті винна саме гіперто­нія. Якщо її вчасно діагностувати та лі­ку­вати, таких сум­них наслідків можна уникнути.

Якщо у вас головний біль у поти­лиці та скронях, порушення сну, під­ви­щений артеріальний тиск, запа­мо­рочення та втрата свідомості — це оз­на­ки гіпертонії. Не зволікайте — зве­р­­­ніться до лікаря і почніть ліку­вання!

Але найкращим лікуванням гіпер­то­нічної хвороби є її профілактика.

Для попередження небезпечних наслідків гіпер­тонії запропонуйте людині:

— посміхнутися — але вона не зможе цього зробити;

— вимовити речення — але вона не зможе цього зробити;

— підняти руки вгору — але вона не зможе цього зробити (або зможе тільки частково);

— висунути язик, а він виявиться викривленим або повернутим — то все це повинно вас насто­ро­жити. В такої людини може бути ін­сульт. У цьому випадку треба негайно зателе­фо­­ну­ва­ти до «швидкої» за номером 103.

Станіслав Смірін